ПРОЕКТ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державіаслужби
від _______ 2005 р. №___
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ці Правила розроблені відповідно до Повітряного кодексу України, з метою приведення нормативних актів цивільної авіації до вимог стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) та адаптації до законодавства Європейського Союзу (ЄС) і є нормативно-правовим актом України, що регулює діяльність в сфері розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами.
1.2. Правила визначають завдання, кваліфікаційні вимоги, права, обов'язки та відповідальність авіаційного персоналу, який проводить розслідування авіаційних подій та інцидентів, установлюють порядок проведення розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України та цивільними повітряними суднами іноземних держав на території України, участі уповноважених представників України в розслідуванні авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України на території інших держав, обліку зазначених подій, а також порядок розробки рекомендацій та заходів щодо їх попередження.
1.3. Правила поширюються на всі цивільні повітряні судна та є обов'язковими для всіх суб’єктів правовідносин, на яких розповсюджується дія повітряного права України, яке регулює відносини в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України, у тому числі організацій та громадян, які здійснюють експлуатацію та ремонт повітряних суден, виконання та забезпечення польотів, розроблення, випробування, виробництво та сертифікацію повітряних суден, підготовку авіаційного персоналу, а також на учасників розслідування авіаційних подій та інцидентів.
1.4. Правила використовуються під час розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України або іноземних держав, які трапились на території України.
2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
Під час розроблення Правил використовувались такі нормативно-правові акти:
3. СКОРОЧЕННЯ
4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
4.1. Класифікація подій
4.1.1. При експлуатації ПС можуть мати місце:
4.1.2. Авіаційні події поділяються на:
4.1.3. Зіткнення двох або більше ПС розслідується як одна авіаційна подія, а класифікується для кожного ПС в залежності від спричинених наслідків. За результатами розслідування оформлюється загальний остаточний звіт.
4.2. Визначення
У цих Правилах терміни мають такі визначення:
а) порушується міцність конструкції планера ПС через руйнування силових елементів;
б) значно погіршуються технічні або льотні характеристики ПС, і необхідний значний ремонт для їх відновлення, або неможливо відновити його льотну придатність. До аварій не відносяться: для літаків - випадки відмови або пошкодження двигуна, коли пошкоджений тільки сам двигун, його капоти чи допоміжні агрегати або коли пошкоджені тільки повітряні гвинти, закінцівки крила, антени, пневматики, гальмові пристрої, обтічники, або коли в обшивці є невеликі вм’ятини або пробоїни; для вертольотів - руйнування чи пошкодження елементів несучих та рульових гвинтів, вентиляторної установки, редуктора, обшивки, руйнування чи роз’єднання трансмісії, якщо вони не призвели до пошкодження чи руйнування силових елементів фюзеляжу або балок;
в) ПС опиняється в такому місці, де доступ до нього та його евакуація з місця події неможливі;
г) будь-яка особа отримує серйозні тілесні ушкодження.
а) перебування на даному ПС;
б) безпосереднього зіткнення з будь-якою частиною ПС, включаючи частини, що відокремились від даного ПС;
в) безпосередньої дії струменя газів реактивного двигуна;
г) зникнення безвісти ПС. ПС уважається таким, що зникло безвісти, якщо був припинений офіційний розшук і не було встановлене місцезнаходження елементів його конструкції. Рішення про припинення пошуку ПС, що пропало безвісти, приймає повноважний орган держави з розслідування АП, на території якої трапилась АП;
ґ) до катастроф належать також випадки загибелі когось з осіб, які перебували на борту, у процесі їх аварійної евакуації з ПС.
У разі отримання тілесних ушкоджень, унаслідок яких протягом 30 діб з моменту АП настала смерть, вони класифікуються як тілесні ушкодження зі смертельним наслідком.
а) вимагає госпіталізації особи більше ніж на 48 годин протягом 7 діб з моменту авіаційної події;
б) призвело до перелому будь-якої кістки (за винятком простих переломів пальців рук, ніг або носа);
в) пов'язане з одержанням опіків другого і третього ступенів чи будь-яких опіків, що ушкоджують понад 5% поверхні тіла;
г) пов'язане з підтвердженим фактом дії токсичних речовин чи радіації, що вражає;
ґ) призвело до переривання вагітності.
5. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
5.1. Усі авіаційні події та інциденти з ПС України або іноземних
держав на території України підлягають обов'язковому розслідуванню згідно з
цими Правилами.
Єдиною метою розслідування АП чи інцидента є запобігання авіаційним подіям та
інцидентам у майбутньому. Метою цієї діяльності не може бути встановлення чиєїсь
вини або відповідальності.
Будь-яке судове або адміністративне розслідування, яке спрямоване на встановлення
чиєї-небудь вини чи відповідальності повинно проводитись окремо від будь-якого
розслідування, що проводиться згідно з цими Правилами.
Судове, кримінальне, адміністративне, страхове або інші види розслідувань
не втручаються в процес розслідування АП чи інцидента і не впливають на
його висновки та можуть використовувати матеріали остаточного звіту про АП.
5.2. Авіаційні події в залежності від їхнього місця, наслідків, приналежності ПС розслідуються комісіями, що створюються:
5.2.1. Державіаслужбою для розслідування АП, що сталися на території України з ПС цивільної авіації та експериментальної авіації, що не зачіпає інтереси інших держав, міністерств та відомств;
5.2.2. Урядом України для розслідування:
Розслідування таких АП в кожному конкретному випадку може делегуватись Міждержавному авіаційному комітету (МАК).
5.3. Розслідування АП проводиться комісією, яка призначається згідно з цими Правилами та має статус державної комісії. Комісія з розслідування АП відповідно до стандартів ІКАО незалежна в проведенні розслідування та має необмежені повноваження на його проведення. Процес розслідування не передбачає захист інтересів сторін учасників розслідування.
Права та обов’язки учасників розслідування АП визначаються цими Правилами (додаток 2).
5.4. Розслідування АП ПС іноземних держав, що трапилися на території України, проводиться згідно процедур, викладених в цих Правилах та в Додатку 13 до Конвенції ІКАО. Проведення розслідування може бути передано державі реєстрації або державі експлуатанта ПС за взаємною домовленістю та згодою, якщо це не стосується відстоювання інтересів України або її експлуатантів.
5.5. Розслідування серйозних інцидентів та інцидентів проводить Державіаслужба. За рішенням Державіаслужби організація та проведення розслідування інцидентів може бути покладена на експлуатанта ПС, якщо це не стосується інтересів інших експлуатантів чи організацій ЦА України або інших держав.
5.6. Розслідування АП з цивільними ПС України, що сталися на території іншої держави згідно з Правилами ІКАО та національними правилами розслідування АП держави місця події проводиться:
У разі неотримання Україною остаточного звіту за результатами розслідування АП від держави-місця події протягом більш ніж одного року уповноважений представник України (комісія Державіаслужби) з метою розробки заходів по забезпеченню безпеки польотів готує довідку про стан розслідування.
5.7. За приховування АП чи інцидентів або фактів, що мають до них стосунок, несвоєчасне повідомлення про АП чи інцидентів, несанкціоноване поширення інформації про хід розслідування та імовірні причини АП чи інцидентів, а також за свідомо неправильну класифікацію АП чи інциденту та визначення причин руйнування або знищення бортових чи наземних засобів об’єктивного контролю та інших матеріалів, причетних до АП чи інцидентів, посадові особи несуть відповідальність згідно з законодавством України.
5.8. Процес розслідування АП чи інциденту включає збір та аналіз інформації, проведення необхідних досліджень, установлення причин АП, підготовку звітів, а також складання остаточного звіту з необхідними рекомендаціями щодо питань безпеки польотів, розбір за результатами розслідування. Розслідування проводиться за принципом багатофакторності, що передбачає виявлення відхилень від нормального функціонування авіаційно-транспортної системи та оцінку впливу цих відхилень на завершення польоту ПС.
5.9. Нормативні документи з питань розслідування АП та інцидентів з цивільними ПС повинні відповідати вимогам цих Правил.
6. РОЗСЛІДУВАННЯ АВІАЦІЙНИХ ПОДІЙ
6.1. Організація розслідування
6.1.1. Організація та забезпечення об’єктивного кваліфікованого розслідування АП, що сталися з цивільними ПС на території України, покладаються на Державіаслужбу за участю органів виконавчої влади, розробника ПС, виробника ПС, експлуатантів ПС та інших зацікавлених міністерств, відомств та організацій України.
Згідно цих Правил (5.2.) створюються комісії з розслідування АП, які мають статус державної комісії та мають необмежені повноваження на його проведення.
Комісія проводить розслідування АП із залученням спеціалістів,
керуючись цими Правилами та законодавством України.
Розслідування повинно проводитись у стислі строки, але не більше ніж 30
діб для розслідування аварії, 60 діб для розслідування катастроф, 90 діб
для розслідування АП з іноземними ПС. Якщо для встановлення причин АП необхідне
проведення спеціальних досліджень, то термін розслідування може бути подовжений
керівником, який призначив комісію.
6.1.2. Зіткнення двох або декількох ПС розслідується як одна АП, а класифікується і зараховується окремо для кожного ПС залежно від наслідків. За результатами розслідування оформляється один остаточний звіт.
6.1.3. Комісія складається з голови та членів комісії. Порядок організації
роботи учасників розслідування та їх права і обов'язки визначені додатком
2 цих Правил.
