Проект
1. Загальні положення
1.1. Це Положення розроблене на виконання вимог Повітряного кодексу України та Державної комплексної програми розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2001 р. № 919 "Про додаткові заходи на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 вересня 2000 року", з метою створення єдиної системи управління безпекою польотів цивільної авіації України та приведення її у відповідність до стандартів та рекомендованої практики ІКАО.
1.2. Положення визначає порядок організації робіт щодо попередження авіаційних подій, завдання та функції управління, органи, об'єкти та суб'єктів управління, встановлює форми контролю за виконанням робіт.
1.3. Дія цього Положення поширюється на всіх суб'єктів (експлуатантів) цивільної авіації України незалежно від форм власності, у тому числі на організації та громадян, які здійснюють експлуатацію повітряних суден, виконання і забезпечення польотів та обслуговування повітряного руху на території України.
1.4. Комплексне управління безпекою транспорту здійснює Міністерство транспорту України.
1.5. Управління безпекою польотів у цивільній авіації здійснює Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (Державіаслужба).
1.6. Управління безпекою польотів у авіакомпаніях і в авіапідприємствах здійснюють перші керівники експлуатантів (авіакомпаній та авіапідприємств).
1.7. Експлуатанти на підставі цього Положення впроваджують систему управління безпекою польотів авіакомпанії (авіапідприємства).
1.8. Нормативні посилання
При розробці Положення використовувалися такі нормативно-правові акти:
1.9. Скорочення
1.10. Визначення
У цьому Положенні терміни мають такі визначення:
2. Загальні вимоги до системи управління безпекою польотів на авіаційному транспорті
2.1. Управління безпекою польотів ПС повинно забезпечувати виявлення та оцінку негативних факторів, що впливають на рівень безпеки, підготовку, прийняття та реалізацію управлінських рішень, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження життя та здоров'я людей, охорону навколишнього природного середовища.
2.2. Державіаслужба здійснює управління безпекою польотів у цивільній авіації України відповідно до Повітряного кодексу та Положення про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації шляхом нормативного регулювання діяльності всіх суб'єктів цивільної авіації, проведення реєстрації та сертифікації об'єктів і суб'єктів, ліцензування їх діяльності та здійснення контролю та нагляду за забезпеченням безпеки польотів повітряних суден, додаток 1.
2.3. Керівники експлуатантів авіаційної техніки, аеропортів, аеродромів та органів обслуговування повітряного руху здійснюють безпосереднє управління із забезпечення безпеки польотів повітряних суден.
2.4. Основними принципами в організації роботи з управління безпекою польотів ПС є:
2.5. Основні принципи безпечного управління авіакомпанією (авіапідприємством) передбачають, що експлуатант визначає та приймає концепцію, формує політику та розробляє правила безпечної експлуатації повітряних суден, впроваджує їх у практику та здійснює контроль щодо їх дотримання під час експлуатації (додаток 2).
2.5.1. Концепція визначає мету авіакомпанії бути безпечною, виходячи із принципу, що безпека польотів є найвищим пріоритетом авіаційної діяльності, котра забезпечує досягнення виробничих завдань завдяки збереженню всіх ресурсів, їх іміджу щодо безпечного перевезення пасажирів та виконання інших завдань авіакомпанії (авіапідприємства).
Основним принципом управління є концентрація основної уваги на виявлення та усунення недоліків у самій системі управління безпекою польотів, а не на помилках в індивідуальних діях авіаційного персоналу.
2.5.2. Політика передбачає деталізацію засобів та методів щодо вирішення конкретних завдань, пов'язаних з професійною підготовкою персоналу, забезпеченням та виконанням польотів, забезпеченням льотної придатності повітряних суден, формуванням корпоративної культури експлуатанта. Корпоративна культура визначає колективний менталітет експлуатанта та цінності, що поділяють всі члени організації. У цивільній авіації це передусім суворе дотримання встановлених норм та правил, котре досягається шляхом осудження порушень. Безпечна корпоративна культура не допускає свідомого порушення авіаційних правил польотів та всіх видів забезпечення польотів.
Політика формується керівниками структурних підрозділів експлуатанта за напрямами діяльності. Політика повинна відповідати прийнятій концепції експлуатанта.
2.5.3. Правила повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів цивільної авіації України та враховувати вимоги стандартів і рекомендовану практику ІКАО та інших міжнародних організацій цивільної авіації.
2.5.4. Керівництво експлуатанта здійснює постійний контроль за дотриманням екіпажами та іншими співробітниками встановлених правил.
3. Завдання та функції системи управління безпекою польотів ПС
3.1. Завданням системи управління безпекою є попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів.
3.2. Діяльність щодо попередження авіаційних подій полягає в своєчасному виявленні та усуненні аварійних факторів.
3.2.1. Фактори, що впливають на безпеку польотів, поділяються на три основні групи: людський, технічний і фактор середовища, пов'язаний з недоліками обслуговування повітряного руху, метеозабезпечення та аеродромно-технічного забезпечення польотів.
3.2.2. Головними факторами, що впливають на безпеку польотів, є організаційні фактори на всіх рівнях управління цивільною авіацією, у тому числі досконалість системи державного регулювання і нормативного забезпечення та нагляду за діяльністю цивільної авіації, забезпечення професійної придатності авіаційного персоналу, забезпечення льотної придатності повітряних суден, забезпечення безпеки польотів при організації льотної роботи, обслуговуванні повітряного руху, аеродромному та метеорологічному забезпеченні.
