ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
З НАГЛЯДУ ЗА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ БЕЗПЕКИ АВІАЦІЇ
(Державіаслужба) 

НАКАЗ

__________________            м. КИЇВ               __________________

На виконання Програми розбудови державної системи використання повітряного простору України на 2002-2006 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2002 року №1328, та з метою приведення нормативно-правових актів України з питань аеронавігаційного забезпечення у відповідність до стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО)

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити та ввести в дію з 00.00 годин UTC 22.12.2005 Правила ведення радіотелефонного зв'язку та фразеологію радіообміну в повітряному просторі України, що додаються.

2. Заступникові Голови Державіаслужби (Настасієнко В.М.):

2.1. Забезпечити подання цього наказу в установленому порядку до Міністерства юстиції України для державної реєстрації .

2.2. Довести Правила до відома зацікавлених міністерств, підприємств, установ та організацій.

3. Уважати такими, що не застосовуються на території України з 00.00 годин UTC 22.12.2005 "Правила и фразеология радиообмена при выполнении полетов и управлении воздушным движением", що затверджені наказом Міністра цивільної авіації СРСР 27 лютого 1987 року № 61.

4. Уважати такими, що з 00.00 годин UTC 22.12.2005 втратили чинність, Правила ведення радіотелефонного зв'язку англійською мовою в повітряному просторі України для персоналу обслуговування повітряного руху, що затверджені наказом Комітету по використанню повітряного простору України від 27 жовтня 1997 року № 131 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18 листопада 1997 року за № 550/2354.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державіаслужби Давидова О.М.

Проект       

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної служби України 
з  нагляду за забезпеченням
безпеки aвіації
_________   № __________

ПРАВИЛА
ВЕДЕННЯ РАДІОТЕЛЕФОННОГО ЗВ'ЯЗКУ ТА ФРАЗЕОЛОГІЯ РАДІООБМІНУ В ПОВІТРЯНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ 

1. Загальні положення

1.1. Ці Правила встановлюють вимоги щодо порядку ведення радіотелефонного зв'язку та застосування стандартної англійської та російської фразеології при виконанні польотів та обслуговуванні повітряного руху у повітряному просторі України.

1.2. Вимоги цих Правил поширюються на юридичних та фізичних осіб, діяльність яких пов’язана з виконанням польотів та обслуговуванням повітряного руху.

1.3. Правила призначено для екіпажів повітряних суден (ПС), фахівців обслуговування повітряного руху (ОПР) та іншого наземного персоналу, який здійснює радіотелефонний зв'язок англійською та російською мовами.

1.4. Нормативні посилання

При розробці цих Правил використовувалися такі нормативно-правові акти:

• Повітряний кодекс України;
• Правила польотів. Додаток 2 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, дев’яте видання – липень 1990 року;
• Авіаційний електрозв’язок. Додаток 10 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, том 2 “Правила зв’язку, включаючи правила, що мають статус PANS”, шосте видання – жовтень 2001 року;
• Правила аеронавігаційного обслуговування. Організація повітряного руху. Doc 4444 АТМ/501 ІСАО, чотирнадцяте видання - 2001;
• Додаткові регіональні правила. Dос 7030/4 ІСАО, четверте видання – 1987;
• Умовні позначення льотно-експлуатаційних агентств, авіаційних повноважних органів та служб. Doc 8585/127 ІСАО, сто двадцять сьоме видання, 2004 рік. 

1.5. Визначення 

У цих Правилах терміни мають такі значення:

