ДОДАТКИ до
ІНСТРУКЦІЇ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАПРАВЛЕННЯ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИМИ МАТЕРІАЛАМИ І ТЕХНІЧНИМИ РІДИНАМИ В ПІДПРИЄМСТВАХ ЦИВІЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Додаток 18

до пунктів 3.3.5.5, 3.3.6.2 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами і
технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

 ______________________________                                                "___"________________20___р.
найменування підприємства

КОНТРОЛЬНИЙ  ТАЛОН  № _______

на _________________________   , що видається з стаціонарного ЗА   № ______ 
марка  авіапалива                                    

Температура  початку  кристалізації t п. кр. =_______________________
(t п. кр. при змішуванні декількох партій авіапалива у резервуарі приймається  по паспорту,
де  цей показник має більш високе значення або  визначається у  лабораторії ПММ) 

 Контрольний   талон   вилучений"    ________________      ______________     ______________  ______________                                                          підпис                       дата                         прізвище                 посада

Додаток 19

до пунктів 3.4.10.1, 4.3.14, 4.3.15 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних суден
паливно-мастильними матеріалами і
технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Журнал реєстрації проміжного контролю якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та допуску технічних засобів до роботи

Примітка. У разі застосування самоплинних систем заправлення в графах "Норма" і "Факт" замість перепаду тиску вказують марку, номер і дату встановлення фільтроелементів  та кількість прокачаного палива.

Додаток 20

до пунктів 3.5.2, 3.5.4 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами і
технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Журнал реєстрації проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин

Додаток 21

до пунктів 3.5.5, 3.5.7, 3.5.8 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами і
технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Журнал реєстрації результатів контролю якості авіаційних олив

Додаток 22

до пунктів 3.5.5, 3.5.7 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами і
технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Журнал реєстрації результатів контролю якості авіаційних бензинів

Додаток 23

до пунктів 3.5.5, 3.5.7 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами і
технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Журнал реєстрації результатів контролю якості авіаційних палив для реактивних двигунів 

Додаток 24

до пунктів 3.5.6, 3.5.7 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами
і технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Журнал реєстрації результатів контролю якості технічних рідин та дистильованої води

Додаток 25

до пункту 3.5.9 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами
і технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Паспорт якості № 

Контрольна лабораторія авіаПММ ____________________________________________
( назва підприємства)

                ___________________________________________________________
                               (номер проби авіаПММ, ТР, місця відбору)
                ___________________________________________________________
                                       ( номер і дата акту на відбір проби)

Дослідження проведене   «_____» __________________200  р.

Висновок: „відповідає ДСТУ, ГСТУ, ГОСТ_____________  за перевіреними показниками”

або: „не відповідає ДСТУ, ГСТУ, ГОСТ _____________
(вказується за якими показниками)”

Керівник лабораторії _________________________________
                                           (підпис, прізвище)

Виконавець         ___________________________________
          ___________________________________
                                                               (підпис, прізвище)

Додаток 26

до пункту 3.5.9 Інструкції з
забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами
і технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Паспорт якості №

на дистильовану воду в резервуарі, тарі, ВЗА

Контрольна лабораторія  авіаПММ____________________________________
                                                                     ( найменування підприємства )

Висновок: вода відповідає технічним вимогам.

Керівник лабораторії  ___________________________
                                                     (підпис, прізвище)

 Технік – лаборант ______________________________________
                                                     (підпис, прізвище)

Додаток 27

до пункту 4.3.3 Інструкції з
забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами
і технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Промивання та очищення ємностей і систем централізованої заправки  

1. Резервуари

Після закінчення очищення резервуари піддаються технічному огляду і перевірці якості очищення. При цьому звертається увага на повну відсутність  залишків палива, на якість зачищення зварених швів, стінок резервуарів, покрівлі ферм і внутрішнього устаткування від корозії, відсутність твердих залишків, пилу, смолистих відкладень, волокон від обтирального матеріалу, крапель води.

Якість очищення визначається спробним протиранням поверхні чистою серветкою  з безворсової бавовняної тканини, на якій не повинні залишатися забруднення.