Залежно від обсягів розслідування створюються підкомісії (льотна, інженерно-технічна,
адміністративна). У разі необхідності, за рішенням голови комісії можуть створюватися
робочі групи згідно з додатками 3-9:
6.1.3.1. Для участі в розслідуванні, за поданням голови комісії, можуть залучатися працівники органу, що призначив комісію з розслідування, за згодою повноважні представники причетних міністерств та організацій, органів виконавчої влади, працівники організацій незалежно від організаційно-правових форм, форм власності та відомчої належності, у тому числі науково-дослідних і дослідно-конструкторських організацій, організацій розробників, виробників і експлуатантів, аеропортів, авіаремонтних організацій, авіаційно-технічних баз і центрів, навчальних закладів, організацій ОПР, гідрометеорології і моніторингу навколишнього середовища, медичних закладів.
6.1.3.2. На запит Державіаслужби щодо залучення фахівців організацій
незалежно від форми власності до участі в розслідуванні АП за згодою керівники
організацій, на адресу яких направлені запити, направляють у розпорядження комісії
фахівців, кандидатури яких узгоджуються з Державіаслужбою на термін, необхідний
для виконання робіт в інтересах розслідування АП.
Інформація про кандидатів до складу комісії передається органу, що організовує
розслідування, негайно після одержання від нього запиту.
6.1.3.3. Голова, члени комісії та робочих груп повинні мати відповідну
кваліфікацію, державний (міжнародний) сертифікат і практичний досвід роботи
в галузі авіації і не повинні бути причетні безпосередньо до АП.
Голова, члени комісії та робочих груп, а також експерти/фахівці не можуть представляти
інтереси страхової компанії.
6.1.4. Під час розслідування АП на території України з ПС, що занесені до реєстру іноземної держави, уповноваженими представниками та їх радниками можуть бути представники:
6.1.4.1. Уповноважені представники можуть мати радників для надання необхідної допомоги.
6.1.4.2. Повноваження представників держав і їх радників визначаються додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію “Розслідування авіаційних подій та інцидентів”, що дає їм право за узгодженням з головою комісії і під його контролем:
Уповноважений представник і його радники надають державі, що проводить розслідування АП, усю наявну в них відповідну інформацію і не мають права поширювати інформацію про хід і результати розслідування без згоди держави, що проводить розслідування АП.
6.1.4.3. У разі надходження від держави-реєстрації, держави експлуатанта, держави-розробника або держави виробника ПС звернення щодо недоторканності ПС, огляду уповноваженим представником держави, що звернулася, то приймаються всі необхідні заходи для виконання у відповідності до цих Правил.
6.1.4.4. У разі мотивованого звернення держави, громадяни якої загинули під час АП, про участь у розслідуванні у разі необхідності дозволяється призначити свого експерта, якому надається згідно з додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію право:
6.1.4.5. У разі потреби одержання додаткових даних, обладнання або залучення
експертів Державіаслужба направляє відповідний запит іншій державі щодо надання
таких даних, устаткування або направити експертів для забезпечення розслідування
АП.
Держава, що надає за запитом дані, обладнання або направляє експертів, має право
призначити свого уповноваженого представника для участі в розслідуванні АП.
Уповноважений представник або експерт такої держави, якщо вона не є державою
реєстрації, державою експлуатанта, державою розробника або державою виробника,
обмежується тими питаннями, з яких вони залучаються до розслідування. Обсяг
і форма участі представників визначаються в кожному окремому випадку головою
комісії.
6.1.4.6. Уповноважені представники іноземних держав, їх радники та експерти
до складу комісії не входять.
Координація дій комісії та уповноважених представників інших держав і прийняття
відповідних рішень з усіх питань, що виникають у зв'язку з проведенням розслідування,
покладаються на голову комісії.
6.1.5. Керівник аеропорту ЦА, у районі пошуку та рятування якого сталася АП, а також керівник експлуатанта ПС якого потерпіло АП, зобов'язані забезпечувати діяльність комісії з розслідування АП, здійснюючи при цьому координацію дій з іншими експлуатантами та місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування щодо розслідування.
6.1.6. Місцеві органи влади, підприємства, організації та установи зобов’язані всебічно сприяти комісії з питань розслідування авіаційної події, в охороні місця події, з пошуку елементів конструкції повітряного судна в забезпеченні транспортом засобами зв’язку, приміщеннями для роботи і відпочинку , продуктами харчування, спеціальним спорядженням і одягом, засобами для виконання такелажних і вантажних робіт, транспортування уламків санітарної обробки місцевості, забезпечення безпечних умов роботи на місці події.
6.1.7. Розслідування, що проводиться на місці авіаційної події, належить до категорії робіт в особливих умовах, які прирівнюються до робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха. Спеціалісти, що працюють на місці авіаційної події, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, взуттям, спеціальним спорядженням, транспортом, технічними засобами зв’язку та обробки оперативної інформації, захисними засобами, виходячи з конкретних умов роботи. Перелік необхідних технічних засобів та обладнання для розслідування затверджується Державіаслужбою. Експлуатант повинен також мати необхідні технічні засоби для проведення розслідування.
6.1.8. Дослідження і випробування, пов’язані з будь АП, які провадяться науково-дослідними і конструкторськими установами, ремонтними підприємствами і підприємствами авіаційної промисловості, фінансуються за рахунок коштів цих установ і підприємств з наступним відшкодуванням витрат експлуатантом авіаційної техніки відповідно до статті 86 Повітряного кодексу України. Порядок фінансування робіт з розслідування АП здійснюється відповідно законодавством України.
6.1.9. Для оперативного прибуття до місця АП члени комісії з розслідування, в тому числі особи, що не мають льотного посвідчення, за розпорядженням голови Державіаслужби за встановленим порядком можуть включатись у завдання на політ екіпажів ПС України, що виконують польоти на внутрішніх та міжнародних повітряних лініях. Включений в завдання на політ фахівець користується всіма видами забезпечення нарівні з членами екіпажу за рахунок експлуатанта ПС, що здійснює рейс.
6.1.10. Державіаслужба має право звернутись до комісії з розслідування АП МАК або до будь-якої держави чи організації з проханням надати допомогу та сприяння, в тому числі делегування фахівців при розслідуванні будь-яких АП.
6.1.11. Водночас з розслідуванням АП Державіаслужба призначає комплексну комісію з перевірки організації льотної роботи, стану робіт щодо забезпечення льотної придатності ПС, стану авіаційної безпеки та інших напрямків забезпечення БП експлуатанта де сталася АП.
6.1.12. Комплексна комісія в тижневий термін здійснює зазначену перевірку, робить свій висновок та готує пропозиції щодо покращення роботи за напрямком діяльності і надає копію затвердженого акту до комісії з розслідування АП для використання при розробці рекомендацій та заходів з питань безпеки польотів.
6.2. Порядок повідомлення про авіаційні події
Всі підприємства, організації та установи, що мають засоби зв’язку, незалежно від їх відомчої чи іншої належності зобов’язані забезпечити негайне проходження сигналів і повідомлень про ПС, що зазнають чи зазнали лиха, від кого б вони не надходили, до пунктів керування пошуково-рятувальними силами і засобами.
Інформація про АП з ПС в Україні забезпечується органами ОПР ЦА. Інформація про АП може надійти з командних пунктів Міністерства оборони України, постів аварійного сповіщення місцевих органів виконавчої влади, з центру координації КОСПАС-САРСАТ. Інформація про АП негайно направляється у КЦПР ЦА для прийняття рішення.
Інформація про АП передається з використанням найбільш простих і ефективних
засобів зв'язку.
При АП надаються:
6.2.1. Порядок повідомлення про АП з ПС України на території України
6.2.1.1. У разі виникнення АП в районі відповідальності аеропорту ЦА за пошук та рятування органи ОПР забезпечують негайну передачу первинного повідомлення/аварійного сповіщення до ЦДС та ДІБП Державіаслужби, до Українського центру планування використання повітряного простору та регулювання повітряного руху України (Украероцентр) та до КЦПР ЦА.
6.2.1.2. У ЦА первинне повідомлення/аварійне сповіщення передається із застосуванням каналів зв'язку органів ОПР. У разі отримання інформації про АП районний диспетчерський центр та центри польотної інформації фіксують джерело первинної інформації (місцеві органи виконавчої влади, очевидці, органи охорони здоров'я та ін.), час її надходження і негайно передають первинне повідомлення/аварійне сповіщення про АП:
Керівники органів ОПР є відповідальними за достовірність і своєчасність надання первинного повідомлення/аварійного сповіщення . Відсутність будь-яких із зазначених відомостей не повинна затримувати передачу первинного повідомлення/аварійного сповіщення, у якому не повинні міститися припущення про обставини та причини АП.
6.2.1.3. Виконання пошукових і рятувальних робіт проводиться згідно з положеннями статті 89 Повітряного кодексу України.
6.2.1.4. Керівник аеропорту ЦА, у районі пошуку та рятування якого сталася АП, керівник експлуатанта, з ПС якого сталася АП, у термін, що не перевищує двох годин, збирає оперативну інформацію і передає первинне донесення до ЦДС Державіаслужби, ДІБП, а також інформує керівника органа виконавчої влади, на території якого сталася подія, місцеві транспортні і територіальні органи МВС. Первинне донесення повинно вміщувати інформацію, надану за формою у додатку 10.