3.2.3. Безпосередніми факторами аварійності повітряних суден є фактори: екіпажу (людський фактор), технічний фактор (відмови систем повітряних суден) і недоліки в організації підготовки та забезпечення польотів.
3.2.4. Супутніми факторами, що впливають на розвиток аварійної ситуації в польоті є: психофізіологічний стан екіпажу, недоліки в підготовці та забезпеченні польоту, стан зовнішнього середовища.
3.2.5. Класифікація причин/факторів авіаційних подій з урахуванням їхнього взаємозв'язку включає три рівні (додаток 3):
3.2.6. Головні причини/фактори обумовлюють виникнення безпосередніх причин АП, тому основні напрями профілактичної діяльності повинні бути спрямовані на усунення недоліків на рівні головних причин/факторів.
3.3. Управління безпекою польотів ПС повинно вимагати виконання таких основних завдань (додаток 4):
3.4. Функція організації роботи в сфері управління безпекою на транспорті передбачає формування органів управління, встановлення функціональних обов'язків для структурних підрозділів та посадових осіб, що беруть участь в управлінні. Функції суб'єктів управління (додаток 5) включають:
3.4.1. Функції державних органів управління:
За рішенням Мінтрансу Державіаслужба організовує проведення галузевого розслідування причин таких авіаційних подій.
Якщо держава місця авіаційної події не виконує вимоги пунктів 6.5, 6.6 та 6.8 додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, то Державіаслужба приймає необхідні заходи, включаючи інформування авіаційної громадськості, з метою усунення виявлених у результаті галузевого розслідування небезпечних факторів.
3.4.2. Функції експлуатанта:
3.4.3. Функції екіпажу ПС.
На екіпаж покладається відповідальність за експлуатацію ПС із часу прийняття його уповноваженим членом (бортінженером, бортмеханіком, другим пілотом) від наземного обслуговуючого персоналу перед польотом до здачі ПС після польоту.
Командир повітряного судна:
Інші члени екіпажу ПС, підпорядковані командиру ПС, діють відповідно до посадових інструкцій та інших нормативних документів у частині, яка їх стосується, і несуть відповідальність за якість виконання своїх функціональних обов'язків.
3.4.4. Функції підприємств, які здійснюють управління повітряним рухом:
3.4.5. Інші суб'єкти АТС несуть відповідальність за повне, якісне та своєчасне виконання покладених на них функцій щодо забезпечення безпеки польотів.
3.4.6. Усі суб'єкти АТС, діяльність яких впливає на безпеку польотів, розробляють, приймають та виконують корпоративні авіаційні правила попередження АП і забезпечення безпеки польотів у частині, яка відноситься до їх виробничої діяльності і взаємодії з іншими суб'єктами АТС.
3.4.7. Корпоративні авіаційні правила узгоджуються з Державіаслужбою на предмет їх відповідності національним та міжнародним стандартам.
3.5. Організація робіт повинна включати:
3.6. Інформація про стан безпеки складається із:
3.7. Оперативне реагування та розслідування авіаційних подій складається із:
3.8. Планування та виконання робіт включає:
3.9. Спеціальні функції включають:
3.10. Пропаганда безпеки здійснюється шляхом:
3.11. Контрольні функції забезпечуються виконанням:
3.12. Управлінські рішення включають такі етапи:
4. Організація робіт
4.1. Органи управління
4.1.1. Для організації роботи з безпеки транспорту на всіх рівнях управління створюються відповідні служби.
4.1.2. У Міністерстві транспорту України організацію роботи у цій сфері покладено на Управління безпеки транспорту.
4.1.3. Управління безпекою польотів у цивільній авіації України на державному рівні здійснює Державіаслужба, яка:
4.1.4. Забезпечення організації і контролю виконання робіт з безпеки польотів покладено на Голову Державіаслужби, директора департаменту інспектування безпеки польотів та начальників управлінь за напрямами діяльності.
4.1.5. На підприємствах цивільної авіації та в авіакомпаніях відповідальність за безпеку польотів несуть перші керівники.
4.1.6. Інспектори експлуатантів з безпеки польотів оперативно взаємодіють з департаментом інспектування безпеки польотів. Департамент інспектування безпеки польотів координує роботу інспекторів експлуатантів та здійснює методичне забезпечення.
4.1.7. Підготовка інспекторів з безпеки польотів здійснюється згідно із затвердженими Державіаслужбою програмами.
4.2. Функціональні обов'язки посадових осіб
4.2.1. Функціональні обов'язки структурних підрозділів і посадових осіб розробляються службою, на яку покладена організація роботи з безпеки на авіаційному транспорті, за напрямом діяльності та затверджуються наказом керівника департаменту, авіакомпанії, авіапідприємства.
4.2.2. У положення про структурні підрозділи на всіх рівнях управління та в посадові інструкції повинні бути внесені конкретні обов'язки з питань забезпечення безпеки польотів, у тому числі:
4.2.2.1. Директора департаменту інспектування безпеки польотів, який організовує і несе персональну відповідальність за:
4.2.2.2. Перших керівників авіакомпаній, підприємств, які обслуговують авіаційну техніку, повітряний рух, керівників аеропортів.