Ділянки внутрішньої поверхні, які  найбільш зазначають корозії, повинні бути зачищені металевими щітками і протерті безворсовою бавовняною тканиною, змоченою  гасом.

При перевірці якості очищення резервуарів, які мають внутрішнє захисне покриття, додатково повинна бути звернена увага на відсутність корозії на внутрішній поверхні резервуарів і сколення захисного шару.

Після наповнення резервуара паливом проводиться:

• зливання відстою і візуальний контроль чистоти палива в донній пробі
  (у резервуарі з нижнім забором) або в пробі з ПСР (у резервуарі з верхнім забором );
• посилення контролю стану засобів фільтрування (зливання відстою не рідше трьох разів за зміну, візуальний контроль чистоти  палива, перепад тиску на фільтрах контролюється не рідше двох разів за зміну).

2. Ємності паливозаправника та автопаливоцистерни

Після закінчення очищення ємності ПЗ і АПЦ піддаються технічному огляду і контролю якості очищення аналогічно п.1 цього Додатку.

При перевірці якості зачищення особлива увага  повинна бути звернена на  стан внутрішнього антикорозійного покриття.

При наявності спучування, відшаровування і лущення покриття цистерни сумарною площею більше 0,25 м² або окремих суцільних ділянок із приведеним діаметром більше 5 см ПЗ (АПЦ) до використання не допускаються, а дефекти підлягають усуненню.

Після наповнення ПЗ (АПЦ) паливом проводиться зливання відстою з відстійників і фільтра ПЗ та візуальний контроль чистоти палива, підсилюється контроль перепаду тиску на фільтрі ПЗ.

Контроль якості очищення здійснює комісія, яка призначається керівником підприємства. Допуск резервуарів, ПЗ, АПЦ до експлуатації  проводиться на підставі акта комісії.

3. Ємності оливозаправника

Ємності ОЗ очищаються ( промиваються ) не рідше одного разу на рік, а також при виявленні забруднення і при переведенні ОЗ на іншу марку  оливи незалежно від встановленого терміну.

Промивання котла ОЗ здійснюється шляхом заливання в нього 80-100 дм³ (л) неетильованого бензину і витримування його протягом 6-7 годин. Після цього весь бензин з ємності зливається, знімається денце відстійника, розкриваються люки на задній стінці кабіни і через люки струменем внутрішня  поверхня котла промивається неетильованим бензином.

4. Промивання системи централізованої заправки

Промивання системи ЦЗС повинно виконуватися за технологією, спеціально розробленою для конкретної системи ЦЗС, у залежності від її подачі, довжини і діаметра трубопроводів, кількості виконавців, допоміжного устаткування, послідовності виконання операцій.

Для промивання ЦЗС необхідно мати:

• спеціально виділені ПЗ і АПЦ;
• додаткові фільтри грубого очищення (ФГО);
• сбірно-розбірні трубопроводи;
• транспортні засоби;
• портативні радіопередавачі;
• посуд для відбору проб;
• прилади для оперативного контролю якості промивання;
• відра, щітки, губки;
• захисні засоби для забезпечення безпеки персоналу і засоби пожежної безпеки.

Для промивання повинні бути тимчасово демонтовані витратоміри, вилучені з корпусів фільтроелементи, закриті засувки гідроамортизаторів, заглушені спеціальними фланцями трубопроводи до гідрантних колонок.

Необхідні зв'язки повинні бути відновлені за допомогою тимчасових трубопроводів, уставок байпасів.

Перед промиванням система повинна бути заповнена авіапаливом.

Промивати трубопроводи слід послідовно по ділянках і одночасно тільки одну нитку.

Закільцювання груп устаткування і трубопроводів допускається тільки в окремих технічно обґрунтованих випадках.

Прокачування палива при промиванні проводиться насосами системи ЦЗС, керування якими здійснюється вручну.

Подача насосів при прокачуванні може становити від 30 до 100% максимального витрачування палива через трубопровід, що промивається, і повинна збільшуватися поступово, з урахуванням якості промивання.

Загальна кількість потрібного для промивання системи ЦЗС палива може складати 200 – 300%  загального об’єму трубопровідної системи, що промивається, і повинна визначатися з урахуванням конкретних діаметрів і довжини трубопроводів.