6.2.1.5. Керівник аеропорту ЦА, у районі пошуку та рятування якого сталася АП, керівник експлуатанта, з ПС якого сталася АП є відповідальними за достовірність і своєчасність надання первинного донесення. Відсутність будь-яких із зазначених відомостей не повинна затримувати передачу первинного донесення, у донесенні не повинні міститися припущення про обставини та причини АП.
6.2.1.6. Протягом трьох діб з моменту прибуття на місце події голова комісії з розслідування направляє наступне донесення на адресу керівника, який призначив комісію з розслідування. Наступне донесення має, за наявності, включати таку інформацію:
6.2.1.7. ЦДС Державіаслужби після отримання первинного повідомлення/аварійного сповіщення інформує про АП згідно відомчої інструкції.
6.2.1.8. ДІБП Державіаслужби після отримання первинного донесення готує інформацію про АП за формою, наданою у додатку 13 та у термін, що не перевищує 3-х годин, надає її до МТУ, розробнику та виробнику АТ.
6.2.1.9. Повідомлення про АП з цивільним ПС з максимальною масою понад 2250 кг Державіаслужба направляє до ІКАО.
6.2.2. Порядок повідомлення про авіаційні події з повітряними суднами України на території іноземних держав
6.2.2.1. Первинне повідомлення про АП з ПС України на території
іноземної держави передається представником організації ЦА України в державі
місця АП до Державіаслужби.
У разі відсутності представництва організації ЦА України в державі місця АП
первинне повідомлення передається КПС, (членами екіпажу) або офіційним представництвом
України, що акредитоване в державі місця АП, за допомогою оперативних дипломатичних
каналів або з використанням каналів органів ОПР.
6.2.2.2. Повідомлення про АП здійснюється за допомогою найбільш зручного і швидкого засобу зв'язку.
6.2.2.3. Зміст повідомлення вміщує таку інформацію:
а) скорочення ACCID - для позначення катастрофи та аварії, скорочення INCID - для позначення серйозних інцидентів та інцидентів;
б) найменування виробника, тип, належність, реєстраційні знаки і серійний номер ПС;
в) найменування власника, експлуатанта й орендатора ПС;
г) прізвище командира ПС, громадянство членів екіпажу і пасажирів;
ґ) дата і час (місцевий час або UTC) події;
д) останній пункт відправлення та пункт призначення ПС;
е) положення ПС щодо географічного пункту (широта і довгота);
є) кількість членів екіпажу і пасажирів на борту ПС, у тому числі кількість загиблих і травмованих осіб, а також кількість загиблих і травмованих через цю подію сторонніх осіб, що не перебували на борту ПС;
ж) опис АП та ступінь пошкодження ПС;
з) вказівку - чи буде держава місця АП проводити розслідування та в якому обсязі, або вона має намір передати його іншій державі;
и) фізико-географічну характеристику району події, а також інформацію про труднощі з доступом до нього або особливі вимоги, що стосуються прибуття на місце АП;
і) найменування органу, що підготував повідомлення, інформацію про засоби зв'язку для здійснення контакту з уповноваженим з розслідування і органом держави місця події, відповідальним за проведення розслідування;
ї) наявність і опис небезпечних вантажів на борту ПС.
6.2.2.4. У разі отримання від іншої держави повідомлення про АП з ПС, що зареєстровано в Україні, Державіаслужба готує і направляє державі місця АП лист з такою інформацією:
6.2.2.5. Оперативна інформація про небезпечні вантажі на борту ПС (у разі їх наявності) направляється Державіаслужбою державі місця події позачергово, у найкоротші терміни, після отримання повідомлення про подію.
6.2.2.6. Якщо Державіаслужбою приймається рішення про недоцільність присутності під час розслідування АП уповноваженого представника України, то інформація про це рішення надається державі місця події.
6.2.2.7. У разі затримки надходження повідомлення від держави місця
АП Державіаслужба може зі своєї ініціативи направити державі місця АП
за наявності інформації, передбачену пунктом 6.2.3 цих Правил, у тому числі
направити представників Державіаслужби для участі в розслідуванні АП.
Повідомлення про події з ПС на території інших держав надаються командиром ПС
(членами екіпажу ПС) керівникам експлуатантів, які протягом 2 годин направляють
первинне донесення до ЦДС і ДІБП Державіаслужби.
6.2.3. Порядок повідомлення про авіаційні події з повітряними суднами іноземних держав на території України
6.2.3.1. Після отримання первинного повідомлення та первинного донесення про АП з цивільним ПС, яке зареєстровано або розроблено чи виготовлено в іноземній державі, Державіаслужба направляє повідомлення авіаційним повноважним органам:
6.2.3.2. Повідомлення про АП з іноземним ПС передається Державіаслужбою представникам організації ЦА іноземної держави на території України. Державіаслужба також негайно інформує про авіаційну подію з іноземним ПС Міністерство закордонних справ України. У разі відсутності представництва організації ЦА іноземної держави на території України повідомлення про АП може бути передано з використанням оперативних дипломатичних каналів або каналами органів ОПР членами екіпажів або через офіційне представництво України, яке акредитоване на території іноземної держави.
6.3. Первинні дії посадових осіб у разі авіаційної події
6.3.1. З моменту АП аварійно-рятувальні роботи організовує керівник
аеропорту ЦА, у районі пошуку та рятування якого сталася подія.
Адміністрація аеропорту повинна мати План заходів на випадок аварійної ситуації
з ПС в аеропорту з урахуванням цих Правил і Правил з пошуку та рятування в цивільній
авіації України (ППР ЦА-99), у яких передбачаються планування дій, обов'язки
і відповідальність конкретних посадових осіб у разі авіаційної події. План заходів
на випадок аварійної ситуації з ПС в аеропорту повинен бути узгоджений у Державіаслужбі
та доведений до експлуатантів, що базуються у аеропорту.
З моменту прибуття комісії на місце авіаційної події відповідальним за всі дії з розслідування є голова комісії.
6.3.2. Експлуатант розробляє План заходів на випадок аварійної ситуації з власним ПС відповідно до цих Правил та Правил з пошуку та рятування в цивільній авіації України у разі АП з власними ПС. Ці документи визначають заходи щодо сповіщення, необхідні дії та відповідальність посадових осіб у разі АП. План заходів на випадок аварійної ситуації з ПС повинен бути узгоджений у Державіаслужбі.
6.3.3. До прибуття комісії з розслідування першочергові дії забезпечуються місцевими органами виконавчої влади, на територію яких здійснило посадку (приводнилось) ПС, керівником пошуково-рятувальної команди, відповідальним за дії всіх рятувальних підрозділів на місці авіаційної події і керівником регіонального КЦПР ЦА, у районі відповідальності якого сталася АП.
6.3.4. У разі АП, вимушеної посадки ПС за межами аеродрому командир ПС разом з членами екіпажу забезпечує евакуацію пасажирів відповідно до вимог керівництва з льотної експлуатації (КЛЕ) за типами ПС.
6.3.5. Командир ПС до прибуття керівника пошуково-рятувальної команди, якщо має змогу:
6.3.6. Якщо командир ПС за станом здоров'я не може виконувати свої обов'язки, то другий пілот та інші члени екіпажу зобов'язані діяти відповідно до вимог цих Правил.
6.3.7. Якщо уламки ПС перебувають у воді, то необхідно за місцезнаходженням уламків визначити найбільш імовірне місце зіткнення ПС з водою, позначивши його буйками.
6.3.8. Командир ПС та посадові особи технічного складу, які виконують
обслуговування ПС, несуть персональну відповідальність за збереження засобів
реєстрації польотної інформації та зобов’язані вжити всіх заходів для їх збереження.
Розкривати та прослуховувати наземні і бортові реєстратори, а також розшифровувати
записи бортових реєстраторів до прибуття комісії забороняється. Ці дії повинні
проводитись тільки за рішенням голови комісії.
6.3.9. Керівники організації розробника, виробника, експлуатанта авіаційної техніки, а також організацій, що виконували ремонт, ОПР, технічне та аеродромне забезпечення польотів, зобов'язані після отримання інформації про АП ужити заходів щодо забезпечення збереження документації, яка належить до розроблення, випробувань, виробництва, ремонту й експлуатації ПС, а також усіх видів забезпечення польоту ПС, з яким сталася АП.
6.3.10. Головне завдання осіб, які першими прибули до місця АП, полягає в порятунку та наданні своєчасної допомоги особам, які постраждали, а також в охороні майна ПС та його уламків.
6.3.11. Комісія з розслідування, після прибуття на місце АП, перевіряє дії з охорони уламків ПС, які передбачають:
6.3.12. У разі наявності відомостей щодо перебування на борту ПС небезпечних вантажів необхідно дотримуватися особливої обережності і розміщувати охорону на безпечній відстані від уламків. Потенційно небезпечну зону потрібно особливо визначити і зберігати знаки, поки експерти не дадуть відповідну оцінку небезпеці.
6.4. Порядок організації роботи комісії з розслідування
6.4.1. Голова комісії організовує, проводить і контролює всі етапи розслідування АП, координує дії всіх учасників розслідування.
6.4.2. Рішення з основних методичних та організаційних питань розслідування приймаються комісією, при цьому голова комісії має право остаточного рішення.
Член комісії, який не згоден з прийнятим рішенням, повинен викласти свою особисту думку письмово та додати її до матеріалів розслідування.
6.4.3. Після прибуття на місце АП голова комісії з розслідування інформує про це керівника органу місцевого самоврядування, проводить організаційне засідання, на якому зачитує наказ про призначення комісії, заслуховує посадових осіб, які здійснювали первинні дії на місці АП, про обставини АП і виконану роботу, створює робочі органи комісії і призначає їх керівників, визначає основні напрямки робіт на початковому етапі розслідування, дає необхідні оперативні вказівки.