4.2.2.3. Заступників перших керівників, які відповідають за контроль і керівництво забезпечення та виконання польотів.
4.2.2.4. Головних пілотів, пілотів-інструкторів, інспекторів щодо безпеки польотів і тих, які відповідають за якість технічного обслуговування ПС.
4.2.2.5. Командирів ПС та диспетчерів служби ОПР.
4.2.3. Функціональні обов'язки структурних підрозділів і посадових осіб щодо попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів підлягають перегляду один раз на 5 років.
4.3. Регламентація діяльності
4.3.1. На підставі функціональних обов'язків з безпеки польотів посадових осіб всіх рівнів управління повинні бути розроблені та затверджені наказом відповідного органу управління основні нормативи особистої участі посадових осіб у проведенні заходів щодо зміцнення дисципліни і забезпечення безпеки польотів (далі - основні нормативи) (додаток 6).
4.3.2. Контроль за виконанням основних нормативів посадовими особами Державіаслужби покладається на заступників Голови (за напрямами діяльності).
4.3.3. Контроль за виконанням основних нормативів керівниками авіапідприємств покладається на департамент інспектування безпеки польотів.
4.3.4. Контроль за виконанням основних нормативів посадовими особами авіапідприємств покладається на їх керівників.
4.3.5. Для попередження авіаційних подій та забезпечення системності у роботі з питань безпеки польотів запроваджується проведення Днів безпеки.
4.3.6. Дні безпеки проводяться:
4.3.7. Перед проведенням Дня безпеки видається відповідним органом (Міністерством, Державіаслужбою, авіапідприємством) наказ, в якому:
4.3.8. Примірний (орієнтований) перелік питань, які необхідно перевірити та висвітлити під час перевірки в День безпеки, наведено в додатку 7.
4.3.9. Матеріали перевірок, здійснених під час проведення Дня безпеки, оформлюються актом. Типова форма акта наведена у додатку 8.
4.3.10. Підсумки проведення Дня безпеки, при необхідності, розглядаються на комісії з питань безпеки транспорту.
4.3.11. Державіаслужба та експлуатанти створюють комісії з безпеки польотів для аналізу стану безпеки польотів та розробки профілактичних заходів.
4.3.12. За результатами проведення Дня безпеки видається наказ із переліком заходів для покращання роботи, усунення виявлених недоліків.
4.3.13. Питання безпеки польотів повинно розглядатися не рідше:
5. Інформація про стан безпеки польотів в ЦА України
5.1. Передача інформації про авіаційні події
5.1.1. Інформування про авіаційні події в ЦА України здійснюється в порядку і терміни, встановлені Правилами розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні (ПРАПУ-2005).
5.1.2. Сповіщення про АП з ПС в Україні виконуються органами ОПР ЦА, постами аварійного сповіщення місцевих органів виконавчої влади. Інформація про АП може надійти з центру координації КОСПАС-САРСАТ. Інформація про АП негайно направляється у КЦПР ЦА для прийняття рішення.
Інформація про АП передається з використанням найбільш простих і ефективних засобів зв'язку.
5.1.3. При катастрофах, аваріях та серйозних інцидентах подаються:
При інцидентах надається тільки первинне повідомлення.
5.1.4. Порядок сповіщення про АП з ПС України на території України, порядок сповіщення про авіаційні події з повітряними суднами України на території іноземних держав, порядок сповіщення про авіаційні події з повітряними суднами іноземних держав на території України визначені в ПРАПУ-2005 та додатку 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.
5.1.5. Первинне повідомлення про АП надається з метою своєчасного проведення ефективних пошуково-рятувальних робіт, оперативного оповіщення керівних посадових осіб, формування комісії з розслідування та її швидкого прибуття на місце події.
5.1.6. Інформування керівництва Державіаслужби про авіаційні події здійснюється негайно після отримання первинного повідомлення черговим зміни ЦДС.
5.1.7. У разі катастрофи, аварії або серйозного інциденту в районі відповідальності аеропорту ЦА за пошук та рятування керівник авіаційного підприємства забезпечує негайну передачу інформації до ЦДС Державіаслужби і до Українського центру планування використання повітряного простору та регулювання повітряного руху України (Украероцентр) та КЦПР ЦА.
5.1.8. Голова Державіаслужби або його заступники негайно передають повідомлення до Міністерства транспорту України про катастрофи, аварії та серйозні інциденти не пізніше 3 годин з моменту виникнення події і про інциденти - не пізніше 6 годин після події.
5.1.9. Якщо під час АП сталися нещасні випадки зі смертельним наслідком, груповий нещасний випадок або пропали безвісти члени екіпажу чи пасажири, то негайно передається інформація про ці випадки до відповідального територіального органу Держнаглядохоронпраці згідно з пунктом 37 Положення про розслідування та ведення нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. № 1094.
5.1.10. Повідомлення про АП з цивільним ПС з максимальною масою понад 2250 кг Державіаслужба направляє в ІКАО.
5.1.11. Оперативна інформація про АП, що надійшла від авіапідприємств, авіакомпаній до ЦДС Державіаслужби, черговим зміни ЦДС передається негайно через засоби факсимільного зв'язку у неробочий час, у вихідні і святкові дні відповідальному черговому Мінтрансу за своїм підписом. У перший за вихідними робочий день ця інформація до 10-ї години підтверджується листом Голови Державіаслужби або його заступника.