Рекомендується така послідовність промивання:

• трубопроводи резервуарного парку;
• колектори насосної станції;
• трубопроводи по ділянках у міру їх віддалення від насосної станції;
• розподільні трубопроводи;
• витратні трубопроводи до гідрантних  колонок.

В залежності від особливостей схеми трубопровідної мережі, наявності на трасі технологічних колодязів і запірної арматури послідовність промивання може мінятися.

Промивання точок зливання повинно здійснюватися одночасно з промиванням трубопроводів. Якість промивання залежить від чистоти палива.

На першому етапі промивання контроль чистоти палива здйснюється візуально, потім – за допомогою ІЯП і лабораторного аналізу проб.

Відбір проб і контроль якості повинні здійснюватися після кожного промивання. Паливо, яке використовується для промивання, можна застосовувати повторно після відстоювання, фільтрування і контролю на відповідність вимогам цієї Інструкції.

Витратні трубопроводи до гідрантних колонок промиваються послідовно прокачуванням через них палива в ПЗ.

До фланців, встановлених на трубопроводах замість гідрантних колонок, за допомогою перехідника з відповідним фланцем по УБС кріпиться рукав ПЗ. Фільтри ПЗ, які використовуються для промивання, звільняються від пакетів, а конус рукавів обладнується наконечником з фільтрувальною сіткою з  вічками  100 – 150 мкм для видалення забруднень.

Забруднення збирають на додаткових ФГО, вмонтованих у різних ділянках системи ЦЗС, і періодично видаляють.

Після промивання відновлюють тимчасово демонтоване устаткування, зачищають резервуари ЦЗС, які використовуються  для промивання, виконують пробний пуск устаткування, перевірку готовності технологічних схем, систем керування, захисту, сигналізації та готують систему до нормальної експлуатації.

Після промивання, налагодження і попередньої перевірки функціонування всіх вузлів і елементів системи проводять її  випробування, перед початком випробувань необхідно:

• відібрати донну пробу палива з витратного резервуара і візуально визначити наявність механічних домішок і води;
• злити відстій з усіх точок контролю якості палива розвідної мережі трубопроводів;
• злити відстій з фільтрів і фільтрів-сепараторів на пункті фільтрування, на ЗА та ПЗ.

Перевірку якості і чистоти палива виконують у пробах, які відбираються:

• на виході з трубопровідної мережі ( зі зливних штуцерів гідрантних колонок);
• на виході з заправного агрегату (через зливний кран перехідника);
• з ПЗ після наповнення його ємності.

Під час випробування  перевіряється точність дозування ПВК присадки на різних режимах дозування і заправлення.

На підставі матеріалів дослідження якості і чистоти проб авіапалива з різних точок системи ЦЗС складається висновок про готовність системи фільтрування і водовідділення.

Додаток 28

до пункту 4.3.4 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами і
технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

АКТ № ______

на виконане очищення резервуара
(цистерни ПЗ, ОЗ, АПЦ)   № _____ 

"___"________20__р.                        підприємство ______________________________
_________________________________________________________________
(найменування об'єкта) 

Ми, що нижче підписалися, керівник ПЗК (служби ПММ)
_________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові) 

інженер з техніки безпеки (інженер з охорони праці)
___________________________________________________________,
(прізвище, ім'я, по батькові) 

начальник складу ПММ
_______________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові) 

відповідальна особа з очищення
_______________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)  

склали цей акт про те, що провели огляд резервуара (цистерни ПЗ, ОЗ, АПЦ) № ________ після очищення для заповнення________________________________
                               найменування продукту     

Якість виконаного очищення__________________________________________
                                                             (оцінка)
відповідає ГОСТ 1510. 

Резервуар здав:

відповідальний за очищення    ____________________
                                              (підпис) 

Резервуар прийняв: керівник ПЗК(служби ПММ)        ______________
                                                                           (підпис)

Додаток 29

до пункту 4.3.9 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами
і технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Забезпечення і контроль чистоти роздавальних рукавів 

Експлуатація, зберігання і контроль чистоти роздавальних рукавів для авіапалива, яке використовується в ЦА, здійснюються відповідно до вказівок за правилами експлуатації роздавальних рукавів.