6.4.3.1. Указівки голови комісії з питань, пов'язаних з розслідуванням АП, є обов'язковими для виконання всіма особами, які беруть участь у розслідуванні АП і забезпечують роботу комісії.
6.4.3.2. Склади підкомісій, робочих груп, плани їх роботи затверджує голова комісії.
6.4.4. До розслідування на місце АП допускаються особи, які мають спеціальний дозвіл голови комісії.
6.4.5. Робота комісії з розслідування АП виконується за планом, проект
якого до його затвердження головою розглядається на засіданні комісії. План
повинен передбачати основні напрямки діяльності комісії, послідовність виконання
робіт, досліджень, а також відповідальних за проведення робіт і терміни їх виконання.
План роботи комісії деталізується в планах підкомісій і робочих груп.
До затвердження плану роботи комісії забороняється здійснювати роботи на місці
АП, за винятком зовнішнього огляду, фіксації слідів, що можуть зникнути (відкладень
льоду, кіптяви тощо, слідів прямування ПС), евакуації поранених та загиблих
і вилучення бортових реєстраторів.
Плани роботи комісії і підкомісій корегуються і доповнюються в ході розслідування
залежно від отриманих фактичних даних.
Дослідження компонентів ПС, експерименти на місці роботи комісії проводяться
за планами, які затверджуються головою комісії і додаються до матеріалів розслідування.
6.4.6. Засідання комісії оформляються протоколами. Протоколи підписуються головою та начальником штабу комісії.
6.4.7. Дії членів комісії, підкомісій і робочих груп, що мають одночасно кримінально-процесуальний характер, спрямований на збирання доказових матеріалів (вилучення і передачу на збереження записів бортових та наземних реєстраторів та інше), а також пов'язані з похованням або кремацією загиблих, повинні проводитися з відома правоохоронного органа, що здійснює попереднє слідство.
6.4.8. Усі доказові елементи ПС, його технічна документація зберігаються до одержання письмового дозволу на їх знищення від органів слідства та прокуратури.
6.4.9. Для вирішення конкретних завдань у спеціальних галузях науки і техніки, крім спеціалістів, що входять до складу підкомісій і робочих груп, до розслідування можуть залучатися експерти/фахівці (далі по тексту експерт).
6.4.9.1. Експерт відповідно до плану роботи комісії одержує письмове завдання від голови комісії або підкомісії з переліком питань, що потребують вирішення.
6.4.9.2. Результати роботи оформляються як висновки експерта (експертів), що обговорюються на засіданні комісії (підкомісії). У ході обговорення перед експертом можуть бути поставлені додаткові питання, відповіді на які оформляються як доповнення до експертного висновку.
6.4.9.3. Експертний висновок є офіційним документом і додається до матеріалів розслідування.
6.4.10. Результати проведених робіт у підкомісіях та робочих групах оформляються звітами, що розглядаються комісією (підкомісією), і додаються до матеріалів розслідування.
Порядок роботи підкомісій і робочих груп, а також обсяг матеріалів, що складаються ними, викладені в додатках 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.
6.4.11. Підсумковим документом роботи комісії з розслідування АП є остаточний звіт за результатами розслідування АП (далі - остаточний звіт), що складається з урахуванням матеріалів підкомісій, робочих груп, результатів досліджень і експертиз, а також іншої наявної в розпорядженні комісії інформації (додаток 11).
Протягом 30 діб після початку розслідування АП комісією з розслідування складається попередній звіт. Попередній звіт складається у довільній формі та містить стислий опис обставин АП, уключаючи найбільш суттєву інформацію, рекомендації щодо безпеки польотів і запропоновані профілактичні заходи. Звіт направляється на ті самі адреси, що й остаточний звіт. Попередній звіт може не складатися, якщо є впевненість у закінчені розслідування протягом 60 діб.
6.4.12. Проект остаточного звіту за результатами розслідування АП подається головою комісії на обговорення членам комісії. У разі виникнення розбіжностей за змістом у редакції оформлюється звіт, запропонований головою комісії. Член комісії, який не згодний зі змістом звіту, зобов'язаний підписати остаточний звіт з визначенням особливої думки у письмовому вигляді.
В особливій думці вказуються конкретні мотиви незгоди з їх обґрунтуванням,
а також запропоновані формулювання. Особлива думка розглядається членами комісії
з обов'язковим оформленням протоколу. В протоколі зазначається висновок голови
комісії щодо особливої думки та причини її відхилення при формуванні остаточного
звіту комісії. Протокол підписується головою комісії.
Остаточний звіт підписується головою і всіма членами комісії.
Якщо в результаті розгляду особлива думка не була відмічена в звіті, то член комісії, що виклав її, підписує звіт з позначкою «З особливою думкою».
Аналогічний порядок повинен дотримуватися під час упорядкування і підписання звітів підкомісій та робочих груп.
У будь-якому разі особлива думка залишається як додаток до звіту комісії, підкомісії, робочої групи.
Одночасно з остаточним звітом з розслідування голова комісії підписує перелік документів, що додаються до матеріалів розслідування.
6.4.13. Голова комісії з розслідування АП з українським ПС на території України подає остаточний звіт на затвердження керівнику органу, що призначив розслідування АП, не пізніше 60 діб з моменту АП або в термін, визначений цим керівником у зв’язку з продовженням терміну розслідування.
6.4.14. Підсумковим документом за результатами розслідування АП з іноземним ПС є остаточний звіт, проект якого оформлюється комісією і підписується всіма її членами.
Проект остаточного звіту направляється комісією всім державам, що брали участь у розслідуванні, з пропозицією висловити свої зауваження до проекту документа.
Зауваження, що надійшли протягом 60 днів з моменту направлення проекту остаточного звіту, розглядаються комісією з розслідування АП. Зауваження, унесення яких у текст звіту визнано недоцільним, додаються до остаточного звіту як доповнення.
6.4.15. Матеріали розслідування АП (остаточний звіт з матеріалами, що додаються до нього) у 10-денний термін з моменту затвердження звіту направляються до:
6.4.16. У разі катастроф і аварій з ПС, максимальна маса якого більше 2250кг з ПС, Державіаслужба направляє остаточний звіт до ІКАО.
6.5. Порядок організації і проведення досліджень
6.5.1. Спеціальні дослідження проводяться у разі встановлення в процесі розслідування, що конкретні компоненти потребують дослідження або випробування спеціалістами.
6.5.2. Підставою для проведення досліджень є наказ Державіаслужби про визначення організації, що проводить дослідження чи лист Державіаслужби щодо проведення дослідження до організації, яка визначена для його проведення, та технічне завдання комісії з розслідування, у якому докладно вказується мета проведення досліджень. Окрім технічного завдання на розслідування, комісія повинна додати довідку з детальною інформацією про відповідну частину або компонент, що охоплює такі аспекти, як:
6.5.3. Дослідження, пов'язані з розслідуванням АП, проводяться як правило сертифікованими науково-дослідними організаціями, підприємствами-розробниками, виробниками, експлуатантами, ремонтними підприємствами. Вибір підприємства залежить від характеру спеціальних досліджень і типу випробувань компонентів і систем. Комісія повинна бути впевнена в тому, що обране підприємство має можливості для проведення необхідних досліджень і випробувань.
6.5.4. При розробці організацією-виконавцем програми спеціальних досліджень приймають участь члени комісії з розслідування АП, які розробляли технічне завдання комісії на дослідження.
6.5.5. У разі потреби для проведення спеціальних досліджень можуть залучатися підприємства - співвиконавці досліджень, а також зацікавлені організації.
6.5.6. Якщо ПС або його агрегати, які рекомендуються для проведення дослідження, виготовлені в іншій державі та є необхідність у проведенні досліджень на підприємствах цієї держави, то рішення про проведення таких досліджень приймається Державіаслужбою з уповноваженим представником держави виробника, держави-розробника, держави експлуатанта або держави-реєстрації.
6.5.7. Декодування і розшифровування записів бортових реєстраторів проводиться на базі повноважних органів України або, у разі потреби, у відповідних організаціях держави-реєстрації чи держави виробника.
У разі відсутності технічної можливості проведення цих робіт в Україні вони можуть бути виконані в будь-якій іншій державі з обов'язковою присутністю представника комісії і контролем процесу розшифровування. Організація таких досліджень проводиться за згодою з повноважним органом відповідної держави. Порядок призначення Центра обробки польотної інформації наведено в додатку 12.
6.5.8. Компоненти, які підлягають дослідженню, направляються на адресу підприємства-виконавця не пізніше 15 діб з моменту ухвалення рішення про дослідження. Терміни проведення досліджень не повинні перевищувати на:
6.5.9. У разі отримання компонента для проведення досліджень підприємство-виконавець визначає дату початку досліджень і направляє повідомлення про це організаціям-співвиконавцям із запрошенням узяти участь у дослідженнях. Термін початку досліджень повинен визначатися з урахуванням можливостей прибуття представників підприємств-співвиконавців. Цей термін не повинен перевищувати 5 діб з моменту одержання компонента. У разі неприбуття представників підприємств-співвиконавців до зазначеного терміну підприємство-виконавець проводить дослідження самостійно.
6.5.10. Організація (підприємство)-виконавець, у разі необхідності, має право додатково через керівників залучати для проведення дослідження спеціалістів науково-дослідних організацій, підприємств промисловості, ремонтних і експлуатаційних організацій для одержання необхідних матеріалів, документів або консультацій.
