ЗАТВЕРДЖЕНО
 Наказ Державіаслужби
 “____”__________200 __р №______

 Додатки до інструкції

І Н С Т Р У К Ц І Я

З СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ, ОБЛІКУ ПОЖЕЖ І НАСЛІДКІВ ВІД НИХ У ПІДПРИЄМСТВАХ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ УКРАЇНИ

1. Загальні положення

1.1.   Інструкція зі службового розслідування, обліку пожеж і наслідків від них в підприємствах цивільної авіації України (далі - Інструкція) визначає порядок проведення  службового розслідування пожеж, ведення їх обліку і є обов`язковою для виконання підприємствами цивільної авіації України всіх форм власності.

1.2. Ця Інструкція встановлює обов`язковий для всіх підприємств цивільної авіації України  порядок проведення службового розслідування, обліку пожеж та їх наслідків, а також визначення розміру завданого збитку.

1.3. Ця Інструкція використовується посадовими особами підприємств цивільної авіації України при проведенні розслідування та обліку пожеж з метою аналізу причин та умов їх виникнення, оцінки стану пожежної безпеки, прогнозування ситуацій і розроблення запобіжних заходів для захисту життя людей і майна державної, колективної та приватної форм власності від пожеж.                 

1.4.          Нормативні посилання 

Під час розроблення цієї Інструкції використовувалися такі нормативно-правові акти:

• Закон України “Про пожежну безпеку”;
• Повітряний кодекс України;
• постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. №2030 “Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків”;  
• Наказ МНС України від 15.03.04 №119 „Про затвердження форми звітності про пожежі та їх наслідки на об’єктах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій; форми акта про пожежу”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.03.04  № 392/8991;
• Типове положення про Систему управління безпекою на транспорті (на всіх рівнях міністерство-підприємство), затверджене наказом Мінтрансу України від 11.03.03  №185;
• Положення про службу пожежної безпеки в авіаційному транспорті України, затверджене наказом Мінтрансу України від 29.10.96 №336 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.11.96 за №659/1684.         

1.5. Визначення термінів

У цій Інструкції терміни мають такі значення:

• пожежа - неконтрольоване горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей, створює загрозу життю і здоров`ю людей, і  розповсюджується в часі та просторі;
• пожежі з великими матеріальними збитками – пожежі, прямі збитки від яких перевищують 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• пожежі з особливо великими матеріальними збитками – пожежі, прямі збитки від яких перевищують 1000 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• загиблий унаслідок пожежі - це особа, смерть якої має прямий причинний зв`язок з пожежею (від тілесних ушкоджень, одержаних унаслідок впливу основних небезпечних факторів пожежі,  вторинних проявів небезпечних факторів пожежі, а також механічних порушень анатомічної цілісності організму під час евакуації з місця пожежі та її гасіння); особа, смерть якої настала базпосередньо під час пожежі або протягом одного місяця з дня отримання травм на пожежі, що встановлено на підставі висновку судово-медичної експертизи або результатів лікарського обстеження;
• небезпечні фактори пожежі – прояви, що призводять чи можуть призвести до опіку, отруєння леткими продуктами згорання або травмування чи загибелі людей, заподіяння матеріальних та інших збитків. До небезпечних факторів належать підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища;
• вторинні прояви небезпечних факторів пожежі - наявність уламків зруйнованих апаратів, агрегатів, установок, конструкцій; виділення радіоактивних та токсичних речовин і матеріалів із зруйнованих апаратів, установок; виникнення електричного струму внаслідок винесення напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів; інших небезпечних факторів вибуху, що сталися внаслідок пожежі;
• побічні збитки від пожеж – оцінені в грошовому вираженні витрати на гасіння пожежі (вартість вогнегасних речовин, пально-мастильних матеріалів тощо), ліквідацію її наслідків (враховуючи соціально-економічні та екологічні втрати), у тому числі на відбудову об`єкта; втрати, зумовлені простоєм у виробництві, перервою в роботі, зміною графіка руху транспортних засобів тощо;
• прямі збитки від пожежі – оцінені в грошовому вираженні матеріальні цінності, знищені або пошкоджені внаслідок безпосереднього впливу небезпечних факторів пожежі;
• травмований на пожежі –  особа, яка зазнала тілесних або інших ушкоджень внаслідок впливу  небезпечних факторів пожежі (її вторинних проявів), а також механічних порушень анатомічної цілісності організму, отриманих під час евакуації з місця пожежі та її гасіння, що підтверджено довідкою з лікувального закладу.