В окремих випадках зазначена інформація оперативно до 10-ї години надається до Управління безпеки транспорту Мінтрансу за підписом директора департаменту інспектування безпеки польотів або його заступника з подальшим підтвердженням за підписом Голови Державіаслужби або його заступника.
5.1.12. У робочий час інформація про АП надається Управлінню безпеки транспорту Мінтрансу за підписом керівника Державіаслужби (або його заступника, директора ДІБП або його заступника).
5.1.13. Первинне повідомлення про авіаційні події надсилаються за формою, наведеною у додатку 9.
5.1.14. Інформування керівництва Державіаслужби про стан аварійності в ЦА України здійснюється щотижня на оперативних нарадах у визначений день директором ДІБП або його заступником шляхом надання довідки про авіаційні події за поточний період та заходи, які вживаються для їх попередження.
5.1.15. Щомісяця (до 10-го числа наступного за звітним місяцем) Державіаслужба надає інформацію про стан аварійності в ЦА України наростаючим підсумком до Управління безпеки транспорту Мінтрансу.
5.1.16. Оперативна інформація про закриті аеропорти через погодні умови в зимовий період щоденно з 15 грудня до 15 лютого до 8 години ранку надається черговим зміни ЦДС Державіаслужби оперативному черговому Мінтрансу за формою, наведеною у додатку 10.
5.2. Облік авіаційних подій
5.2.1. Кожні АП підлягають обов'язковому обліку в Державіаслужбі, а також у організаціях експлуатантів, яким належать цивільні ПС, з якими відбулися АП.
5.2.2. Кожні АП та інциденти повинні бути класифіковані та визначені за всіма виявленими в ході розслідування причинами/факторами.
5.2.3. Облік ведеться в журналах та в комп'ютерах за формою, наведеною в додатку 11.
5.2.4. Облік авіаційних подій з небезпечними вантажами ведеться в журналах у експлуатантів і в Державіаслужбі за формою, наведеною в додатку 12.
5.2.5. Державіаслужба веде облік авіаційних подій в цілому з повітряними суднами України і визначає їх остаточну класифікацію, а також створює базу даних з метою сприяння ефективному та оперативному використанню експлуатантами інформації про авіаційні події.
5.3. Аналіз інформації
5.3.1. Експлуатанти складають щомісячні звіти стану безпеки польотів, причин АП та інцидентів. За результатами розслідувань АП за рік експлуатанти готують аналіз стану безпеки польотів. Уся сукупність виявлених під час розслідування АП причин/факторів використовується як інформаційна база для проведення аналізу. За результатами аналізу розробляються рекомендації з підвищення рівня безпеки польотів. Аналіз з рекомендаціями направляється до Державіаслужби не пізніше 30 січня.
5.3.2. Інспектори з безпеки польотів експлуатантів щомісяця складають повідомлення про стан безпеки польотів і вжиті заходи та пропозиції з підвищення рівня безпеки польотів. Повідомлення до 5-го числа наступного за звітним місяця направляються до ДІБП Державіаслужби.
5.3.3. Інспекції з безпеки польотів експлуатантів щокварталу складають аналіз про стан безпеки польотів. За результатами аналізу про стан безпеки польотів розробляються профілактичні заходи і видається наказ з їх реалізації. Копії наказів до 10-го числа наступного за кварталом місяця направляються до ДІБП Державіаслужби.
5.3.4. Експлуатанти подають до ДІБП щоквартальні дані з наростаючим підсумком щодо нальоту годин та кількості перевезених пасажирів за типами ПС. Під час застосування ПС у народному господарстві подаються дані нальоту годин і обсягу виконаних робіт за типами ПС. Зазначені дані подаються до 10-го числа наступного за кварталом місяця за формою додатка 12 ПРАПУ-2005.
5.3.5. ДІБП Державіаслужби готує і випускає щомісячні, щоквартальні оперативні довідки, піврічний і річний аналізи щодо стану безпеки польотів.
5.3.6. Щомісячні інформації направляються експлуатантам до 20-го числа місяця, наступного за звітним.
5.3.7. Піврічний аналіз направляється до Мінтрансу до 10-го числа місяця, наступного за звітним.
5.3.8. Зведений річний аналіз стану безпеки польотів у ЦА України подається на розгляд і затвердження Колегії Державіаслужби до 15 лютого, після затвердження – до 25 лютого направляється у відповідні міністерства, організації та експлуатантам ПС України.
5.3.9. Оперативна інформація про стан безпеки польотів надається щомісяця до Мінтрансу за формою, наведеною в додатку 13.
5.3.10. Оперативна інформація про стан безпеки польотів при перевезенні небезпечних вантажів надається щомісяця за формою, наведеною в додатку 14.
5.3.11. Оперативна інформація про наглядову діяльність надається Державіаслужбою до Управління безпеки транспорту Мінтрансу щомісяця до 10-го числа наступного за звітним місяця за формою, наведеною в додатку 15.
6. Оперативне реагування та розслідування АП
6.1. Аварійно-рятувальні роботи
6.1.1. Аварійно-рятувальні роботи здійснюються відповідно до вимог Законів України "Про аварійно-рятувальні служби" та "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" й інших нормативних актів.
6.1.2. Проведення аварійно-рятувальних робіт у цивільній авіації здійснюється згідно з вимогами «Правил з пошуку та рятування в цивільній авіації України», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.08.99 №404, зареєстрованим у Мін'юсті України 07.10.99 за № 684/3977.