6.5.11. Якщо підприємство-виконавець досліджень не має технічних можливостей для виконання робіт з окремих пунктів програми досліджень, то таку роботу за її заявкою можуть проводити інші організації на їхній базі за участю представників організації-виконавця дослідження.
6.5.12. Під час проведення спеціальних досліджень і випробувань персонал підприємств веде записи за відповідними формами, що використовуються підприємством для таких робіт. Члени комісії з розслідування, які контролюють ці роботи, також ведуть записи досліджень і випробувань.
6.5.13. Звіт за результатами досліджень є невід'ємною частиною матеріалів розслідування. Остаточний звіт з розслідування АП складається з урахуванням результатів досліджень після їх завершення. Затверджувати і публікувати остаточний звіт до одержання звіту за результатами досліджень не дозволяється. Звіт досліджень складається з урахуванням зауважень членів комісії з розслідування АП.
6.5.14. Компоненти ПС, що пройшли дослідження, після затвердження остаточного звіту повертаються до держави, що проводить розслідування, і зберігаються протягом трьох місяців. Місце збереження визначається Державіаслужбою. Після закінчення зазначеного терміну Державіаслужба погоджує з правоохоронними органами, які проводять розслідування, питання про утилізацію компонентів та повідомляє підприємство-виконавця дослідження про прийняте рішення. Знищення (утилізація) провадиться зі складанням акта (у двох примірниках), який затверджується гербовою печаткою і відсилається власнику та експлуатанту ПС.
6.5.15. Згідно статті 86 Повітряного кодексу України всі витрати, пов’язані з розслідуванням, що проводиться на місці авіаційної події, фінансуються експлуатантом авіаційної техніки.
Дослідження і випробування, пов’язані з розслідуванням АП, які проводяться науково-дослідними і конструкторськими установами, ремонтними підприємствами авіаційної промисловості та іншими організаціями, фінансуються за рахунок коштів цих установ і підприємств з наступним відшкодуванням витрат експлуатантом авіаційної техніки.
Збитки експлуатанта авіаційної техніки, пов’язані з розслідуванням авіаційної події, можуть бути частково або цілком відшкодовані за рахунок обов’язкового страхування, страхового фонду безпеки цивільної авіації або іншого страхового фонду.
Всі дослідження, що проводяться за рішенням Уряду України, можуть бути профінансовані за рахунок коштів будь-яких фондів.
6.5.16. Оформлення, затвердження і розсилання матеріалів розслідування АП до одержання результатів дослідження забороняється.
6.6. Участь спеціалістів України в розслідуванні авіаційних подій з повітряними суднами України на території іноземних держав
6.6.1. У разі АП з ПС, що зареєстровані в Україні, за межами України розслідування АП проводиться органами розслідування АП держави місця події. Державіаслужба призначає уповноваженого представника з розслідування. У разі потреби, для допомоги в роботі уповноваженому представнику призначаються радники з числа фахівців Державіаслужби, експлуатанта, з ПС якого трапилася подія, та інших зацікавлених організацій.
6.6.2. Після затвердження персонального складу групи спеціалістів відповідне повідомлення направляється державі місця АП і при потребі до МЗС України. Оформлення виїзду спеціалістів, які беруть участь у розслідуванні АП, здійснюється у встановленому порядку відповідними підрозділами органів виконавчої влади і організацій України, які призначили спеціалістів для участі в розслідуванні.
6.6.3. Права уповноваженого представника з розслідування і його радників наведені в пункті 6.1.4.2 цих Правил. Усі питання, які виникають у ході розслідування, вирішуються уповноваженим представником через уповноваженого з розслідування (голову комісії) держави, яка проводить розслідування АП.
6.6.4. Дипломатичні представництва, консульські установи та представництва організацій ЦА України в державі місця АП, а також представники власника (експлуатанта) ПС надають всебічне сприяння групі спеціалістів, які беруть участь у розслідуванні, у тому числі в забезпеченні транспортом, зв'язком, приміщеннями для роботи та відпочинку, харчуванням та іншим.
6.6.5. За результатами участі в розслідуванні АП уповноважений представник з групою радників складають довідку, яка направляється в зацікавлені організації. Ця сама група розглядає проект остаточного звіту з розслідування АП, поданий органом розслідування держави місця АП, і протягом 60 діб дає та відправляє зауваження до зазначеного звіту.
6.6.6. Якщо держава місця події передає проведення розслідування АП Україні, то таке розслідування проводиться згідно з вимогами цих Правил з дотриманням стандартів та рекомендацій додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.
6.6.7. Якщо під час АП з ПС реєстрації України за межами України неможливо встановити, на території або зоні відповідальності якої держави сталася АП з ПС реєстрації України, або якщо держава місця АП не проводить розслідування, то розслідування проводиться комісією, що призначається Державіаслужбою.
6.6.8. Якщо держава місця події, яка розслідує АП, протягом 45 діб не подає попередній звіт, то Державіаслужба направляє в установленому порядку запит щодо отримання звіту. Якщо протягом 45 діб після направлення запиту держава місця події не подає попередній звіт або інформацію про хід розслідування, то Державіаслужба готує і направляє відповідний запит в ІКАО.
6.7. Порядок надання гласності інформації, пов'язаної з розслідуванням авіаційної події
6.7.1. У процесі розслідування (до затвердження остаточного звіту) розповсюдження інформації обмежується тільки фактичними даними про обставини АП.
6.7.2. Не підлягають публікації та оголошенню в засобах масової інформації відомості про:
Вищезазначена інформація може бути піддана гласності тільки в разі, якщо повноважний орган, який відповідає за здійснення правосуддя, установить, що надання гласності не буде мати негативних наслідків для одержання інформації в даному чи майбутньому розслідуванні.
Ці записи включаються в остаточний звіт або в матеріали до нього тільки в тому разі, якщо вони мають безпосереднє відношення до АП. Частини записів, що не мають стосунку до такого аналізу, гласності не підлягають.
Інформація, яка міститься у вищезазначених записах, у тому числі інформація, яка добровільно надана особами, які опитуються в процесі розслідування АП, може бути використана неналежним чином з метою наступного дисциплінарного, цивільного, адміністративного або кримінального розгляду. Якщо така інформація буде поширюватися, то такі дані в майбутньому не будуть відверто сповіщатись особам, які проводять розслідування. Відсутність доступу до зазначеної інформації завдасть шкоди процесу розслідування і матиме серйозні негативні наслідки для безпеки польотів.
6.7.3. Усю інформацію щодо обставин та причин АП учасники розслідування можуть використовувати для своїх організацій з метою проведення профілактичних заходів, направлених на підвищення безпеки польотів. За будь-яких обставин ця інформація не може бути надана або обговорюватись з не уповноваженими на це особами, щоб не зашкодити процесу розслідування.
6.7.4. Офіційна інформація про АП та результати розслідування можуть бути доведені до відома юридичних осіб та громадян повноважним органом, який призначив комісію, після завершення розслідування.
6.8. Порядок проведення розборів за результатами розслідування
6.8.1. Після завершення розслідування АП в організації власника або експлуатанта ПС, з яким виникла АП, проводиться розбір.
6.8.2. Метою розбору є доведення до відома зацікавлених організацій та осіб обставин, причин, факторів і рекомендацій щодо попередження АП.
6.8.3. Як правило, усі розбори проводяться відкрито.
Розбори можуть бути закритими, якщо розглядаються матеріали, що не призначені для відкритої публікації.
6.8.4. Голова комісії з розслідування АП визначає час проведення розбору, місце його проведення та сповіщає членів комісії, а також усіх зацікавлених осіб та організацій.
6.8.5. Розбір проводить голова комісії з розслідування або особа, яка ним уповноважена. На розборі заслуховується остаточний звіт із запропонованими рекомендаціями. Надаються висновки комісії Державіаслужби за результатами комплексної перевірки стану забезпечення безпеки польотів експлуатанта, з ПС якого сталася АП.
6.8.6. Учасники розбору можуть подавати свої пропозиції та рекомендації, що випливають з результатів розслідування та направлені на підвищення рівня безпеки польотів. Пропозиції подаються в письмовому вигляді.
6.8.7. Матеріали розслідування доводяться до відома всіх експлуатантів України на підсумкових розборах з безпеки польотів, які проводить Державіаслужба, а також у письмовому вигляді в інформаційних бюлетенях з безпеки польотів.
6.9. Порядок перегляду або зміни висновків за результатами розслідування
6.9.1. Закінчене розслідування АП може бути відновлене в разі надходження нових відомостей щодо обставин та причин.
6.9.2. Рішення про поновлення розслідування приймається органом, який призначив комісію з розслідування АП на прохання організацій-учасників розслідування або фізичних осіб, і тільки за результатами надходження нових доказів.
6.9.3. Заява про перегляд результатів розслідування подається в письмовому вигляді до органу, який призначив комісію з розслідування, і повинна містити:
7. РОЗСЛІДУВАННЯ ІНЦИДЕНТІВ
7.1. Організація розслідування
Розслідування інцидентів є ефективним засобом профілактики і
попередження авіаційних подій шляхом вжиття заходів щодо усунення відхилень
від нормального функціонування авіаційно-транспортної системи
до того, як ці відхилення призведуть до АП.
З метою сприяння збору інформації про фактичні та потенціальні недоліки в забезпеченні безпеки польотів функціонує система обов’язкового надання даних про інциденти.