2. Інформування, первинне повідомлення і надання документів про пожежу  

2.1. Керівник підприємства цивільної авіації України, на якому виникла пожежа, несе відповідальність за своєчасність та достовірність інформації, надання  первинних повідомлень та документів про пожежу.

2.2. Керівник підприємства цивільної авіації України, на якому виникла пожежа, зобов’язаний інформувати Державіаслужбу:

• первинним  донесенням, де повинно бути вказано всі обставини виникнення пожежі, що з`ясовані на цей час, але не пізніше 3 годин з моменту  виникнення   пожежі,   через   центральну   диспетчерську   службу    (ЦДС)   за тел. 461-55-51, 461-55-92;
• даними про пожежу після уточнення обставин за встановленою формою (додаток 1), але не пізніше 24 годин з часу виявлення пожежі.

2.3. Експлуатант повинен негайно інформувати Державіаслужбу за формою згідно додатока 2 - у разі пожежі на повітряному судні (ПС) чи інших транспортних засобах.

3.     Службове розслідування пожеж

3.1. Завданням службового розслідування пожеж є :

• глибоке і всебічне вивчення причин і умов, що сприяли їх виникненню;
• вирішення питань про адміністративну чи дисциплінарну відповідальність посадових осіб, з вини яких виникла пожежа, та інших працівників, дії яких сприяли виникненню пожежі, за винятком випадків, коли це питання розглядається органами дізнання або слідства;
• вирішення питань про відшкодування матеріальних збитків, що виникли внаслідок пожежі;
• ліквідація виявлених недоліків;
• вжиття заходів, спрямованих на усунення виявлених причин і умов, що сприяли виникненню пожежі та їх недопущення;
• інформування працівників підприємств цивільної авіації України про причини пожежі та її наслідки з метою ознайомлення з порушеннями  правил пожежної безпеки, що призвели до пожежі в підприємстві.

3.2. Службове розслідування пожеж в підприємствах цивільної авіації України, повітряних суднах і спецтранспорті проводиться в усіх випадках, незалежно від розмірів і наслідків, з метою встановлення причин їх виникнення та розвитку, встановлення розміру збитків, ефективності засобів, що були вжиті при гасінні, виявлення ступеню відповідальності безпосередніх винуватців чи посадових осіб, які порушили вимоги правил пожежної безпеки.

3.3. Службове розслідування причин та обставин виникнення пожеж з  великими та особливо великими матеріальними збитками і пожеж із смертельними наслідками проводиться спеціалістами служби пожежної безпеки за дорученням керівництва Державіаслужби.

3.4. Службове розслідування пожежі, у результаті якої потерпілих немає, збитки мінімальні або вони відсутні, проводиться посадовою особою підприємства цивільної авіації України за дорученням  керівника.

3.5. Для проведення службового розслідування пожежі призначається комісія на чолі особи керівного складу відомчої пожежної (пожежно-сторожової) охорони. До складу комісії входять представники адміністрації підприємства цивільної авіації (власник), представники страхових організацій та інші фахівці за згодою.

3.6. Комісія повинна бути ознайомлена з актом про пожежу (додаток 3), що складається після її ліквідації  керівником підрозділу, який брав участь у гасінні пожежі.

3.7. Якщо на гасіння пожежі підрозділи протипожежних служб не викликалися, то акт про пожежу складається комісією, призначеною керівником підприємства цивільної авіації України, протягом двох діб після надходження інформації.

3.8. Службове розслідування пожеж проводиться відразу після одержання повідомлення про пожежу.

Під час проведення службового розслідування комісія встановлює:

• час, місце, причини виникнення пожежі, дані про її розвиток і гасіння;
• осіб, причетних до її виникнення;
• орієнтовну суму прямих і побічних збитків;
• наявність загиблих, травмованих, інші характерні наслідки пожежі;
• протипожежний стан об’єкта до пожежі;
• наявність або відсутність ознак злочину, обставин, що включають провадження розслідування по справі за фактом пожежі, що передбачені чинним  законодавством України.

Також підлягають виявленню причини та умови, що сприяли виникненню і розвитку пожежі, умови або фактори, що ускладнювали (сприяли) гасінню пожежі.

3.9. За результатами проведеного службового розслідування пожежі складається Акт службового розслідування пожежі (додаток 4). До Акта службового розслідування пожежі  можуть додаватися  пояснення осіб, які опитувались про причину пожежі, довідки бухгалтерії про завданий збиток чи висновок комісії щодо визначення матеріального збитку, довідка гідрометеослужби про погодні умови в період пожежі у даній місцевості, схеми, фотографії, а також інші документи і матеріали, що підтверджують висновки комісії.