Під час першого заповнення нових гумовотканинних роздавальних рукавів або гумовотканинного трубопроводу, першу, забруднену частину палива, в обсязі 20 – 25% об’єму рукава (трубопроводу), необхідно злити в окрему ємність, оскільки паливо може бути забруднено тальком, який  частково вимивається паливом.

Після зливу 20-25% палива з рукава відбирається проба палива і візуально контролюється вміст механічних домішок. При відсутності механічних домішок рукав допускається до експлуатації. При наявності механічних домішок рукав повністю звільняється від палива, знову наповняється і контроль повторюється.

Після закінчення перекачування рукав необхідно повністю звільнити від палива. Зберігання роздавальних рукавів з паливом ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

У виняткових випадках допускається зберігання рукава, заповненого паливом, не більше доби. При більш тривалому терміні зберігання може відбутися осмолення палива.

Якщо паливо знаходилося в рукаві більше доби, то при поновленні перекачування весь залишок палива зливається в окрему ємність, проводиться візуальний контроль чистоти палива, яке  відбирається з роздавального крана, ННЗ або рукава.

Рукави зливально–наливних пристроїв перед опусканням у ємність з паливом повинні бути очищені від забруднень. Після закінчення перекачування рукави повинні бути звільнені від залишків палива, а кінець рукава, роздавальний кран або ННЗ закритий заглушкою і брезентовим чохлом. Укладання на зберігання рукавів із залишками палива та забруднених ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

Чистота рукавів у процесі роботи перевіряється візуально при регулярному контролі проб палива і при перевірці чистоти фільтрів роздавального крана і ННЗ.

Додаток 30

до пункту 4.3.12 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами
і технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Практичне керівництво зі специфікацій на авіаційні палива для турбореактивних двигунів.

ИАТА, 5-е видання, Проект 2,23 липня 2003 р.

Частина ІІІ – ЧИСТОТА  ТА  ЗАСТОСУВАННЯ

1. Вступ

1.1. Дана частина практичного керівництва має за мету встановити нормативи чистоти при подаванні палива в баки повітряного судна і запропонувати методи відбору проб і випробувань для виключення, видалення, опису, вимірювання й обмеження вмісту у паливі, домішок, які його забруднюють.

1.2. В контракти авіакомпаній з постачальниками на поставку палива на склади можна включати різні нормативи чистоти. Опис таких нормативів виходить за рамки цього Практичного керівництва.

2.  Керівництво з контролю і методик контролю якості

2.1. При подаванні в баки повітряного судна паливо повинне бути захищене системою контролю якості, вимоги до якої визначені в керівництві з контролю якості.

2.2. Слід застосовувати документ ИАТА "Практичне керівництво для "контролю якості" авіаційних палив для турбореактивних двигунів" (містить у собі об'єднане керівництво).

3.  Контроль

3.1. Контроль повинен бути організований за схемою систематичного і періодичного вибіркового і / або безперервного контролю якості і чистоти палива й ефективності системи його захисту. Необхідно організувати мережу пунктів відбору проб за всією системою паливоподачі аеропорту для періодичного відбору і перевірки палив відповідно до положень таблиці 3 на присутність:

• мікрочастинок (твердих часток);
• нерозчиненої води (у вільному стані й у формі суспензії).

4. Граничні рівні забруднення та результати випробувань

4.1.  Приведені в таблиці 3 граничні рівні забруднення слід застосовувати до всіх палив у місці подавання в паливні баки повітряного судна. Граничні рівні, встановлені для результатів випробувань на вибіркових пробах, відносяться до паливозаправних систем аеропортів у місці подавання і поблизу нього. Застосовуються граничні рівні забруднення двох категорій, які називаються граничними рівнями "ПОПЕРЕДЖЕННЯ" і "БРАКУВАННЯ".

4.2. Якщо результати випробувань на зразках, відібраних відповідно до таблиці 3, попадають в інтервал між граничними рівнями попередження і бракування, то постачальник зобов'язаний негайно сповістити про це авіакомпанію, проте, має право продовжувати безперервне подавання такого палива. Авіакомпанія і постачальник повинні обговорити такі результати контролю забруднення і погодити взаємно прийнятний порядок дій.