Експлуатант повинен створювати систему добровільних повідомлень і надання даних про інциденти та небезпечні відхилення в функціонуванні авіаційно-транспортної системи.
Система добровільних повідомлень і надання даних про інциденти, згідно рекомендацій ICAO, не повинна бути орієнтована на застосування покарання та передбачає захист джерел інформації.
7.1.1. Період події, віднесеної Правилами до визначення «інцидент», триває з моменту, коли яка-небудь особа піднімається на борт ПС з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, що перебувають на борту, покинули ПС.
7.1.2. Інциденти (за визначенням – серйозні інциденти і інциденти) підлягають обов’язковому розслідуванню в експлуатації.
7.1.3. Строк розслідування інцидентів не повинен перевищувати 10 діб (20 діб – для серйозних інцидентів) і визначається від дати видання наказу про призначення комісії з розслідування до дати затвердження звіту за результатами розслідування.
7.1.4. Для своєчасного і якісного розслідування інцидентів Правила визначають наступні процедури:
7.1.5. Організацію і розслідування інцидентів (серйозних інцидентів) з цивільними ПС України та цивільними ПС іноземних держав на території України здійснює ДІБП Державіаслужби.
7.1.6. Залежно від обставин і наслідків, Державіаслужба може делегувати повноваження проведення розслідування інцидентів експлуатанту (власнику) ПС, керівнику аеропорта місця події і через ДІБП у найкоротший термін після одержання первинного повідомлення офіційно інформує зазначених керівників.
У таких випадках зазначені керівники формують і призначають своїм наказом комісію з розслідування. Головою комісії призначається посадова особа, яка обов’язково повинна мати сертифікат розслідувача. Членами комісії призначаються відповідні спеціалісти, які мають необхідний досвід за напрямком діяльності. При відсутності таких осіб, розслідування інциденту проводиться комісіями Державіаслужби. Копії наказів про призначення комісій надаються до ДІБП.
Якщо проведення розслідування делеговане зазначеним суб’єктам авіаційної діяльності, то вони несуть відповідальність за проведення розслідування згідно цих Правил.
7.1.7. Розслідування серйозних інцидентів проводиться комісіями Державіаслужби
з виданням відповідного наказу.
Голова і члени комісії повинні мати сертифікати державного (міжнародного) зразка
розслідувача та необхідний досвід в розслідуванні авіаційних подій.
7.1.8. Якщо інцидент стався на території підприємства, якому не належить ПС (екіпаж), то до складу комісії з розслідування залучаються представники підприємства власника ПС, при цьому на підприємство власника ПС покладається відповідальність за остаточне оформлення матеріалів розслідування і відправку їх у визначені цими Правилами адреси, а також організацію проведення необхідних досліджень.
7.1.9. Розслідування інцидентів комісіями експлуатантів (власників) ПС, аеропортів проводиться під контролем регіональних інспекторів ДІБП Державіаслужби, у регіоні відповідальності яких стався інцидент. Регіональні інспектори до складу комісій не входять. Остаточну класифікацію і затвердження висновків комісії з розслідування експлуатантів здійснює ДІБП.
Якщо в процесі розгляду ДІБП матеріалів розслідування інцидентів, які проводились комісіями суб’єктів авіаційної діяльності виявлені суттєві недоліки і відсутня необхідна доказова документація, згідно з вимогами цих Правил, то матеріали можуть бути відправлені для проведення дорозслідування і відповідного оформлення. У разі виявлення навмисного приховування дійсних причин інциденту, пошкодження або знищення носіїв польотної інформації та неякісного проведення розслідування в цілому за рішенням керівника Державіаслужби проводиться повторне розслідування інциденту комісією Державіаслужби, а посадові особи , які допустили зазначені порушення, притягаються до відповідальності.
7.1.10. При розслідуванні інцидентів підкомісії і робочі групи не утворюються. За рішенням голови комісії до роботи комісії можуть залучатись необхідні експерти.
7.1.11. Якщо для встановлення причин інциденту необхідне проведення спеціальних досліджень, випробувань або додаткових обсягів робіт, завершення яких у вказаний строк неможливі, то термін розслідування може бути подовжений керівником Державіаслужби на письмове клопотання голови комісії з розслідування. У таких випадках керівник Державіаслужби через ДІБП протягом 24 годин після одержання клопотання голови комісії офіційно інформує його про прийняте рішення. Порядок проведення досліджень компонентів авіатехніки при розслідуванні інцидентів такий же, як і при розслідуванні АП, і визначений в розділі 6 цих Правил.
7.1.12. Якщо інциденти обумовлені відмовами авіатехніки і для участі в роботі комісії необхідна присутність представників промисловості (заводів-виготовлювачів, ремонтних заводів) та за рішенням голови комісії з розслідування на адреси цих представництв надається повідомлення про характер відмови авіатехніки і необхідність присутності зазначених представників. Повідомлення надається найбільш доступним оперативним каналом зв’язку. При необхідності, виклик зазначених представників здійснюється через ДІБП. Листи, телеграми, факси з зазначеними представництвами додаються до матеріалів розслідування.
Якщо протягом 48 годин від зазначених представництв не отримано повідомлення про участь в розслідуванні, то розслідування продовжується без їх участі. Необхідно забезпечити збереження в недоторканості знятих агрегатів, блоків та інших компонентів авіатехніки, що відмовили, для вирішення питання про їх подальше дослідження або ремонт.
7.1.13. Випадки відмов систем і обладнання ПС, двигунів на етапах підготовки до запуску, в процесі запуску, після запуску, перед вирулюванням та на рулінні включно до виконавчого старту із поверненням ПС на місце стоянки та на рулінні після посадки, що виявлені екіпажем і які не призвели до будь-яких наслідків для ПС та навколишнього середовища, вважаються технічними несправностями і не підлягають попередній класифікації та розслідуванню як інциденти. У таких випадках з метою визначення можливості своєчасного введення ПС в експлуатацію, за рішенням керівника аеропорту вильоту (старшої посадової особи на даний момент), командира ПС і старшої посадової особи ІАС, відповідальної за технічне обслуговування і випуск ПС, проводяться наступні процедури:
Остаточне рішення про продовження польоту приймає КПС, що підтверджується його підписом в журналі АДП, бортовому журналі і карті-наряді на технічне обслуговування з обов’язковим повідомленням про прийняте рішення черговому зміни ЦДС (якщо такі випадки сталися в аеропортах України).
Рішення щодо класифікації подій у таких випадках приймає ДІБП.
Якщо такі події мають місце в іноземних аеропортах, у яких не забезпечується технічне обслуговування даного типу ПС, то усунення відмов і несправностей виконує авіаційний персонал, який перебуває на борту ПС для технічного обслуговування. Технічний акт узгоджений з керівництвом експлуатанта підписується командиром ПС і старшою посадовою особою інженерно-технічного персоналу на борту ПС.
Урахування та аналіз таких випадків здійснює департамент льотної придатності ПС.
7.1.14. У випадках, коли інциденти обумовлені зіткненням ПС з птахами та атмосферним електричним розрядом і не призвели до пошкодження елементів ПС, комісія з розслідування не створюється, а складається акт післяпольотного огляду ПС, який підписується командиром ПС і особою ІАС, яка відповідає за технічне обслуговування та випуск ПС. Копія акта надсилається до ДІБП Державіаслужби. Такі інциденти підлягають обліку у експлуатанта та в ДІБП згідно з вимогами цих Правил.
7.1.15. Якщо в ході розслідування інциденту безумовно встановлена причина і проведені всі необхідні процедури щодо її усунення, з метою своєчасного введення в експлуатацію ПС, за рішенням голови комісії з розслідування ПС допускається до подальшої експлуатації до закінчення розслідування. Таке рішення оформляється протоколом, який додається до матеріалів розслідування (додаток 13).
7.1.16. В окремих випадках дозволяється перегінний переліт ПС до аеродрому базування до завершення розслідування інциденту. Підставою для зазначеного перельоту є складання акта про стан ПС, у якому обґрунтовуються можливості й умови безпечного перельоту. Акт затверджується головою комісії з розслідування. Дозвіл на перегінний переліт ПС дає голова комісії з розслідування, оформлюючи рішення протоколом, який додається до матеріалів розслідування.
7.1.17. У разі відмови одного двигуна на багатодвигунних ПС, коли Керівництвом з льотної експлуатації ПС передбачено здійснювати переліт до аеродрому базування з одним несправним двигуном, виконання перельоту такого ПС здійснюється на підставі технічного акта, затвердженого керівником ІАС, та дотримання вимог КЛЕ й експлуатаційно-технічної документації. Дозвіл на такий переліт дає керівник експлуатанта за умови узгодження про прийняте рішення з директором ДІБП.
7.1.18. Коли під час розслідування інцидентів необхідне надання виписок розшифрування диспетчерських носіїв інформації, на вимогу голови комісії з розслідування керівник регіонального структурного підрозділу ОПР або начальник служби ОПР, у зоні відповідальності яких стався інцидент, зобов’язаний надати зазначені виписки. Носії інформації допускаються до подальшого
7.1.19. Якщо інцидент не обумовлений помилковими діями екіпажу ПС або авіаперсоналу служб підготовки і забезпечення польотів, після отримання пояснювальних записок від зазначених осіб, за рішенням голови комісії з розслідування вони можуть бути допущені до подальшої роботи до завершення розслідування. Рішення оформлюється протоколом, який додається до матеріалів розслідування.