3.10. Пожежі на об’єктах експлуатантів ПС, що перебувають за межами аеродромів базування (на окремих майданчиках) розслідуються комісією на чолі з керівником (заступником керівника) експлуатантів за участю представників органів державного пожежного нагляду.

3.11. При необхідності до матеріалів розслідування причин пожежі додаються висновки органа державного пожежного нагляду, який проводив дізнання за фактом пожежі.

3.12. Строк службового розслідування пожежі не повинен перевищувати п’яти днів з моменту її виникнення. В окремих випадках він може бути продовжений керівником, який доручив провести розслідування, але не більше п’ятнадцяти днів.

3.13. Про пожежі з наявністю ознак підпалів та у разі загибелі людей на них, керівник підприємства цивільної авіації України або керівник гасіння пожежі зобов’язаний негайно сповістити чергового відділу внутрішніх справ і прокуратуру з метою організації виїзду на місце пригоди слідчо-оперативної групи.

3.14. Після прибуття на місце пожежі слідчо-оперативної групи або представників прокуратури спеціаліст пожежної (пожежно-сторожової) охорони підприємства цивільної авіації України надає допомогу в огляді місця пожежі з метою виявлення осередку пожежі та причини її виникнення, вилучення зразків, предметів, що в подальшому можуть бути використані як речові докази, з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, відшукування слідів і предметів підпалу, вилучення технічної та іншої документації, що має відношення до пожежі, з’ясування причин і умов виникнення (розповсюдження) пожежі. Виясняє стан і справність засобів протипожежного захисту, що є на об’єкті, перевіряє виконання вимог правил пожежної безпеки та дії протипожежних служб.

3.15. Питання, що пов’язані з розслідуванням кримінальних справ про пожежі і взаємодії відповідних служб органів внутрішніх справ, регламентуються нормативно-правовими актами МВС України.

3.16. У разі надходження повідомлень чи заяв про пожежі, а також при виявленні фактів пожеж при звіряннях з Держпожбезпеки МНС України пожежна (пожежно-сторожова) охорона підприємства цивільної авіації України зобов’язана здійснити перевірку за фактом.

За кожною пожежею працівник пожежної (пожежно-сторожової) охорони, який проводив перевірку, складає рапорт і разом з необхідними матеріалами подає керівнику підприємства цивільної авіації на розгляд.

3.17. Матеріали службового розслідування пожеж, що порушили ритмічну роботу та завдали значних збитків, розглядаються комісією Державіаслужби з питань безпеки цивільної авіації за участю керівників відповідних підприємств цивільної авіації України.

3.18. Матеріали службового розслідування пожеж зберігаються в пожежній (пожежно-сторожовій) охороні підприємств 5 років.

4.     Порядок обліку пожеж   

4.1. Облік пожеж та їх наслідків (далі – облік пожеж) здійснюється з метою проведення аналізу причин та умов, що призвели до їх виникнення, оцінки стану пожежної безпеки підприємства цивільної авіації України та об’єкта виникнення пожежі, прогнозування ситуації, розроблення запобіжних заходів для забезпечення безпеки людей, збереження матеріальних цінностей і створення умов для гасіння пожеж.

 4.2. Обліку підлягають усі пожежі незалежно від місця їх виникнення та наслідків.

Обліку також підлягають пожежі на транспортних засобах, що перебувають у дорозі або на тимчасових зупинках.

4.3. Облік пожеж ведеться пожежною (пожежно-сторожовою) охороною підприємств цивільної авіації України та службою пожежної безпеки Державіаслужби.

 4.4. Не підлягають обліку:

• випадки горіння, обумовленого специфікою технологічного процесу виробництва чи умовами роботи промислових апаратів, агрегатів, установок та конструкцій;
• вибухи, спалахи та статичні електричні розряди без подальшого горіння;
• випадки коротких замикань в електромережі, електроустаткуванні, побутових і промислових електроприладах без подальшого горіння;
• випадки горіння відходів і сміття на відкритій території;
• випадки самогубства (спроби самогубства) шляхом самоспалення, якщо це не призвело до загибелі чи травмування інших громадян і не завдало їм збитків та не призвело до інших наслідків;
• пожежі, що сталися на об’єктах права власності міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб і громадян, а також на об’єктах, що не перебувають в юрисдикції України, якщо це не призвело до загибелі чи травмування громадян України та не завдало збитків юридичним і фізичним особам України, або не призвело до інших наслідків для юридичних чи фізичних осіб України.