• абсолютна висота (Altitude)  – відстань по вертикалі від середнього рівня моря до рівня, точки або об’єкта, прийнятого за точку;
• авіаційний мобільний зв'язок (Aeronautical mobile service) – мобільний зв'язок між авіаційною (наземною) станцією та бортовою станцією або між бортовими станціями, у якому можуть також брати участь станції рятувальних засобів;
• авіаційна станція (Aeronautical station) - наземна станція авіаційного мобільного зв'язку. В окремих випадках авіаційна станція може бути встановлена на борту морського судна або на платформі в морі;
• авіаційний фіксований зв'язок (Aeronautical fixed service) – електрозв'язок між певними фіксованими пунктами, що призначений переважно для забезпечення безпеки аеронавігації, а також регулярності, ефективності та економічності повітряних сполучень;
• аеродромний рух (Aerodrome Traffic) - увесь рух у зоні маневрування аеродрому, а також польоти всіх повітряних суден, які входять в аеродромне коло польотів, виходять з нього або перебувають у його межах;
•  бортова система попередження зіткнення (TCAS) - бортова система, що базується на сигналах вторинної радіолокації (SSR), функціонує незалежно від наземного обладнання й повідомляє пілоту про потенційно конфліктну ситуацію з повітряними суднами, які обладнані прийомовідповідачами вторинної радіолокації;
• бортова станція (Aircraft station) - мобільна станція авіаційного мобільного зв’язку, яка встановлена на борту повітряного судна, за винятком станції, що відноситься до рятувальних засобів, які перебувають на борту повітряного судна;
• відповідач (Transponder) - бортове приймально-передавальне радіолокаційне обладнання, що автоматично передає свій сигнал відразу після отримання сигналу-запиту наземного радіолокатора з будь-якого напрямку;
• відносна висота (Height) - відстань по вертикалі від указаного вихідного рівня до рівня, точки або об’єкта, прийнятого за точку;
• візуальне заходження на посадку (Visual approach) - заходження на посадку  за приладами, коли частина або вся процедура заходження за приладами не витримується, й заходження на посадку виконується візуально за наземними орієнтирами;
• візуальні метеорологічні умови (Visual Meteorological Conditions (VMC))  – метеорологічні умови, виражені в значеннях дальності видимості, відстані до хмар та висоти нижньої межі хмар, що відповідають установленим значенням або перевищують їх;
• вторинний радіолокатор (Secondary radar) - система радіолокації,  де замість поверненого від цілі відбитого сигналу читається сигнал активної відповіді бортового відповідача;
• вторинний оглядовий радіолокатор (ВОРЛ) (Secondary surveillance radar (SSR)) - радіолокаційна система, яка транслює сигнал-запит та приймає у відповідь сигнали бортових відповідачів;
• глісада (Glide Path) - профіль зниження, установлений для вертикального наведення на кінцевому етапі заходження на посадку;
• двосторонній зв'язок “повітря-земля” (Air-ground communication) - двосторонній зв'язок між повітряними судами та станціями або пунктами на поверхні землі;
• диспетчерська вказівка (Air traffic control instruction) - директива, видана диспетчером повітряного руху пілоту з метою  виконання ним відповідних дій;
• диспетчерський дозвіл (Air Traffic Control Clearance) – дозвіл командиру повітряного судна діяти відповідно до умов, установлених диспетчерським органом.
  Термін “диспетчерський дозвіл” може скорочуватися до терміну “дозвіл”.
  Скорочений термін “дозвіл” може використовуватися зі словами “на вирулювання”, “на зліт”, “на виліт”, “на політ за маршрутом”, “на заходження на посадку” або “на посадку” для позначення етапу польоту, до якого відноситься диспетчерський дозвіл;
• доповідь з борту повітряного судна (Air report (AIREP)) - повідомлення з борту повітряного судна, що перебуває в польоті, яке складено відповідно до вимог щодо передачі повідомлень про місце, хід виконання польоту та/або метеорологічні умови;
• ешелон польоту (Flight Level) - поверхня постійного атмосферного тиску, віднесена до встановленої величини тиску 760 мм. рт. ст. (1013,2 гектопаскалей /гПа/) і віддалена від інших таких поверхонь на величину встановлених інтервалів тиску.
  Барометричний висотомір, калібрований відповідно до стандартної атмосфери:
  • при встановленні  тиску за QNH показуватиме абсолютну висоту;
  • при встановленні тиску  за QFE показуватиме відносну висоту над опорною точкою QFE;
  • при встановленні тиску 760 мм рт.ст. (1013,2 гПа) може бути використаний для індикації ешелонів польоту.
  • Терміни "відносна висота" та "абсолютна висота", що використовуються, означають приладні, а не геометричні відносні та абсолютні висоти;
• ешелонування (Separation) - інтервал між повітряними судами, рівнями або лініями шляху;
• запит щодо згоди (Approval request) - координація, що проводиться між органами обслуговування повітряного руху з метою видати дозвіл повітряному судну, яке ще не виконало виліт, у разі, якщо час польоту до рубежу передачі управління менше, ніж узгоджений мінімальний інтервал часу передачі повідомлень. Така координація проводиться і в разі, якщо повітряне судно перебуває в польоті, але має намір виконати політ за умовами, які відрізняються від тих, що описані у взаємопогоджених процедурах;
• інформація про рух (Traffic information) - інформація, що надається органом обслуговування повітряного руху екіпажу повітряного судна з метою попередження його про інші відомі повітряні судна або повітряні судна, які можуть перебувати недалеко від його місцезнаходження чи зазначеного маршруту польоту, що допомагає екіпажу запобігати зіткненню;
• код вторинної оглядової радіолокації (ВОРЛ) (Code SSR) - номер, призначений конкретному багатоімпульсному сигналу відповіді, переданий  відповідачем у режимі А або режимі С;
• контрольований повітряний простір - частина повітряного простору, у межах якого забезпечується диспетчерське обслуговування повітряного руху відповідно до встановленої класифікації повітряного простору обслуговування повітряного руху.
• До контрольованого повітряного простору відноситься повітряний простір обслуговування повітряного руху класів А, В, C, D та E;
• контрольований політ (Controlled flight) - будь-який політ, який виконується за наявності диспетчерського дозволу;
• крейсерський рівень (Cruising level) - рівень (ешелон, висота), який підтримується повітряним судном упродовж значної частини польоту;
• курс (Heading ) - напрямок, який вказує повздовжня вісь повітряного судна, виражений в градусах від північного напрямку (дійсного, магнітного, компасного або умовного);
• маршрут обслуговування повітряного руху (ATS route) - визначений маршрут, який призначений для спрямування потоку руху з метою забезпечення обслуговування повітряного руху. Зазначене поняття використовується для повітряної траси, контрольованого чи неконтрольованого маршруту, умовного маршруту, маршруту прибуття або вильоту тощо;
• межа дії дозволу (Clearance limit) – пункт, до якого діє диспетчерський дозвіл, що виданий повітряному судну;
• мобільна наземна станція (Mobile surface station) - станція авіаційного електрозв'язку, яка не є бортовою станцією і яка призначена для застосування під час руху або зупинок у пунктах, які попередньо не встановлені;
• NOTAM (повідомлення для пілотів - notice to airman) - повідомлення, що розсилається засобами електрозв'язку і містить інформацію про введення у дію, стан або зміну будь-якого аеронавігаційного устаткування, обслуговування і правил або інформацію про небезпеку, своєчасне попередження про які має важливе значення для персоналу, пов'язаного з виконанням польотів;
• односторонній зв'язок “повітря-земля” (Air-to-ground communication) - односторонній зв'язок між повітряними судами та станціями або пунктами на поверхні землі;
• односторонній зв'язок “земля-повітря”(Ground-to-air communication) - односторонній зв'язок між станціями або пунктами, розміщеними на поверхні землі, та повітряними судами;
• основна станція (Regular station) - станція, яка вибирається з переліку станцій, що створюють покриття двостороннім радіотелефонним зв'язком “повітря-земля” на маршруті, для зв'язку з повітряними судами або для перехоплення повідомлень з бортів повітряних суден за нормальних умов;
• передача "бліндом” (Blind transmission) - передача повідомлень від однієї станції до іншої, якщо двосторонній зв'язок неможливо встановити, але є впевненість, що станція, яку викликають, може прийняти передачу;
• передача контролю (Transfer of control) – передача відповідальності за надання диспетчерського обслуговування повітряного руху від одного органу обслуговування повітряного руху наступному;
• план польоту (Flight plan (FPL)) - установлені відомості про намічений політ або частини польоту повітряного судна, які надаються органам обслуговування повітряного руху;
• політ за правилами візуальних польотів (VFR flight) - політ, що виконується відповідно до правил візуальних польотів (ПВП);
• політ за правилами польотів за приладами (IFR flight)  - політ, що виконується відповідно до правил польотів за приладами (ППП);
• прискорення дозволу (Expedite clearance) - координація, що здійснюється між органами обслуговування повітряного руху з метою прискорити видачу дозволу повітряному судну, що перебуває в польоті, у разі, якщо час польоту до рубежу передачі управління менше узгодженого мінімального інтервалу часу передачі повідомлень;
• радіолокаційна ідентифікація (Radar identification) - ситуація, коли радіолокаційне місце конкретного повітряного судна спостерігається диспетчером повітряного руху та ідентифікується на радіолокаційному дисплеї;
• радіолокаційний контакт (Radar contact) - cитуація, коли радіолокаційне місце відповідного повітряного судна ідентифіковано на радіолокаційному дисплеї;
• радіолокаційне наведення (Radar vectoring) - забезпечення навігаційного наведення повітряних суден у формі надання визначеного курсу на підставі використання радіолокатора;
• радіомовлення (Broadcast) - передача інформації, що стосується аеронавігації, яка не адресується конкретній станції або станціям;
• стандартний маршрут вильоту за приладами (Standard instrument departure (SID)) - маршрут вильоту, що зв’язує аеродром або певну злітно-посадкову смугу аеродрому з призначеною основною точкою, як правило, на заданому маршруті обслуговування повітряного руху, де розпочинається етап польоту за маршрутом;
• стандартний маршрут прибуття за приладами (Standard instrument arrival (STAR)) - установлений маршрут прибуття згідно з правилами польотів за приладами (IFR), що зв’язує основну точку, як правило, на маршруті обслуговування повітряного руху з точкою, від якої може розпочинатися політ за встановленою схемою заходження на посадку за приладами;
• точка передачі донесень (Reporting point) - установлене місце, щодо якого може бути повідомлено місце повітряного судна;
• трек (Track) - проекція траєкторії польоту повітряного судна на земну поверхню, напрямок якої в будь-якій точці польоту виражений в градусах від  північного напрямку (дійсного, магнітного або умовного). 