7.1.20. Серйозні інциденти з ПС, які належать експлуатантам України і сталися на території України, а також серйозні інциденти з іноземними ПС на території України розслідуються комісіями, які призначаються Державіаслужбою. В окремих випадках серйозні інциденти із зазначеними вище ПС розслідуються спеціальними урядовими комісіями.
7.1.21. Організація і порядок розслідування серйозних інцидентів проводиться за процедурами, визначеними цими Правилами як і для АП.
7.1.22. При розслідуванні серйозних інцидентів підкомісії і робочі групи, як правило, не утворюються. При багатофакторності причин серйозного інциденту, за рішенням голови комісії, можуть утворюватись окремі робочі групи за необхідним напрямком розслідування.
7.1.23. Розслідування серйозних інцидентів з іноземними ПС на території України проводяться Державіаслужбою за процедурами додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та цих Правил. За рішенням Державіаслужби розслідування може бути передане цілком або частково державі-експлуатанту, державі реєстрації ПС або іншим державам. У таких випадках Державіаслужба протягом 24 годин з моменту події разом з первинним повідомленням інформує зацікавлені держави щодо делегування їм повноважень у розслідуванні. У разі потреби така інформація передається через МЗС України і представництво авіакомпанії - власника ПС (якщо таке є в Україні). При цьому Державіаслужба використовує всі засоби для сприяння проведенню цього розслідування, забезпечує зберігання матеріальних доказів, охорону і переміщення ПС у таке місце, куди може бути забезпечений доступ.
Якщо іншим державам делегуються повноваження з розслідування тільки частково, то в таких випадках Державіаслужба продовжує нести відповідальність за повний цикл розслідування.
7.1.24. У разі необхідності подовження терміну розслідування інцидентів голова комісії подає письмове повідомлення на ім'я посадової особи, яка призначила комісію, з обґрунтуванням причин подовження. Про прийняте рішення посадова особа, яка призначила комісію, протягом 24 годин інформує голову комісії з розслідування.
7.2. Порядок повідомлення про інциденти
7.2.1. При виникненні інцидентів з ПС України та іноземних ПС на території України орган ОПР, який встановив факт аварійної ситуації, або одержав інформацію про виникнення інциденту, через чергового диспетчера відповідного пункту ОПР передає негайно повідомлення на адреси, визначені в переліку відправників та одержувачів в межах України, згідно Авіаційних правил України (частина 85). Зміст повідомлення визначається в зазначених Авіаційних правилах.
7.2.2. Керівники експлуатантів, аеропортів в зоні відповідальності або на території яких стався інцидент, збирають необхідну інформацію і в стислі строки, але не пізніше 2-х годин, надають до ЦДС і ДІБП первинне повідомлення за формою, визначеною в додатку 13. За запитом ДІБП керівники відповідних суб’єктів авіаційної діяльності, причетних до інциденту, надають додаткову інформацію стосовно інциденту. Відсутність будь – яких даних не повинна затримувати передачу первинного повідомлення.
Первинне повідомлення передається найбільш доступним оперативним засобом зв’язку.
7.2.3. При інцидентах надається тільки первинне донесення (додаток 10).
7.2.4. При отриманні повідомлення про інцидент черговий зміни ЦДС негайно надає інформацію керівнику Державіаслужби, директору ДІБП та в інші адреси, визначені посадовою інструкцією.
7.2.5. Якщо повідомлення про інцидент надійшло в неробочий час, вихідні або святкові дні, то черговий зміни ЦДС передає інформацію на адреси одержувачів, визначених посадовою інструкцією та відповідальному черговому ДІБП.
7.2.6. Для своєчасного формування комісії з розслідування, або делегування повноважень з розслідування експлуатантам (власникам) ПС чи керівникам аеропортів місця інциденту, в неробочі дні в Державіаслужбі встановлюється список посадових осіб, яким надано право приймати рішення про виділення спеціалістів до складу комісії з урахуванням характеру та обставин інциденту. Місцезнаходження та номери телефонів зазначених осіб надаються до ЦДС.
7.2.7. Якщо в повітряному просторі України мають місце інциденти з цивільними ПС іноземних держав, які обумовлені порушенням установлених норм і схем набору висоти, виходу з району аеродрому, порушенням правил бічного та вертикального ешелонування без відома диспетчера, небезпечним зближенням у польоті, відсутністю двостороннього радіозв’язку, Державіаслужба після одержання первинного повідомлення з Украероцентру протягом 24 годин надає інформацію повноважному органу з розслідування АП та інцидентів країни реєстрації і країни експлуатанта ПС. У разі необхідності така інформація передається через МЗС та представництво авіакомпанії, якщо таке є в Україні.
7.2.8. Керівник регіонального структурного підрозділу ОПР, у зоні відповідальності якого мав місце інцидент, зобов’язаний забезпечити збереження диспетчерських носіїв об’єктивного контролю та надати виписки їх розшифрування за запитом директора ДІБП. Носії зберігаються до рішення директора ДІБП щодо їх подальшого застосування в роботі.
7.2.9. Якщо за заявою екіпажів ПС іноземних авіакомпаній відбувається
відмова або несправність авіатехніки, які цими Правилами класифікуються як інциденти
і не підпадають під визначення серйозних інцидентів, а командир ПС або
представник авіакомпанії приймають рішення про продовження рейсу, то зазначені
посадові особи повинні зробити запис у журналі аеродромно-диспетчерського пункту
(АДП) щодо прийнятого рішення і відсутності зауважень до служб підготовки і
забезпечення польотів аеропорту вильоту.
У таких випадках керівництвом аеропорту посадки (вильоту) вживаються всі необхідні
заходи для сприяння технічного обслуговування і своєчасного вильоту ПС.
7.2.10. Якщо серйозні інциденти або інциденти з ПС України сталися за межами України, то командир ПС зобов’язаний у найкоротший строк доступними засобами зв’язку надати вичерпну інформацію про обставини та характер події керівнику авіакомпанії. Керівник авіакомпанії протягом 2-х годин після одержання інформації від командира ПС передає первинне повідомлення до ЦДС, ДІБП, власнику ПС (якщо ПС арендоване). Первинне повідомлення повинно вміщувати інформацію за формою, визначеною в додатку 13 Правил.
7.2.11. Якщо інцидент стався під час виконання польотів при застосуванні авіації в народному господарстві на оперативних майданчиках, вертодромах та майданчиках посадки, підібраних з повітря, і екіпаж не має можливості радіозв’язку з органом ОПР, зв’язок з яким він підтримував під час виконання польотів, то КПС у можливо стислий термін, використовуючи всі можливо доступні засоби зв’язку, передає інформацію про обставини і характер інциденту до найближчого аеропорту, аеродрому (по змозі – керівнику експлуатанта). При отриманні інформації про інцидент від КПС керівники найближчого аеропорту (аеродрому) негайно передають повідомлення до ЦДС, а керівник експлуатанта, не пізніше 2-х годин після отримання інформації про інцидент, надає первинне донесення до ЦДС та ДІБП Державіаслужби за формою, визначеною в додатку 10.
7.3. Первинні дії посадових осіб при виникненні інцидентів
7.3.1. При виникненні інцидентів відповідальність за своєчасне проведення першочергових дій на місці інциденту покладається на командира ПС (до прибуття керівних посадових осіб аеродрому місця події, або комісії з розслідування) та на керівників (експлуатанта, аеропорту, організації ЦА), в районі відповідальності та на території яких стався інцидент.
7.3.2. Командир ПС разом з членами екіпажу зобов’язаний:
7.3.3. Керівник організації місця події зобов’язаний:
7.3.4. З моменту прибуття комісії на місце інциденту відповідальність за дії щодо розслідування покладається на голову комісії.
7.4. Порядок організації роботи комісії з розслідування
7.4.1. Організацію і контроль всіх етапів розслідування інцидентів здійснює голова комісії.
7.4.2. Після прибуття комісії на місце інциденту голова комісії проводить організаційне засідання, на якому оголошує наказ про призначення комісії, узгоджує з керівником підприємства місце події, коло посадових осіб і фахівців для участі в роботі комісії, заслуховує посадових осіб, які здійснювали первинні дії на місці інциденту, обговорює і затверджує план роботи комісії.
7.4.3. Робота комісії проводиться відповідно до затвердженого плану.
7.4.4. Всі засідання комісії оформлюються протоколами.
7.4.5. Права і обов'язки членів комісії з розслідування інцидентів, як і при розслідуванні АП визначені в додатку 2 цих Правил.
7.4.6. Голова комісії, при необхідності, вилучає і забезпечує збереження до закінчення розслідування бортову документацію ПС, посвідчення членів екіпажу та авіаційного персоналу служб забезпечення польотів.
7.4.7. За рішенням голови комісії обробка записів бортових реєстраторів здійснюється в Центрах обробки польотної інформації.
7.4.8. За результатами розслідування інцидентів (серйозних інцидентів) складається звіт. Звіт повинен бути підписаний головою і всіма членами комісії. Член комісії, який не згодний з висновками звіту, зобов’язаний підписати його з особистою думкою. Особиста думка викладається в письмовій формі з визначенням обгрунтованих мотивів незгоди. Цей документ долучається до матеріалів розслідування (додаток 14).
Особиста думка розглядається на засіданні комісії і оформлюється протоколом.
7.4.9. До звіту, за результатами розслідування серйозного інциденту та інциденту, додаються такі матеріали:
7.4.10. Голова комісії призначає члена комісії, відповідального за збір матеріалів розслідування та їх остаточне оформлення і брошурування (начальника штабу).