4.5. Державіаслужба зобов’язана щомісяця до 10 числа, що настає за звітним періодом, подавати до Держпожбезпеки інформацію про всі випадки пожеж та їх наслідки за формами звітності, затвердженими Держпожбезпеки МНС України, для ведення ними державного статистичного обліку пожеж.

4.6. Виявлені незареєстровані пожежі обліковуються відповідно до цієї Інструкції.

4.7. Пожежі реєструються в Журналі обліку пожеж (додаток 5).

5. Визначення та облік втрат внаслідок пожежі 

5.1. Матеріальні втрати від пожежі визначаються сумою прямих і побічних збитків за цінами, що діють на час виникнення пожежі.

Облік прямих і побічних збитків ведеться окремо.

5.2. Збитки від пожежі визначаються незалежно від того, підлягають вони відшкодуванню чи ні.

5.3. Прямі збитки, завдані внаслідок знищення пожежею основних фондів, визначаються за залишковою вартістю з урахуванням останньої переоцінки (за винятком вартості залишків).

Прямі збитки, що завдані внаслідок знищення пожежею основних фондів на стадії незавершеного  будівництва (капітального ремонту), визначаються виходячи з обсягу виконаних робіт.

5.4. Збитки від знищення (пошкодження) пожежею обігових коштів визначається шляхом виключення з вартості матеріальних цінностей, що перебувають на обліку, за цінами на момент виникнення пожежі, вартості матеріальних цінностей, що залишилися.

5.5. Вартість продукції власного виробництва, у тому числі, що перебуває на стадії незавершеного виробництва, визначається виходячи з її первісної вартості та витрат на оброблення, що проведене до моменту виникнення пожежі.

5.6. Вартість готової продукції, сировини та інших матеріальних цінностей (включаючи речі, що швидко зношуються або малоцінні), що перебувають на складах (базах), визначаються за оптовими чи закупівельними цінами з урахуванням транспортних, заготівельно-складських накладних витрат і норм природних збитків на момент виникнення пожежі, а в роздрібній торгівлі – за роздрібними цінами.

5.7. У разі знищення внаслідок пожежі цінних паперів і грошових знаків матеріальні збитки вважаються такими, що дорівнюють їх номінальній вартості, крім цінних паперів (грошових знаків), що перебувають на стадії виготовлення, матеріальні збитки за ними визначаються відповідно до собівартості їх виготовлення.

5.8. Збитки, що  визначені в іноземній валюті, перераховуються в гривнях за офіційним обмінним  курсом Національного банку, що діяв на момент виникнення пожежі.

5.9. У разі знищення (пошкодження) продукції інтелектуальної та творчої діяльності збитки визначаються на підставі договірних та інших документів чи експертизи.

5.10. Побічні збитки визначаються за довідками, що складені згідно з документами бухгалтерського обліку. Відповідальність за достовірність відомостей про збитки несуть особи, які подали таку довідку.

5.11. Прямі та побічні збитки, що завдані пожежею фізичним особам, визначаються на підставі відомостей страхових організацій, витягів з рішень судових органів, документів чи письмових заяв власників майна.

6.     Облік загиблих і травмованих

6.1. Обліку підлягають особи, загиблі внаслідок пожеж, та травмовані на пожежах, окрім осіб, які загинули або були травмовані внаслідок кримінальних дій чи  самогубства (спроби самогубства) шляхом самоспалення.

6.2. Медичні заклади підприємств цивільної авіації України всіх форм власності зобов`язані протягом доби повідомляти керівників підприємств цивільної авіації України про звернення чи доставку до них осіб для надання медичної допомоги з тілесними ушкодженнями чи отруєнням, що отримані під час пожежі (її вторинних проявів), або тих, що померли від травм і впливу небезпечних факторів пожежі, з поданням висновку про причину смерті.

7.     Контроль за веденням обліку пожеж

Контроль за веденням обліку пожеж здійснюється Державіаслужбою.

8.     Відповідальність за ведення обліку 

Відповідальність за веденням обліку, а також за достовірність даних та інформації про пожежі та їх наслідки несуть керівники підприємств цивільної авіації України, юридичні особи, керівники пожежної (пожежно-сторожової) охорони, а також інші посадові особи, які надають інформацію та звітність.

Начальник служби
пожежної безпеки                                                                          О.М. Тимченко