1.6. Скорочення

У цих Правилах скорочення мають такі значення:

1.6.1. Скорочення українською мовою

1.6.2. Нижче наведені скорочення англійською мовою, що при здійсненні радіотелефонного зв’язку вимовляються як окремі літери англійського алфавіту для передачі слів та літер без використання кодових слів. Зірочкою (*) позначені скорочення, що вимовляються як повні слова.

1.6.3. Скорочення російською мовою, що використовуються при здійсненні радіотелефонного зв’язку без використання кодових слів:

2. Загальні правила ведення радіотелефонного зв’язку 

2.1. Основні положення

2.1.1. Правила ведення радіотелефонного зв’язку встановлюють стандартні процедури ведення зв’язку між пілотами, персоналом обслуговування повітряного руху (ОПР) та іншим наземним персоналом. Для ведення радіообміну персонал повинен використовувати стандартну російську та англійську фразеологію у випадках, передбачених цими Правилами, для надання відповідних указівок, дозволів, рекомендацій, інформації тощо.

2.1.2. Ведення радіообміну між екіпажами повітряних суден (ПС), органами ОПР та відповідними наземними службами на території України, у повітряному просторі України та повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за ОПР покладено на Україну, здійснюється англійською або російською мовою.

З метою забезпечення радіообачливості, при виконанні маршрутних польотів у контрольованому повітряному просторі України, польотів на міжнародні аеродроми України, як правило, застосовується фразеологія радіообміну англійською мовою. 

2.2. Категорії повідомлень 

2.2.1. Категорії повідомлень в авіаційному мобільному зв'язку, пріоритети під час установлення радіозв'язку та передачі повідомлень наведені в додатку 1 до цих Правил.

2.2.2. Повідомлення про "лихо" та аварійний рух обробляються відповідно до положень, що містяться в розділі 4 цих Правил.

2.2.3. Термінові повідомлення та терміновий рух, а також повідомлення, яким передував сигнал медико-санітарного транспорту, обробляються згідно з положеннями розділу 4 цих Правил.