4.3.  Якщо результат випробувань перевищує "ГРАНИЧНИЙ  РІВЕНЬ  БРАКУВАННЯ", зазначений у таблиці 3, то постачальник зобов'язаний припинити подальше подавання такого палива в баки повітряного судна і негайно попередити авіакомпанію. Постачальник зобов'язаний ужити термінових заходів з поставки в розпорядження авіакомпанії запасів палива, результати випробувань якого знаходяться нижче "ГРАНИЧНИХ РІВНІВ ЗАБРУДНЕННЯ ДЛЯ БРАКУВАННЯ", причому ці заходи не повинні  виключати використання альтернативних устаткування і/або джерел постачання. Якщо авіакомпанія згодна на звільнення від дотримання вимог або на постачання палива, результати випробувань  якого виходять за межі допусків бракування, це не звільняє постачальника ні від яких зобов'язань з організації постачання палива відповідно до вимог цього Практичного керівництва.

5. Ізоляція запасів забрудненого палива

5.1. Загальною вимогою цього Практичного керівництва є ефективна ізоляція запасів палив, які забруднені за даними, які є, і також запасів палив, які підозрюються на предмет забруднення. Ізольовані в такий спосіб запаси палив повинні зберігатися окремо до одержання дозволу на застосування відповідно до вимог цього Практичного керівництва і специфікацій на продукцію, які застосовані,  а також методики контролю якості.

6.  Відхилення, привілеї і дозвільні відступи від вимог

6.1. Успішне застосування положень цієї частини Практичного керівництва потребує проведення консультацій авіакомпанії з постачальником і укладання  компромісних угод в особливих випадках.

7.  Інспекція устаткування і технологічних процесів постачальника

7.1.  Це Практичне керівництво передбачає, що постачальник повинен нести основну відповідальність за необхідні інспекції, відбір зразків та випробування, які необхідні для встановлення відповідності палива вимогам. Така робота не виключає здійснення час від часу і позапланової дії по відбору проб, інспекції та випробуванню запасів палива постачальника і його устаткування представниками авіакомпанії, але тільки за умови направлення постачальнику обґрунтованого повідомлення про це. Представникам авіакомпанії повинен надаватися доступ до відповідних даних, установок, персоналу та запасів продуктів, наскільки це необхідно для ефективності інспекції.

Таблиця 3 до додатку 30

7.2. Наявність вологи слід визначати візуальним контролем зразка при досить сильному світлі для визначення світлості, чистоти, прозорості й однорідності. Слід також визначати наявність нерозчинних речовин. В доповнення до перевірки відсутності води методом візуального контролю застосовують інші ефективні методи контролю наявності води, з яких нижченаведені атестовані як такі, що гарантують необхідну точність 30 ч. на млн або краще при визначенні вмісту вільної води:

Датчик  фірми “Shell”:

При невеликому вмісті води -  5 ч. на млн, відповідно до вимог цієї специфікації, зміна кольору слабко помітна.

При  30 ч.  на млн, колір  чітко зелений або синьо-зелений.

Набір "Velcon Hydrokit":

Якщо колір не змінюється протягом двох хвилин, або колір порошку світліше темного кольору на кольоровій  карті, то зразок містить менше 30 ч. води на млн. При  30 ч. води на млн. або більше,  колір порошку збігається або темніший темного кольору (позначеного "не відповідає") на кольоровій карті.

Датчик вологи фірми "MOBIL" :

На вкладиші з'являються изольовані синьо - фіолетові  відбитки при вмісті 5 ч. води на млн. При  30 ч.  на млн. помітні великі відбитки.

Пристрій "Agua – Glo":

Безпосередньо визначає вологовміст зразка палива, який досліджується. Для  100 мл зразка визначає вміст води в межах 5 – 60 ч. на млн.

ПОЗ-Т: Вимірює вміст води у формі емульсії  і вміст завислих твердих часток у паливі. (Застосовується в російських аеропортах).

Пристрій може вимірювати вологовміст нижче 10 ч.  на млн.; нижче 20 ч. на млн (межа попередження) або 30 ч. на млн і вище (бракування). Межі виміру вмісту мікрочастинок встановлює російське керівництво цивільної авіації

шляхом колориметричного порівняння зі стандартними зразками аналогічно колориметричній оцінці на мембранах.