6.1.3. Координація робіт аварійно-рятувальних служб здійснюється комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Міністерства транспорту України та Державіаслужби.
6.1.4. Для оперативного реагування на можливі авіаційні події та координації робіт аварійно-рятувальних служб у святкові дні наказами в Міністерстві транспорту України та Державіаслужбі вводиться чергування відповідальних працівників.
6.2. Розслідування авіаційних подій
6.2.1. Розслідування авіаційних подій на авіаційному транспорті здійснюється згідно з Правилами розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні, стандартами та рекомендованою практикою ІКАО.
6.2.2. Розслідування АП з ПС України і ПС іноземних держав на території України організовує і проводить Державіаслужба за участю експлуатантів та інших причетних організацій України. Відповідно до цього Державіаслужба формує і призначає комісію з розслідування АП.
6.2.3. Міністерство транспорту України в окремих випадках може призначити комісію з розслідування АП своїм наказом або прийняти рішення про звернення до Уряду з метою призначення Урядової комісії з розслідування АП.
6.2.4. Розслідування повинно проводитись у стислі строки, але не більше ніж за 45 діб з моменту АП (90 діб для розслідувань АП з іноземними ПС). Якщо для встановлення причин АП необхідне проведення спеціальних досліджень, то термін розслідування може бути подовжений керівником, який призначив комісію.
6.2.5. Усі авіаційні події підлягають розслідуванню. До авіаційних подій відносяться:
Визначення та порядок розслідування кожного типу АП відображені в ПРАПУ-2005.
6.2.6. Державіаслужба та експлуатанти здійснюють розслідування порушень вимог безпеки польотів, які не відносяться до авіаційної події, але можуть спричинити негативний вплив на забезпечення безпеки польотів.
6.2.7. Необхідні матеріали стосовно конкретних осіб, що постраждали, можуть бути надані до оформлення остаточного звіту на підставі спільного протокольного рішення комісії та уповноваженого представника спеціального розслідування нещасних випадків від Держнаглядохоронпраці.
6.2.8. За результатами розслідування авіаційних подій складаються остаточні звіти та звіти (типові форми звітів з кожного виду АП наведені в додатках 16, 17).
6.2.9. Для розслідування інцидентів залежно від обставин і наслідків Державіаслужба може делегувати повноваження проведення розслідування інцидентів експлуатанту і через ДІБП протягом 3-х годин після отримання первинного повідомлення повинна офіційно інформувати керівника експлуатанта.
6.2.10. Остаточну класифікацію АП та затвердження висновків комісії з розслідування експлуатантів здійснює Державіаслужба.
6.2.11. Один примірник матеріалів розслідування катастроф та аварій (остаточний звіт з матеріалами, що додаються до нього) у 10-денний термін з моменту затвердження надається до Управління безпеки транспорту Мінтрансу.
6.3. Оцінка стану безпеки польотів
6.3.1. Водночас з розслідуванням катастроф і аварій призначається комплексна комісія з перевірки організації льотної роботи, стану льотної придатності ПС, стану інженерно-технічного обслуговування ПС, стану авіаційної безпеки на підприємстві, де сталася подія.
6.3.2. Комісія в тижневий термін здійснює зазначену перевірку, оцінює стан безпеки, готує пропозиції щодо покращення роботи за напрямком діяльності і надає акт перевірки голові комісії з розслідування АП.
6.3.3. Акт комплексної перевірки розглядається на засіданні комісії з розслідування з розробкою оперативних рекомендацій та заходів з питань безпеки. Відповідні рішення оформляються окремим протоколом і додаються до матеріалів розслідування.
6.4. Заходи з попередження авіаційних подій
6.4.1. За результатами розслідування авіаційних подій і рекомендацій комісій з розслідування Державіаслужба і експлуатанти розробляють плани додаткових конкретних заходів щодо запобігання авіаційним подіям у майбутньому та їх реалізації.
6.4.2. Контроль за розробленням заходів виконують Державіаслужба, інспекції з безпеки польотів і відповідні органи інших міністерств, організацій, експлуатанти, яким належать ПС. Щокварталу, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, міністерства, організації, експлуатанти направляють до Державіаслужби відомості за результатами розгляду рекомендацій комісій і за станом виконання заходів з їх реалізації згідно п.8.13 ПРАПУ-2005.
6.4.3. Нагляд за реалізацією рекомендацій комісії з розслідування АП здійснюється Державіаслужбою.
6.4.4. Для оцінки стану безпеки польотів у цивільній авіації застосовуються абсолютні і відносні показники (за кількістю АП на 100000 годин нальоту та кількістю загиблих на 1000000 перевезених пасажирів).
7. Планування та виконання робіт
7.1. Розробка та прийняття програм та заходи щодо їх реалізації
7.1.1. Планування програм здійснюється на державному, галузевому рівнях та на підприємствах.
7.1.2. Програми розробляються на середньостроковий (п'ятирічний) термін, а плани заходів щодо їх реалізації на кожний рік.
7.1.3. Конкретні заходи, спрямовані на виконання певного завдання або усунення конкретних недоліків з питань безпеки, розробляються на термін, достатній для їх виконання.
7.1.4. Державіаслужба реалізує програму безпеки польотів цивільної авіації.