2.2.4. Повідомлення щодо безпеки польотів охоплюють таке:

• повідомлення щодо руху ПС та управління (див. Повідомлення щодо ОПР - Авіаційні правила України, частина 85);
• повідомлення, що складаються льотно-експлуатаційними агентствами або на борту ПС і мають безпосередній стосунок до ПС, що перебуває в польоті;
• метеорологічну інформацію, що має пряме відношення до ПС, яке перебуває в польоті або готується до вильоту (передану індивідуально або призначену для радіомовлення);
• інші повідомлення щодо ПС, які перебувають у польоті або готуються до вильоту.

2.2.5. Метеорологічні повідомлення складаються з метеорологічної інформації, яка передається на борт або з борту ПС, крім інформації, що зазначена в абзаці третьому підпункту 2.2.4 цих Правил.

2.2.6. Повідомлення щодо регулярності польотів охоплюють:

• повідомлення щодо експлуатації чи технічного обслуговування засобів, що мають важливе значення для забезпечення безпеки та регулярності польотів ПС;
• повідомлення щодо обслуговування ПС;
• указівки представників льотно-експлуатаційних агентств щодо змін потреб, які пов'язані з пасажирами та екіпажем і викликані неминучими відхиленнями від розкладу. Неприпустиме введення індивідуальних потреб пасажирів або екіпажу до повідомлень такого типу;
• повідомлення щодо незапланованої посадки, яке повинно зробити ПС;
• повідомлення щодо частин і матеріалів, терміново необхідних для ПС;
• повідомлення щодо змін розкладу польотів ПС.

2.2.7. Інші повідомлення, які не зазначені в пункті 2.2 цих Правил, не передаються на радіотелефонних частотах (каналах) авіаційного мобільного зв'язку, якщо для досягнення поставленої мети можуть використовуватися наземні канали авіаційного фіксованого зв'язку.

2.2.8. Органи ОПР, що використовують канали прямого зв'язку між пілотом і диспетчером, можуть обробити повідомлення щодо регулярності польотів за умови, що це не перешкодить виконанню їх основних обов’язків, а також за умови відсутності інших каналів для обробки таких повідомлень.

2.2.9. Повідомлення однакової терміновості слід передавати в порядку їх надходження.

2.2.10. Зв'язок "повітря-повітря" здійснюється за допомогою каналу "интерпайлот" та охоплює повідомлення з будь-яких питань, які впливають на безпеку та регулярність польоту. Категорія та терміновість таких повідомлень визначаються на підставі їхнього змісту відповідно до положень, викладених у пункті 2.2 цих Правил.

2.3. Анулювання повідомлень

2.3.1. У разі, якщо передача повідомлення не була повністю завершена на момент одержання вказівок про його відміну, станція, яка передає повідомлення, дає вказівку станції, яка приймає повідомлення, не брати до уваги неповну передачу. У цьому випадку використовується фраза "ОТМЕНЯЮ" (DISREGARD).

2.3.2. Якщо очікується корегування повністю переданого повідомлення і необхідно поінформувати станцію, що приймає повідомлення, не починати подальші дії або якщо доставка чи подальша ретрансляція повідомлення не може бути здійснена, така передача повинна бути скасована. Під час радіотелефонного зв'язку використовується фраза "АННУЛИРУЮ" (CANCEL).

2.3.3. Станція, що скасовує передачу, відповідає за будь-які подальші дії, що викликані такою відміною. 

3. Радіотелефонні процедури 

3.1. Порядок ведення радіопередачі

3.1.1. Для запобігання непотрібним затримкам під час зв'язку кожне підготовлене в письмовому вигляді повідомлення слід прочитати перед тим, як розпочати передачу.

3.1.2. Передача ведеться у стислій формі, звичайним розмовним тоном з використанням стандартної фразеології.

3.1.3. Під час здійснення радіопередачі повинен забезпечуватися чітке та задовільне приймання повідомлень. Для досягнення цієї мети екіпаж ПС, орган ОПР або інший відповідний наземний персонал повинні:

• вимовляти кожне слово виразно та зрозуміло;
• дотримуватися такої швидкості мовлення, яка б не перевищувала 100 слів за хвилину. Якщо повідомлення, що передається на борт ПС, потребує запису, швидкість мовлення потрібно знизити для того, щоб таке повідомлення можна було  записати. Невелика пауза перед або після цифр дає змогу легше їх зрозуміти;
• зберігати гучність мовлення на постійному рівні;
• знати техніку користування мікрофоном, особливо стосовно витримування постійної відстані до мікрофона, якщо не використовується модулятор з постійним рівнем;
• тимчасово припинити розмову, коли виникла потреба відвернутися від мікрофона.

3.1.4. Після виклику авіаційної станції, що приймає повідомлення, повинно минути принаймні 10 секунд перед тим, як буде виконаний другий виклик. Це необхідно для запобігання непотрібним передачам у той час, як авіаційна станція готується відповісти на попередній виклик.

3.1.5. Для передачі повідомлень необхідно використовувати розмовну мову або стандартні фрази без зміни змісту повідомлення. Скорочення, що містяться в тексті повідомлення, треба перетворити в повні слова та фрази, за винятком тих, що, зважаючи на часте та широко розповсюджене їх застосування, є зрозумілими для авіаційного персоналу. 

3.1.6. Для прискорення передачі повідомлень не слід уживати кодових слів радіотелефонного алфавіту,  якщо від цього не постраждає правильність приймання та розуміння повідомлення.