7.3. Метод 1

Загальний вміст забруднюючих домішок варто визначати гравіметричним методом, щонайменше, раз за півроку на кожному паливозаправнику і кожній заправній колоні.

Метод 2

Колориметричні оцінки на мембранах можна знімати (за узгодженням між покупцем/споживачем і продавцем/постачальником) щомісячно по черзі, при такій кількості паливозаправників і заправних колон, які:

1) Щонайменше, один паливозаправник дає задовільні результати випробувань за методом 1 і методом 2 в одній і тій же контрольній групі;
2) Мембрани для випробувань на інших паливозаправниках і заправних колонах візуально відповідають результатам колориметричної перевірки за параграфом 1).

Якщо при будь-якому випробуванні одержують незвичайний колориметричний результат, то слід негайно зробити перевірку зразка гравіметричним методом (метод 1). Різниця кольору, що складає 2 або більше, вважається незвичайною.

7.4. Періодична гравіметрична перевірка може бути необов'язковою, якщо виконуються наступні умови:

7.4.1. Якщо стаціонарна фільтрація на впуску і випуску атестована за API 1581, складські резервуари повністю облицьовані епоксидним матеріалом і обладнані конічними нижніми днищами й усмоктувальною трубою, яка плаває, а фільтрація в місці перекачування в баки повітряного судна також відповідає API 1581 або стандарту IP на повнотечійні пристрої контролю води, то періодичний гравіметричний контроль не обов'язковий.

7.4.2. Кольорова оцінка дорівнює або менше 3.

Якщо кольорова оцінка відсутності вологи складає або перевищує 4,  то діяти слід  в нижчеописаному порядку: (якщо кольорова оцінка 4, відсутність вологи становить або перевищує 4 – це може вказувати на забруднення мікрочастинками).

7.4.3. Проведіть наступні випробування з метою визначення вмісту мікрочастинок за допомогою двох закріплених у пластиковому  тримачу мембран і знайдіть порівнянням кольорову різницю між верхньою і нижньою мембранами.

Якщо різниця кольорових оцінок верхньої і нижньої мембран дорівнює або менше 2, то паливо слід  вважати чистим і припустимим для застосування.

Якщо різниця дорівнює або більше 3, то слід  виконати гравіметричний аналіз. Паливо вважається прийнятним при вмісті мікрочастинок  менше 0,20 мг/л.

 При вмісті мікрочастинок 0,20 мг/л потрібно провести додаткове дослідження, і, при вмісті мікрочастинок більше 1 мг/л, паливо слід забракувати.

7.4.4. Гравіметричний аналіз слід виконувати для всіх нових або використовуваних після перерви автозаправників, після встановлення нових шлангів або фільтрів, а також для нових трубопроводів, паливозаправних гідрантів і складських резервуарів перед введенням в експлуатацію.

Спрощені описи і робочі методики вищезгаданих випробувань  наведені в документі “Руководство по методикам контроля качества авиационных топлив” Американського суспільства з випробування (ASTM ) – Керівництво 5.

8. Довідкові документи з контролю якості

8.1. З інформаційною метою можна послатися на наступні документи і публікації, які стосуються контролю якості авіаційних палив для турбореактивних двигунів при паливоподаванні.

8.2. ИАТА, “Контроль якості авіаційних палив для турбореактивних двигунів” (містить в собі об'єднане керівництво).

Примітка: Замість документа “Практичне керівництво ИАТА за контролем   якості  палива і службі заправлення”.

8.3. Керівництва з методик контролю якості авіаційних палив і роботи з ними для:

Спільно експлуатованого устаткування паливоподавання і розподілу (ця частина не включається);

Об'єднані паливосховища  аеропортів;

Об'єднані служби заправлення літаків паливом.

8.4. Асоціація повітряного транспорту США (АТА).

Нормативи контролю якості реактивного палива в аеропортах.

Специфікація АТА 103.

8.5. Американське суспільство з випробування  матеріалів (ASTM).

Керівництво з методик контролю якості авіаційних палив – Керівництво 5.

8.6. Федеральне  авіаційне керівництво Росії.

Керівництво із забезпечення чистоти й очищення палив, олив, робочих і технічних рідин на підприємствах цивільної авіації.

8.7. Інститут нафти (IP).