7.1.5. Експлуатанти згідно з вимогами правил сертифікації експлуатантів розробляють програму попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів (далі - програма).
7.1.6. При плануванні заходів дотримуються такі принципи:
7.1.7. Програми розробляються на підставі:
7.1.8. У програмах передбачаються завдання організаційного та технічного характеру.
7.1.9. Заходи щодо реалізації програми розробляються щорічно до 1 січня за формами, які наведені в додатках 18, 19.
7.2. Програма експлуатанта щодо попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів
7.2.1. Згідно з вимогами ІКАО, а також правил сертифікації експлуатантів кожен експлуатант розробляє та виконує програму щодо попередження авіаційних подій і забезпечення безпеки польотів.
7.2.2. Програма експлуатанта є основним нормативним документом щодо реалізації Положення про систему управління безпекою польотів на авіаційному транспорті.
7.2.3. З метою реалізації програми експлуатант складає та виконує щорічний план заходів. У плани заходів включаються питання, що пов'язані з виконанням рекомендацій комісій з розслідування авіаційних подій, а також рекомендації бюлетенів Державіаслужби з безпеки польотів. У планах заходів з реалізації програм повинно бути передбачено фінансове забезпечення. План заходів затверджується керівником авіакомпанії (авіапідприємства).
7.2.4. До складу програми включається програма аналізу польотних даних як складова частина програми.
7.3. Програма аналізу польотних даних
7.3.1. Кожний експлуатант ПС, які обладнані бортовими параметричними реєстраторами типів I, IA, II, IIA, IV, V, приймає і виконує програму аналізу польотних даних. Використання результатів аналізу польотних даних у складі програми з попередження авіаційних подій є необхідною умовою створення ефективної замкнутої системи управління безпекою польотів.
7.3.2. Програма аналізу польотних даних основана на використанні результатів регулярного контролю польотів ПС за інформацією бортових реєстраторів (параметричного та мовного), а також польотних донесень та добровільних повідомлень екіпажів ПС про якість функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище" у польоті і виявленні небезпечних тенденцій та факторів.
7.3.3. Експлуатант організовує регулярний контроль не менше 90% польотів ПС, обладнаних параметричними реєстраторами польотних даних типів I, IA та II, а також не менше 90% посадок на аеродроми постійного чи тимчасового базування ПС, обладнаних реєстраторами типу IIA.
7.3.4. Експлуатант призначає керівника програми аналізу польотних даних.
Керівник програми аналізу польотних даних:
а) організовує збір, обробку та аналіз польотних даних;
б) координує діяльність служби забезпечення виконання польотів та інженерно-авіаційної служби експлуатанта в частині виконання ними правил експлуатації та технічного обслуговування бортових реєстраторів;
в) забезпечує виконання програми попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів за результатами аналізу польотних даних про якість функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище";
г) взаємодіє з Департаментом інспектування безпеки польотів, іншими службами Державіаслужби та уповноваженими організаціями з обробки та аналізу польотних даних.
7.3.5. Керівник програми аналізу польотних даних несе відповідальність за виконання покладених на нього функцій перед головним керівником адміністрації авіакомпанії.
7.3.6. Польотні донесення екіпажів ПС фіксуються в бортових журналах, а також у спеціальних повідомленнях і донесеннях, форма яких встановлюється Державіаслужбою.
Прикладами форм донесень екіпажів ПС про особливі ситуації в польоті можуть бути:
Типові форми донесень приведені в додатках 20-24.
7.3.7. Результати аналізу польотних даних використовують в установленому порядку для контролю умов функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище" і для оцінки якості функціонування в польоті обладнання та систем ПС, найбільш важливі параметри яких реєструються, а також з метою контролю і аналізу організації льотної роботи.
7.3.8. Метою контролю стану льотної роботи є виявлення причин, які викликали чи можуть викликати відхилення в льотній роботі та знизили рівень безпеки польотів. Спеціалісти служби забезпечення виконання польотів використовують матеріали аналізу польотних даних:
а) якість техніки пілотування та навігації (витримування рекомендованих значень параметрів польоту);
б) дотримання технології роботи членів екіпажу;
в) якість експлуатації систем ПС;
г) дотримання правил і встановленої фразеології радіообміну;
ґ) виконання обов'язкових процедур;
д) повторність однотипних відхилень (за сукупністю польотів);
а) здійснення посадовими особами та службами експлуатанта інспектування, вибіркового контролю, перевірки перед сезонними періодами;
б) здійснення Державіаслужбою перевірки відповідності сертифікаційним вимогам, інспекторських перевірок, які проводяться департаментом інспектування безпеки польотів, розслідування причин авіаційних подій, контролю за виконанням експлуатантом планів і програм попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів;
7.3.9. З метою попередження авіаційних подій обробку та аналіз інформації параметричних реєстраторів про попередні польоти слід виконувати до початку першого (протягом дня) польоту, що виконується з аеродромів постійного чи тимчасового базування.
7.3.10. Експлуатант в установленому порядку передає узагальнені результати виконання програми аналізу польотних даних в уповноважену Державіаслужбою організацію для їх використання в системі державного контролю за безпекою польотів.
Форми надання інформації про результати виконання програми аналізу польотних даних наводяться в додатках 25-28.