3.1.7. Під час передачі довгих повідомлень необхідно робити короткі зупинки для того, щоб переконатися, що частота, на якій ведеться передача, не зайнята, та надати змогу оператору станції, що приймає такі повідомлення, при потребі, зробити запит на повторення неприйнятих частин повідомлення.

3.1.8. Якщо авіаційну станцію одночасно викликають декілька бортових станцій, рішення щодо порядку встановлення зв'язку з ПС приймає авіаційна станція.

3.1.9. Тривалість ведення зв'язку між бортовими станціями визначається бортовою станцією, яка здійснює приймання, якщо немає заперечень з боку авіаційної станції. Якщо такий зв'язок здійснюється на частоті авіаційної станції органу ОПР, необхідно одержати від неї попередній дозвіл. Для короткого обміну такий дозвіл не потрібний.

3.1.10. Радіообмін між авіаційною та бортовою станцією повинен реєструватися та зберігатися у встановленому порядку.

3.1.11. При веденні радіотелефонного зв’язку використовуються стандартні слова та фрази, наведені в додатку 2 до цих Правил.

3.1.12. Повідомлення, які обробляються в авіаційному мобільному зв'язку, складаються з відповідних частин, що передаються у такому порядку:

a) виклик з указівкою адресата та відправника;
б) текст.

Приклади повідомлень наведено в табл. 1.

Таблиця 1

3.2. Передача літер 

3.2.1. Для передачі літер каналами радіотелефонного зв'язку використовуються   кодові слова алфавіту, що наведені в додатку 3 до цих Правил.

3.2.2. Коли каналами радіотелефонного зв'язку передаються власні імена, скорочення назв служб та інші слова, сприйняття яких сумнівне, використовуються кодові слова алфавіту. 

3.3. Передача чисел

3.3.1. Вимова чисел здійснюється згідно з таблицею, що наведена в додатку 4 до цих Правил.

3.3.2. Під час передачі чисел англійською мовою кожна цифра вимовляється окремо, за винятком випадків, зазначених у підпункті 3.3.6 цих Правил.

3.3.3. Російською мовою числові значення, що складаються з двох і більше цифр, передаються, як правило, одиницями, сотнями, тисячами, наприклад: 18 – восемнадцать, 24 – двадцать четыре, 72 – семьдесят два, 115 – сто пятнадцать,      2400 – две тысячи четыреста.

Винятком з цього правила є передача числових значень номерів ешелонів польоту (окрім FL100, FL200, FL300, FL400) та кодів ВОРЛ, коли кожна цифра вимовляється окремо.

3.3.4. У разі ненадійного радіозв’язку під час передачі російською мовою числових значень (курсу, висоти, атмосферного тиску, видимості, часу тощо) кожна цифра передається окремо. Під час передачі цілих тисяч кожен знак у числі тисяч вимовляється окремо, після чого йде слово «ТЫСЯЧА».

Під час передачі російською мовою повних позивних ПС, що відповідають реєстраційному номеру ПС, які складаються тільки з чисел, слово  «ТЫСЯЧА» не передається.

3.3.5. Приклади застосування передачі даних, викладених в підпунктах 3.3.2 - 3.3.4, наведено в додатку 5 до цих Правил.

3.3.6. При передачі англійською мовою всіх чисел, що використовуються в даних про абсолютну або відносну висоту, висоту хмар, видимість та дальність видимості на ЗПС (RVR), у яких містяться цілі сотні і цілі тисячі, вимовляється окремо кожна цифра в числі, що позначає кількість сотень або тисяч, після чого йде, відповідно, слово HUNDRED або THOUSAND. При передачі сполучень тисяч і цілих сотень вимовляється кожна цифра в числі, що позначає кількість тисяч, після чого йдуть слово THOUSAND, число сотень, а згодом іде слово HUNDRED. Номери ешелонів польотів  FL100, FL200, FL300 тощо передаються як цілі сотні, наприклад "FLIGHT LEVEL ONE HUNDRED"

Приклади вимови чисел англійською мовою наведено в додатку 6 до цих Правил.

3.3.7. Десяткові дроби в певній послідовності передаються російською мовою відповідно до підпункту 3.3.3 за допомогою слова “ЗАПЯТАЯ”, а англійською - відповідно до підпункту 3.3.2 за допомогою слова  “DECIMAL”.

Приклади передач таких чисел наведено в табл. 2.

Таблиця 2

3.4. Передача часу

3.4.1. Під час передачі часу необхідно вказати лише хвилини цього часу. Проте, коли виникає імовірність будь-якої невизначеності, слід вказати годину.

Приклади передач часу наведено в табл. 3.

Таблиця 3

            * В авіації використовується узгоджений Всесвітній скоординований час (UTC).

3.4.2. Пілоти можуть перевірити час у відповідного органу ОПР. Під час такої перевірки час указується з точністю до найближчої половини хвилини (див. табл. 4).

Таблиця 4

3.4.3. Для перевірки точності приймання переданих чисел станція, що передавала повідомлення, просить станцію, що прийняла повідомлення, повторити їх. 

3.5. Виклик 

3.5.1. Радіотелефонні позивні авіаційних станцій 

Радіотелефонний позивний авіаційної станції в авіаційному мобільному зв'язку складається з:

а) назви місця розташування;
б) назви органу або виду обслуговування, що надається.

3.5.1.1. Орган або вид обслуговування позначаються відповідними позивними, що наведені в додатку 7 до цих Правил. За умови встановлення задовільного зв'язку радіотелефонний позивний авіаційної станції може бути пропущений.