Зразкові норми безпечної практики, частина 7, Аеропорти.

8.8. Національна асоціація пожежного захисту NFPA 407, Обслуговування повітряних суден з заправлення паливом.

8.9. ИАТА. “Практичне керівництво з мікробіологічного забруднення паливних баків повітряних суден”,  Видання 1 – листопад 2002 р.

Додаток 31

до пункту 4.5.7 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами
і технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

 Застосування і контроль якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин у тарній упаковці

З метою виключення випадків поставки на підприємства України фальсифікованих авіаПММ та ТР у тарній упаковці з показниками якості, що не відповідають вимогам нормативно-технічної документації, встановлений наступний порядок застосування і контролю їх  якості:

1. АвіаПММ та ТР, які надходять до підприємства цивільного авіаційного транспорту України в тарній упаковці, повинні супроводжуватися паспортом (сертифікатом) якості заводу-виготовлювача і сертифікатом відповідності (у випадках обов'язкової сертифікації). На останній сторінці паспорта (сертифіката) якості повинна стояти печатка заводу-виготовлювача або офіційного дистрибьютора і справжня печатка постачальника.

2. Фахівці лабораторій ПММ авіапідприємств повинні проводити щоквартальний контроль умов зберігання авіаПММ та ТР у тарній упаковці, герметичності тари, наявності і терміну дії паспортів (сертифікатів) якості.

Перед видачею на заправлення авіаПММ та ТР у тарній упаковці проводиться лабораторний контроль показників: зовнішній вигляд, вміст механічних домішок і вільної води. Проби відбираються згідно з ГОСТ 2517.

3. У випадках підозри на некондиційність авіаПММ та ТР у тарній упаковці проби слід надсилати до ДП "УкравіаПММ" з метою підтвердження їх якості.

Додаток 32

до пункту 4.6.3 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами
і технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Послідовність контролю чистоти авіаційного палива та технологічні операції з його результатів

Примітки:

1.  Керівник лабораторії забезпечує періодичний (не рідше 1 разу на тиждень) контроль за чистотою палив, що заправляються, правильністю підготовки їх до видавання на всіх етапах приймання, зберігання та очищення, а також за знанням і виконанням посадовими особами правил і прийомів контролю якості. Про виконану роботу робиться запис у журналах відміток про виконання відповідних технологічних операцій.

2.  Керівник ПЗК (служби ПММ) несе персональну відповідальність за виконання встановленого порядку контролю чистоти палива від приймання до видачі на заправлення ПС.

3. На оперативних аеродромах контроль здійснюється у витратному  резервуарі (у тому числі  у ємності ПЗ, АПЦ) і з роздавального пістолету візуально і за допомогою індикатору ІЯП.

4. При введенні знову змонтованих систем фільтрування, а також при підготовці існуючих систем до ВЛП і ОЗП повинна бути забезпечена перевірка чистоти авіаційного палива на всіх етапах його руху від приймання до заправлення ПС. Контроль здійснюється за ГОСТ 10577.

5. Використаний ІЯП з відміткою дати, часу і місця відбору проби зберігається не менше трьох діб в ексикаторі.

Додаток 33

до пункту 4.6.4 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами
і технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Методика контролю залізничних цистерн з авіаційними паливно-мастильними матеріалами та технічними рідинами, які надходять на підприємства цивільної авіації

З метою подальшого підвищення чистоти палив, олив і технічних рідин, що надходять у залізничних цистернах, ця методика визначає порядок контролю стану залізничних цистерн перед початком зливання, облік несправностей цистерн і випадків забруднення або іншого псування продукту при транспортуванні і не змінює встановленого порядку пред'явлення претензій. Ця робота проводиться одночасно зі здійсненням перевірки чистоти авіаПММ та ТР.

Відразу після постановки потягу на естакаду під зливання представник ПЗК (служби ПММ) перевіряє наявність пломб відправника на люках, герметичність (по наявності підтікань продукту з-під люка), справність і затягнутість болтів кріплення люків, справність поручнів і площадок, зовнішню чистоту цистерн.

Під час розкриття люків і підготовки до зливання пристроїв для нижнього зливання перевіряється наявність і справність прокладок, чистота і справність фланців.