7.3.11. Державіаслужба створює базу даних з метою ефективного аналізу отриманої інформації, у тому числі за результатами розслідування авіаційних подій та добровільних сповіщень про небезпечні фактори, та розробки профілактичних заходів.
З метою ширшого залучення авіаційних фахівців до активної участі в реалізації вимог із запобігання авіаційним подіям і удосконалення профілактичної роботи щодо безпеки польотів авіакомпаніям та іншим суб'єктам АТС слід створювати систему добровільних сповіщень (донесень).
Система добровільних сповіщень призначена для збору інформації про випадки виникнення реальної загрози безпеці польотів і виявлення недоліків у організації профілактичної роботи на підставі аналізу недоліків, зазначених у сповіщеннях.
7.3.12. Система добровільних сповіщень згідно з додатком 13 до Чиказької конвенції не повинна бути орієнтована на застосування покарання і передбачає захист джерел інформації. Відповідно до цього додатка Державіаслужба повинна сприяти та заохочувати добровільні сповіщення даних про події, котрі можуть чинити вплив на безпеку польотів, шляхом внесення відповідних змін у повітряне законодавство, правила та політику експлуатанта.
7.4. Забезпечення реалізації програм
7.4.1. Основними етапами реалізації робочого плану програми є:
7.4.2. На підприємствах ЦА України реалізуються програми, які наведені в пунктах 7.2, 7.3. Програми фінансуються самими ж підприємствами.
7.5. Супроводження виконання програм
7.5.1. Супроводження виконання заходів щодо реалізації програм здійснюється на всіх етапах виконання і включає:
7.5.2. Хід виконання програм не рідше двох разів на рік розглядається на засіданні комісії з безпеки авіаційного транспорту Державіаслужби.
7.5.3. Державіаслужба двічі на рік, до 15 січня і до 15 липня, інформує Міністерство транспорту України про стан виконання завдань програм.
7.5.4. Експлуатаційні підприємства інформують Державіаслужбу про виконання програм, що прийняті на рік, до 1 січня і до 1 липня.
7.5.5. Оцінка результатів здійснюється шляхом:
8. Спеціальні функції
Підтвердження відповідності, акредитація, сертифікація та ліцензування на авіаційному транспорті здійснюються відповідно до законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
8.1. Підтвердження відповідності
8.1.1. Об’єктами підтвердження відповідності в законодавчо врегульованій сфері є авіаційний персонал, експлуатанти ПС, повітряні судна, льотна та технічна документація, аеродроми, споруди, устаткування, інші суб'єкти та об'єкти авіаційно-транспортної системи.
8.1.2. Відповідність об'єктів, які можуть становити загрозу безпеці польотів, засвідчується сертифікатом відповідності.
8.1.3. Уповноважені органи з сертифікації повинні вести реєстри виданих сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання відповідності. Згідно з Указом Президента України від 15.07.2004 за №803/2004 «Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації», із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 16.08.2004 за №912/2004, уповноваженим органом, що здійснює реєстрацію та сертифікацію об'єктів та суб'єктів цивільної авіації, а також ліцензування їх діяльності, є Державіаслужба.
8.1.4. Підтвердження відповідності здійснюється акредитованими в установленому законодавством порядку органами з сертифікації об'єктів будь-якої форми власності, які уповноважені на здійснення цієї діяльності в законодавчо врегульованій сфері.
8.2. Сертифікація
Сертифікація суб'єктів авіаційної діяльності проводиться згідно з вимогами відповідних процедур сертифікації, наведеними у Правилах сертифікації експлуатантів та Правилах сертифікації організацій з технічного обслуговування авіаційної техніки, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 29.05.98 № 205, зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом Міністерства транспорту України 09.01.2001 №2, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.09.98 за № 547/2989, зі змінами та доповненнями зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.01.2001 за №60/5251.
За результатами проведення сертифікації, у разі позитивного рішення, Державіаслужба видає заявникові сертифікат відповідності.
8.3. Ліцензування
8.3.1. Ліцензування у галузі авіаційного транспорту здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Видача ліцензій авіакомпаніям згідно з вимогами законодавчих та нормативно-правових актів з питань ліцензування здійснюється на підставі:
8.3.2. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.
8.3.3. Контроль за додержанням ліцензійних умов здійснює Державіаслужба та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
8.3.4. Розгляд питань щодо надання експлуатантам прав виконувати регулярні або чартерні польоти здійснюється комісією Державіаслужби з регулювання комерційних прав та ліцензування видів авіаційної діяльності.
9. Пропаганда безпеки польотів
9.1. Пропаганда безпеки польотів є важливим фактором формування правильного сприймання як самих питань безпеки польотів і попередження авіаційних подій, так і доведення інформації в цій сфері до виконавців.
9.2. Повинні виконуватись такі види пропаганди:
9.2.1. Проведення конференцій, семінарів, спеціальних розборів, занять з підготовки до весняно-літньої та осінньо-зимової навігації, днів безпеки.
9.2.2. Конференції, семінари, які проводяться:
9.2.3. Спеціальні розбори з аналізу стану безпеки польотів Державіаслужба проводить два рази на рік, а при необхідності – у разі серйозної авіаційної події.
9.2.4. Видання інформаційних бюлетенів про стан аварійності на авіаційному транспорті:
9.2.5. Розміщення стендів з матеріалами з безпеки польотів у відповідних класах та інших місцях.
9.2.6. Створення альбомів, плакатів, відеофільмів з питань безпеки.