3.5.1.2. Для ведення радіотелефонного зв'язку кожному абоненту наземного спецтранспорту присвоюються такі позивні:

• "Движение" (№) - машина керівника польотів (цивільного або військового);
• "Аэродромная" (№) - машина аеродромної служби;
• "Метео" (№) - машина авіаційної метеорологічної станції цивільної (АМСЦ);
• "Радио" (№) - машина (автобус) служби радіотехнічного забезпечення польотів;
• "Свет" (№) - машина служби електросвітлотехнічного забезпечення польотів (ЕСТЗП);
• "Охрана" (№) - машина воєнізованої охорони (ВОХР);
• "ПАЛ" (№) - машина радіолабораторії;
• "Служебный" (№) - автобус для доставки  льотного складу.

Для наземного спецтранспорту назва місця розташування не застосовується. 

3.5.2. Радіотелефонні позивні повітряних суден

3.5.2.1. Повні позивні

Радіотелефонні позивні поділяються на такі типи:

• тип “а” - знаки, що відповідають реєстраційним знакам ПС;
• тип “б” - радіотелефонне позначення льотно-експлуатаційного агентства, за яким ідуть останні чотири знаки реєстраційного знака ПС;
• тип “в” - радіотелефонне позначення льотно-експлуатаційного агентства, за яким іде позначення рейсу. 

Назва заводу - виробника ПС або назва типу ПС може використовуватися як радіотелефонний префікс позивного типу “а”, як зазначено у табл. 5 під знаком “*”.

Радіотелефонні позначення за типом “б” і “в” містяться в документі ІКАО Doc. 8585 чинного видання.

Приклад

Кожна літера в позивному ПС, за винятком радіотелефонних позначень авіакомпаній та типу ПС, повинна вимовлятися окремо з використанням кодових слів алфавіту.

Використання радіотелефонного позивного типу “б” або “в” без радіотелефонного позначення може призвести до непорозуміння.  

Приклад 

Рейс UАР 101 складається з індексу UАР та цифрового позначення номера рейсу 101. Радіотелефонний позивний - “АЭРОТРЭКЕР СТО ОДИН” (АIR ТRАСКЕR ONE ZERO ONE).

3.5.3. Скорочені позивні

Радіотелефонні позивні ПС, які зазначені в підпункті 3.5.2, крім тих, які зазначені в підпункті 3.5.2 для типу “в” можуть бути скорочені. Скорочені позивні передаються в такій формі:

• тип “а” - перший знак реєстраційного знака і не менше двох останніх знаків. Однак, якщо радіотелефонний позивний складається лише з числових знаків, слід скорочувати тільки перші дві цифри;
• тип “б” - радіотелефонне позначення льотно-експлуатаційного агентства, за яким ідуть не менш двох останніх  реєстраційних знаків ПС;
• тип “в” - скорочена форма відсутня.

Замість першого знака зазначеного вище позивного типу “а” може використовуватися або назва заводу - виробника повітряного судна, або тип ПС.

Приклади повних і скорочених позивних наведено в табл. 5.

Таблиця 5

3.5.4. Зміна радіотелефонного позивного

3.5.4.1. Екіпаж ПС не змінює типу свого радіотелефонного позивного під час польоту, за винятком тимчасових змін за вказівкою органу ОПР з метою безпеки.

3.5.4.2. У виняткових обставинах орган ОПР може дати вказівку ПС змінити радіотелефонний позивний, коли схожість між двома та більше радіопозивними така, що існує імовірність плутанини. 

Приклад 

а) АЭРОФЛОТ 723 (AEROFLOT 723) та ТРАНСОВИЕТ 723 (TRANSOVIET 723);
б) GASSB та GATSB.

3.5.4.3. Зміна радіотелефонного позивного повітряного судна є тимчасовим заходом і застосовується в межах повітряного простору, де існує імовірність плутанини.

Приклад

3.5.5. Установлення радіотелефонного зв'язку

3.5.5.1. Під час установлення зв'язку завжди використовуються повні радіотелефонні позивні. Виклик під час установлення зв'язку повітряними суднами виконується відповідно до порядку, наведеного в додатку 8.

3.5.5.2. Станції, якій необхідно передати інформацію для всіх станцій, потрібно розпочинати таку передачу із загального виклику ВСЕМ БОРТАМ (ALL STATIONS), після чого йдуть відповідний позивний цієї станції та відповідна інформація.

На вищезазначений загальний виклик відповіді не потрібні, якщо окремі станції не викликаються для підтвердження одержаної інформації.

3.5.5.3. Якщо станція, яку викликають, не впевнена у визначенні станції, що посилає виклик, вона повинна передати таке: СТАНЦИЯ ВЫЗЫВАЮЩАЯ… (станція, яку викликають), ПОВТОРИТЕ ВАШ ПОЗЫВНОЙ - STATION CALLING… (station called)  SAY AGAIN YOUR CALL SIGN.

Приклад

3.5.5.4. Коли є впевненість у тому, що станція прийме виклик, передачу повідомлення можна продовжувати без очікування на відповідь.

Приклад

3.5.5.5. Радіотелефонний зв'язок "повітря-повітря" між екіпажами повітряних суден  установлюється на каналі "интерпайлот" (частота 123,45 МГц) шляхом або прямого виклику екіпажу конкретного повітряного судна, або загального виклику з урахуванням умов, що стосуються використання цього каналу.