Після розкриття люків у кожній залізничній цистерні перевіряється:

• рівень наливу продукту;
• відсутність підтоварної води;
• густину продукту і його температуру;
• чистоту продукту (візуально).

Після зливання палива, перед закриттям люків, оглядаються  внутрішні порожнини залізничних цистерн, застосовуючи при цьому вибухобезпечний ліхтар, з метою визначення повноти зливання  продукту і чистоти цистерн.

Про всі випадки виявлення несправних, негерметичних, брудних зовні й усередині цистерн повідомляється у відповідне управління залізниці, яка забезпечує якісну підготовку залізничних цистерн під налив авіаПММ та ТР, а також підприємству - постачальнику.

У разі виявлення забруднення авіаПММ та ТР або їх псування складається акт із додатком паспорта якості продукту, який виданий лабораторією ПММ підприємства ЦА, і пред'являється претензія у встановленому порядку.

Додаток 34

до пункту 4.6.5 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами
і технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Методика визначення чистоти авіаційних паливно-мастильних матеріалів індикатором якості палив (ІЯП)

В основу визначення (індикації) наявності вільної води і механічних домішок в авіаПММ покладено зміну кольору ІЯП при пропусканні через нього за допомогою пристосування ПОЗ-Т проби авіаПММ. Індикатор якості палива реагує на присутність вільної води в межах 0,001-0,003 % масс. і механічних домішок у межах 0,0002-0,0003 % масс., що відповідає прийнятим у ЦА нормам чистоти палив.

1. Авіаційні палива для реактивних двигунів

Індикатор ІЯП встановлюється білою стороною до рухомої частини затиску пристосування ПОЗ-Т. Відбувається засмоктування проби палива протягом 7-10 секунд. Щоб уникнути підсмоктування повітря затиск у процесі засмоктування повинен бути повністю  занурений у паливо.

Після закінчення засмоктування палива індикатор витягається з затиску, розкривається і розглядається на білому фоні картки з контрольними відбитками.

Паливо допускається до видавання на заправлення ПС при наявності на жовтому шарі індикатора не більше 2-х блакитних відбитків (індикація вільної води) і на білому шарі 3-х сіро-коричневих відбитків, інтенсивність фарбування яких не темніше відповідного (верхнього) контрольного відбитка (індикація механічних домішок).

Якщо при контролі чистоти палива з ПВК присадками на жовтому шарі ІЯП з'явилися 3 блакитні відбитка, то перевіряється обводненість палива без ПВК присадки, обводненість ПВК присадки і правильність її дозування. При позитивних результатах всіх аналізів паливо допускається до видавання на заправлення ПС.

2. Авіаційні бензини

Забруднення авіаційних бензинів визначається за аналогією з паливами для реактивних двигунів з тією різницею, що з появою на білому шарі індикатора відбитка темніше контрольного (бракувальна ознака з механічних домішок) проводиться повторне засмоктування проби палива через індикатор, який вставляється жовтою стороною до рухомої частини затиску. У цьому випадку забруднення бензину механічними домішками і водою визначається відбитками на жовтому шарі індикатора ІЯП.

Темні відбитки на білому шарі ІЯП не завжди свідчать про наявність механічних домішок, тобто вони можуть бути наслідком хімічної взаємодії між сіллю, якою просочений білий шар індикатора, і антидетонаційними присадками авіаційних бензинів.

3.  Свіжі мінеральні авіаційні оливи та АМГ-10

У вузьку склянку місткістю 150-200 мл наливається 100 мл неетильованого бензину  або нефрасу С 50/170, попередньо перевіреного за допомогою індикатора ІЯП на відсутність вільної води і механічних домішок (відбитки на білому і жовтому шарі індикатора відсутні), і 10 мл контрольованої оливи. Вміст склянки перемішується скляною паличкою протягом 10 секунд. Відбувається засмоктування отриманої суміші протягом 7-10 секунд через індикатор ІЯП пристосуванням ПОЗ-Т.

Олива вважається такою, що витримала випробування, якщо на жовтому шарі індикатора з'явилося не більш 2-х блакитних відбитків, а відбиток, отриманий на білому шарі, не темніше відповідного контрольного відбитка.

Примітка. Користуватися ІЯП для визначення чистоти авіаПММ із систем ПС ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.