9.2.7. Спеціальні розбори (розгляди) авіаційних подій у трудових колективах.
9.2.8. Особисті розмови працівників служб, інспекцій з персоналом.
9.2.9. Розміщення найбільш актуальних проблем з питань безпеки транспорту на сторінках журналів, газет, в Інтернеті.
10. Контроль та нагляд за безпекою польотів ПС
10.1. Основна мета контролю - своєчасне виявлення відхилень від вимог безпеки для оперативного вжиття ефективних заходів з їх усунення.
Контроль здійснюється також і для перевірки виконавської дисципліни при реалізації усіх вищезазначених функцій.
10.2. Контроль стану безпеки включає такі основні етапи:
10.3. Контроль забезпечується шляхом здійснення:
10.3.1. Комплексні перевірки - це всебічна ретельна ревізія стану безпеки на підприємстві, в об'єднанні, установі, організації.
Вони здійснюються згідно з графіком перевірок спеціальною комісією за участю представників органів управління та нагляду.
Графік комплексних перевірок у Мінтрансі та Державіаслужбі на наступний рік затверджується в грудні місяці.
Підприємства, об'єднання, установи, організації попереджаються про планову перевірку не пізніше ніж за місяць до її проведення.
Позачергові комплексні перевірки здійснюються разом з розслідуванням катастроф та аварій на транспорті.
За результатами перевірок складається акт за формою, встановленою у додатку 8.
Виконання рекомендацій, викладених в акті комплексної перевірки, та наказів, прийнятих за результатами її проведення, повинні постійно контролюватись працівниками служб, на яких покладена організація роботи з питань безпеки, та інспекторами департаменту інспектування безпеки польотів.
10.3.2. Цільові перевірки - це перевірки на об'єктах, підприємствах, в організаціях конкретних питань безпеки.
Вони здійснюються працівниками служб безпеки транспорту, інспекторським складом протягом робочого дня, інколи декількох днів.
Такі перевірки також проводяться на вимогу органів управління та (або) нагляду після виникнення авіаційних подій з тяжкими наслідками.
Після закінчення перевірок видається акт (припис) встановленої форми.
10.3.3. Оперативний контроль здійснюється на визначеному об'єкті, підприємстві, в організації, як правило, протягом одного дня, в присутності керівника цього об'єкту:
10.4. Основна мета нагляду (інспектування) – суворе дотримання законодавства з безпеки польотів.
10.5. Нагляд у системі державного регулювання цивільної авіації визначається як система постійного контролю за діяльністю експлуатантів щодо виконання ними авіаційних правил, сертифікаційних та нормативних вимог з метою забезпечення безпеки польотів.
10.6. Нагляд за діяльністю експлуатантів здійснюється з метою дотримання експлуатантами вимог авіаційних правил за такими напрямами:
10.7. Здійснення держаного нагляду (інспектування) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності нормативних актів щодо безпеки польотів покладено на Міністерство транспорту України та Державіаслужбу.
Порядок здійснення нагляду визначено постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 року № 204 "Про затвердження порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті".
10.8. Процедури та порядок інспектування і контролю за діяльністю експлуатантів здійснюються відповідно до діючих інструкцій з урахуванням стандартів та рекомендованої практики ІКАО.
10.9. Експлуатаційне інспектування підприємств цивільної авіації України представниками департаменту інспектування безпеки польотів Державіаслужби – це комплексна перевірка льотної та технічної діяльності експлуатантів згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Правил сертифікації експлуатантів.
10.10. З метою підвищення ефективності попередження авіаційних подій необхідно постійно контролювати:
11. Управлінські рішення
11.1. До управлінських рішень відносяться укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази, рішення Колегії, розпорядження Міністерства транспорту України, Державіаслужби.
11.2. Управлінські рішення поділяються за:
11.3. Прийняття управлінських рішень - це процес, який складається з трьох етапів:
12. Структурно-функціональна схема управління безпекою польотів
12.1. Структурно-функціональна схема управління безпекою польотів побудована на принципі системності в роботі і охоплює всі рівні управління.
12.2. Управління здійснюється шляхом цілеспрямованого регулювання організаційних, технічних, психофізіологічних факторів, що впливають на безпеку польотів.
Органами управління є Міністерство транспорту України, Державіаслужба, експлуатанти, установи та організації, що мають право приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції та стежити за виконанням прийнятих рішень.
12.3. Суб'єктами управління є персонал, функціональні служби, структурні підрозділи, інспекції, які впливають на систему управління з метою забезпечення її функціонування.
12.4. Об’єктами управління є стан безпеки польотів повітряних суден, устаткування, інші об'єкти авіаційного транспорту, персонал.
12.5. Інформація про виявлені відхилення від вимог безпеки та авіаційні події надходять в органи управління для аналізу, розслідування, прийняття управлінських рішень та контролю за їх виконанням.
12.6. Управління здійснюється шляхом постійного цілеспрямованого виявлення негативних факторів, їх аналізу, розробки додаткових керівних дій, їх реалізації та контролю за виконанням.
12.7. Основними напрямами в діяльності з попередження авіаційних подій є усунення дії негативних факторів, що впливають на безпеку польотів, та управління ризиками при появі негативних факторів.
|
Директор департаменту |
В.К. Міщенко
|
(с) Державiаадмiнiстрацiя, 2001-2007