Приклад

* Оскільки екіпаж ПС може прослуховувати більше одного каналу зв'язку, при першому виклику потрібно додавати слово "ИНТЕРПАЙЛОТ" (INTERPILOT).

3.5.5.6. Станція, яка має повідомлення для передачі, відповідає за встановлення зв'язку.

3.5.6. Подальший радіотелефонний зв'язок

3.5.6.1. Скорочення радіотелефонного позивного відбувається тільки після встановлення задовільного зв'язку, а також за умови, що не виникне ніякої плутанини.

Бортова станція може використати скорочений тип свого позивного тільки після того, як таке скорочення виконала першою авіаційна станція.

3.5.6.2. Після встановлення зв'язку дозволяється вести безперервний двосторонній зв'язок без подальшого використання позивного авіаційної станції або попереднього виклику аж до закінчення цього зв'язку.

3.5.6.3. Щоб уникнути будь-якої можливої плутанини, диспетчер при наданні диспетчерського дозволу та пілот при повторенні таких дозволів завжди додають позивний того ПС, якому призначений цей дозвіл. 

3.5.7. Визначення частоти, на якій ведеться передача

3.5.7.1. Там, де рознос частот між каналами ДВЧ зв'язку сстановить 25 кГц, для позначення несучої частоти передачі використовуються тільки перші п'ять цифр. Після коми передається не більше двох значущих цифр. Якщо цими цифрами є нулі, передається лише один нуль.

Таблиця 6

3.5.7.2. Там, де рознос частот між каналами ДВЧ зв'язку становить 8,33 кГц, для позначення каналу передачі використовуються всі шість цифр, які йдуть за словом „КАНАЛ” (CHANNEL). Для всіх каналів після коми використовуються три цифри.

Таблиця 7

3.6. Правила перевірки

3.6.1. Форма перевірки передачі повинна бути такою:

a) позначення  станції, яку викликають;
б) позначення ПС;
в) слова ПРОВЕРКА СВЯЗИ (RADIO CHECK);
г) частота, що використовується.

Приклад

3.6.2. Відповідь на перевірку передачі повинна бути така:

a) позначення ПС;
б) позначення станції, яка приймає виклик;
в) інформація, що стосується чутності передачі з борту ПС. 

Приклад

3.6.3. Під час проведення перевірок використовується шкала чутності, яка наведена в табл. 8.

  Таблиця 8

3.6.4. Якщо сигнали, які хоче відправити бортова станція для перевірки або настроювання станції, можуть стати перешкодою для сусідньої авіаційної станції, тоді необхідно одержати попередню згоду від  цієї станції. Такі передачі потрібно звести до мінімуму.

3.6.5. Якщо станція, що перебуває в системі авіаційного мобільного зв'язку, хоче відправити сигнали для перевірки або настроювання передавача чи приймача їй необхідно зробити попередній виклик. Тривалість такої передачі повинна бути не більше 10 секунд та складатися з  мовної передачі цифр ОДИН, ДВА, ТРИ тощо (ONE, TWO, THREE, etc.) і радіопозивного станції, яка передає зазначені вище сигнали. Такі передачі слід звести до мінімуму.

3.6.6. Передачу з метою перевірки та відповідь на неї орган ОПР повинен реєструвати у встановленому порядку. 

3.7. Радіотелефонний обмін

3.7.1. Радіотелефонний обмін повинен бути коротким та зрозумілим з використанням стандартної фразеології там, де вона існує.

3.7.1.1. Скорочену процедуру зв'язку необхідно використовувати тільки після встановлення зв'язку і якщо відсутня імовірність виникнення плутанини.

3.7.2. Підтвердження приймання  

3.7.2.1. Станції, що приймає повідомлення, перед тим як підтвердити його, потрібно переконатися в правильному прийнятті.

3.7.2.2. Під час підтвердження приймання бортова станція вносить у такі повідомлення свій радіотелефонний позивний.

3.7.2.3. Бортова станція повинна повторювати дозволи та вказівки органу ОПР, що стосуються безпеки польотів.

3.7.2.4. Бортовою станцією завжди повторюються дозволи на політ за маршрутом, на входження до диспетчерського району (зони), на посадку, на зліт, на перетин робочої ЗПС, руління по ЗПС у зворотному напрямку, очікування перед робочою ЗПС; указівки щодо руління, рівнів польотів, курсу, швидкості, робочої ЗПС, використання режимів вторинної радіолокації та кодів, установлення шкали барометричного висотоміра, зміни радіочастоти, ешелону переходу тощо.

Інші дозволи та вказівки (у тому числі умовні дозволи) повторюються або підтверджуються таким чином, щоб не виникали сумніви в тому, що вони зрозумілі та прийняті до виконання.

3.7.2.5. Орган ОПР повинен прослуховувати повторення бортовою станцією наданих ним указівок або дозволів для того, щоб переконатися,  що дозвіл або вказівка правильно підтверджується ПС і починає негайні дії для усунення будь-яких розбіжностей, що виявлені під час повторення.

3.7.2.6. Якщо підтвердження приймання передається авіаційною станцією:

• для бортової станції - підтвердження повинно містити позивний ПС, після чого йде, якщо це необхідно, позивний авіаційної станції;
• для іншої авіаційної станції - підтвердження повинно містити позивний авіаційної станції, яка підтверджує приймання.

3.7.2.7. Авіаційна станція підтверджує приймання повідомлення щодо місця ПС та інших повідомлень про хід польоту шляхом повторення повідомлення, яке закінчуться її позивним. Процедура повторення може тимчасово не застосовуватися для того, щоб зменшити завантаженість каналу зв'язку.