7.4.11. Після затвердження звіту матеріали повинні бути зброшуровані, листи пронумеровані, складено опис документів у справі (додаток 15).
Матеріали прошнуровуються і на звороті останнього аркуша робиться запис “У даній справі пронумеровано та прошнуровано (указується словами кількість аркушів)”. Запис підтверджується підписом голови комісії і завіряється печаткою.
7.4.12. Матеріали з розслідування інцидентів після затвердження звіту і висновків ДІБП направляється до:
7.4.13. Звіт за результатами розслідування серйозного інциденту з ПС України у 5-денний строк після затвердження і висновків ДІБП направляється до:
7.4.14. Якщо серйозні інциденти або інциденти обумовлені відмовами авіаційної техніки іноземного виробництва, то експлуатанти України, які є власниками зазначених ПС, визначають надання необхідної інформації і документації відповідним одержувачам країн виробників авіаційної техніки та її компонентів.
7.4.15. За результатами розслідування інцидентів на основі затвердженого звіту та рекомендацій комісії розробляються плани заходів щодо попередження аналогічних подій.
7.4.16. Плани заходів розробляються ДІБП та експлуатантами. За результатами розслідування інцидентів, обумовлених помилковими діями авіаперсоналу, видаються накази відповідних керівників. Контроль за виконанням планів заходів здійснює ДІБП і інспекції експлуатантів.
7.4.17. Інциденти підлягають обов’язковому обліку в ДІБП, підприємствах місця події і експлуатантів. Облік здійснюється в спеціальних журналах , комп’ютерах та інших технічних засобах.
Порядок обліку та аналізу АП, розробки профілактичних заходів щодо їх попередження визначений у розділах 8 та 9 цих Правил.
8. ПОПЕРЕДЖЕННЯ АВІАЦІЙНИХ ПОДІЙ
8.1. Офіційною підставою для розробки заходів є остаточний звіт розслідування АП та інцидентів.
8.2. Комісія з розслідування АП та інцидентів (далі – комісія) розробляє заходи з підвищення рівня безпеки польотів на підставі аналізу інформації, отриманої в ході розслідування.
Розроблені заходи оформляються як відомчі і міжвідомчі плани заходів або, у разі необхідності, як окремі оперативні заходи і затверджуються відповідними наказами.
8.3. На підставі рекомендацій комісії та рекомендацій департаменту інспектування безпеки польотів експлуатанти та підприємства ЦА розробляють заходи для попередження АП, підвищення рівня безпеки польотів.
Указані заходи вносяться як доповнення до Системи управління безпекою польотів експлуатантів і їх виконання підлягають обов’язковому контролю з боку департаменту інспектування безпеки польотів.
8.4. Під час розробки рекомендацій враховуються виявлені відхилення у функціонуванні авіаційної транспортної системи, включаючи і ті, що безпосередньо не вплинули на виникнення і розвиток особливої ситуації в даному польоті, але мали певну загрозу безпеки польотів у цілому.
Рекомендації комісії з розслідування розробляються за такими напрямками:
8.5. На будь-якому етапі розслідування АП департамент інспектування безпеки польотів розробляє відповідним органам виконавчої влади, включаючи органи інших держав, термінові заходи щодо попередження аналогічних АП.
8.6. Відповідальними за організацію розроблення заходів, пов’язаних з конструктивно - виробничими недоліками або ремонтом авіаційної техніки, і за їх виконання є відповідні органи міністерств, організацій, конструкторські бюро ПС, двигунів, обладнання та їх виготовлювачі , а також експлуатанти, яким належать ПС.
Відповідальними за організацію розробки та виконання заходів, пов’язаних з порушенням керівництвом з льотної служби правил експлуатації авіаційної техніки, є Державіаслужба та експлуатанти.
Загальну міжвідомчу координацію робіт з розроблення заходів здійснює Державіаслужба.
8.7. Міністерства, організації, авіаційні експлуатанти і конструкторські бюро, що розроблюють ПС (двигуни), після одержання матеріалів розслідування АП та інцидентів забезпечують виконання рекомендацій комісії за напрямком своєї діяльності.
У разі необхідності Державіаслужба організовує і проводить міжвідомчу нараду для обговорення рекомендацій комісії та шляхи їх реалізації за участю уповноважених членів комісії.
8.8. Під час розроблення міжвідомчих заходів відповідальні розробники після одержання рекомендацій комісії спільно розробляють проект плану заходів (або іншого розпорядчого документа), погоджують його з організаціями-виконавцями і співвиконавцями робіт, Департаментом інспектування безпеки польотів (або відповідним органом іншого міністерства, організації, експлуатанта, якому належить ПС) і подають на затвердження керівникам міністерств, організацій і підприємств, які беруть участь у виконанні робіт.
Організації й експлуатанти, яким надаються рекомендації комісії, у 10-денний строк після затвердження остаточного звіту розробляють і затверджують плани заходів (або інші розпорядчі документи), що передбачають здійснення профілактичних заходів. Затверджені заходи в 3-денний строк направляються до Державіаслужби.
8.9. Під час обговорення плану заходів (або іншого розпорядчого документа) усі рекомендації комісії повинні бути опрацьовані та прийняті до виконання або обґрунтовано відхилені.
8.10. Для розроблення плану заходів з реалізації рекомендацій комісії з розслідування АП та інцидентів установлюються такі терміни:
8.11. Державіаслужба веде облік усіх рекомендацій комісії з розслідування
АП та інцидентів.
Аналогічний облік у частині, що їх стосується, ведуть експлуатанти, організації
і конструкторські бюро - розробники ПС, двигунів та їх обладнання.
8.12. Державіаслужба у 3-денний строк після затвердження остаточного звіту надсилає план заходів керівникам міністерств та організацій, яким підпорядковані виконавці і співвиконавці робіт.
8.13. Контроль за виконанням розроблення заходів виконують Державіаслужба, інспекції з безпеки польотів і відповідні органи інших міністерств, організацій, експлуатанти, яким належать ПС. Щокварталу, не пізніше 10 числа наступного за звітним кварталом місяця, міністерства, організації, експлуатанти направляють до Державіаслужби відомості за результатами розгляду рекомендацій комісій і за станом виконання заходів з їх реалізації.
Нагляд за реалізацією рекомендацій комісії з розслідування АП та інцидентів здійснюється Державіаслужбою.
9. ОБЛІК І АНАЛІЗ
9.1. Кожні АП та інциденти підлягають обов'язковому обліку в Державіаслужбі, а також у міністерствах, організаціях, експлуатантів, яким належать цивільні ПС, з якими відбулися АП та інциденти.
9.2. Узагальнений облік АП ведеться Державіаслужбою, експлуатантами ЦА і відповідними підрозділами інших міністерств і організацій. Відповідні підрозділи інших міністерств і організацій, у підпорядкуванні яких перебувають цивільні ПС, проводять облік АП та інцидентів. При цьому кожні АП та інциденти повинні бути класифіковані та визначені за всіма виявленими в ході розслідування причинами/факторами.
Облік ведеться в спеціальних журналах та в комп’ютерах.
9.3. Державіаслужба веде облік всіх подій з ПС України і здійснює їх остаточну класифікацію, вносить їх в базу даних інформаційно-аналітичної системи безпеки польотів.
9.4. Експлуатанти складають щомісячні звіти стану безпеки польотів, причин АП та інцидентів. За результатами розслідування АП та інцидентів за рік експлуатанти готують аналіз стану безпеки польотів. Уся сукупність виявлених під час розслідування АП та інцидентів причин/факторів використовується як інформаційна база проведення аналізу. За результатами аналізу розробляються рекомендації з підвищення рівня безпеки польотів. Аналіз з рекомендаціями направляється до Державіаслужби не пізніше 30 січня.
9.5. Інспектори з безпеки польотів експлуатантів щомісяця складають повідомлення про стан безпеки польотів і вжиті заходи та пропозиції з підвищення рівня безпеки польотів. Повідомлення до 5 числа наступного за звітним місяця направляються до департаменту інспектування безпеки польотів Державіаслужби.
9.6. Інспекції з безпеки польотів експлуатантів щокварталу складають аналіз про стан безпеки польотів. За результатами аналізу про стан безпеки польотів розробляються профілактичні заходи і видається наказ з їх реалізації. Копії наказів до 10 числа наступного за кварталом місяця направляються до ДІБП Державіаслужби.
Експлуатанти подають до департаменту інспектування безпеки польотів щорічні дані з наростаючим підсумком щодо нальоту годин та кількості перевезених пасажирів за типами ПС. Для ПС, які виконують польоти при застосуванні авіації у народному господарстві, подаються дані нальоту годин і обсягу виконаних робіт за типами ПС. Зазначені дані подаються до 20 січня наступного за минулим роком за формою додатка 6.
9.7. ДІБП Державіаслужби готує і випускає щомісячні, щоквартальні оперативні довідки, піврічний і річний аналіз щодо стану безпеки польотів.
Щомісячні інформації направляються експлуатантам до 20 числа місяця, наступного за звітним.
9.8. Зведений річний аналіз стану безпеки польотів у ЦА України подається на розгляд і затвердження Колегії Державіаслужби до 15 лютого, після затвердження - до 25 лютого направляється у відповідні міністерства, організації та експлуатантам ПС України.
| Директор департаменту інспектування безпеки польотів Державіаслужби |
В.К. Міщенко
|
(с) Державiаадмiнiстрацiя, 2001-2007