3.7.2.8. Для того, щоб переконатися в правильності прийнятого повідомлення станції, яка приймає повідомлення, дозволяється повторювати повідомлення як додаткове підтвердження приймання. У таких випадках станція, для якої повторюється інформація, повинна підтвердити правильність повторення шляхом передачі свого позивного.

3.7.2.9. Якщо в одному прийнятому повідомленні містяться донесення про місце та інша інформація, наприклад дані про погоду, таку інформацію потрібно підтвердити словами, такими як ПОГОДУ ПРИНЯЛ (WEATHER RECEIVED) після повторення повідомлення про місце. При потребі підтвердити інші повідомлення авіаційна станція передає тільки свій позивний.

3.8. Передача диспетчерських дозволів, указівок та інформації про повітряний рух

3.8.1. Передача диспетчерських дозволів, указівок

3.8.1.1. Диспетчер управління повітряним рухом (УПР) повинен передавати дозволи чи вказівки повільно та зрозуміло, щоб екіпаж ПС зумів правильно прийняти та записати їх без повторень. Маршрутний дозвіл, як правило, повинен видаватися екіпажу ПС до запуску двигунів.

3.8.1.2. Органу ОПР не рекомендується видавати дозвіл екіпажу ПС у той час, коли він виконує складні маневри під час руління.

3.8.1.3. ПС не передаються ніякі повідомлення під час зльоту, безпосередньо перед посадкою або під час пробігу після посадки, за винятком повідомлень щодо забезпечення безпеки польотів.

Складними маневрами під час руління вважаються маневри, виконання яких вимагає від екіпажу ПС підвищеної уваги, наприклад руління по перону, перетин магістральної руліжної доріжки (РД) або ЗПС за певних обставин тощо.

До диспетчерських указівок належать указівки щодо руління, рівнів польоту, курсу, швидкості, діючої ЗПС, використання режимів вторинної радіолокації та кодів, установлення шкали барометричного висотоміра, зміни радіочастоти, очікування, ешелону переходу тощо.

До диспетчерських дозволів належать дозволи на входження до диспетчерського району (зони), на посадку, на зліт, на перетин робочої ЗПС, руління по ЗПС у зворотному напрямку, зарулювання назад на робочу ЗПС, на політ за маршрутом, очікування перед робочою ЗПС тощо.

3.8.2. Передача інформації про рух повітряних суден

3.8.2.1. Орган ОПР забезпечує мінімуми ешелонування між польотами за ППП у повітряному просторі класів від А до Е (включно) і між польотами за ППП та польотами за ПВП у повітряному просторі класів В та С. Орган ОПР не забезпечує ешелонування між польотами за ПВП у повітряному просторі класів від С до G (включно). Відповідно, польоти за ПВП та ППП можуть уважатися основним рухом для польотів за ППП, польоти за ППП можуть уважатися основним рухом для польотів за ПВП. При цьому польоти за ПВП не вважаються основним рухом для інших польотів за ПВП, крім польотів за ПВП, у повітряному просторі класу В.

3.8.2.2. Інформація про основний рух повинна містити:

а) напрямок польоту відповідного повітряного судна;
б) тип і категорію відповідного повітряного судна з урахуванням турбулентності у сліді ( якщо таке доцільно);
в) крейсерський рівень відповідного повітряного судна і:

1) розрахунковий час прольоту ним основної точки, що є найближчою до місця перетину ешелону, або
2) напрямок до відповідного повітряного судна, що визначається за умовним годинниковим циферблатом, а також відстань до зустрічного повітряного судна, або
3) фактичне чи розрахункове місце відповідного повітряного судна. 

3.8.2.3. Інформація про основний рух надається екіпажам відповідних ПС, які виконують контрольований політ, у всіх випадках, коли вони є основним рухом відносно один одного.

Така інформація обов’язково надається екіпажам відповідних ПС, що виконують контрольований політ та одержали дозвіл на політ за умови, що вони  забезпечуватимуть ешелонування самостійно і залишатимуться у візуальних метеоумовах, а також у будь-яких інших випадках, якщо встановлений мінімум ешелонування вже порушено. 

3.8.2.4. Орган ОПР, у разі необхідності, може надавати екіпажам ПС інформацію про рух інших ПС, що перебувають на суміжних рівнях польоту.

Приклад

3.8.2.5. З метою привернення уваги екіпажів ПС та запобігання ненавмисному перетину заданого рівня польоту рекомендується надавати інформацію про ПС, які можуть потенційно конфліктувати щоразу, якщо одне або більше ПС перебувають у перемінному профілі польоту та займають суміжний рівень.

3.9. Виправлення та повторення 

3.9.1. Якщо під час передачі допускається помилка, використовується фраза ПОПРАВКА (CORRECTION), потім повторюється остання правильна група або фраза, після чого передається правильний варіант.

Приклад

3.9.2. Коли виправлення можна внести шляхом повторення всього повідомлення, використовується фраза ПОПРАВКА, ПОВТОРЯЮ (CORRECTION, I SAY AGAIN). 

3.9.3. Якщо при передачі повідомлень є сумнів щодо його прийняття, важливі елементи  цього повідомлення передаються двічі. 

Приклад

3.9.4. Якщо станція, яка приймає передачу, сумнівається в правильності прийнятого повідомлення, вона робить  запит на повне або часткове повторення.

3.9.5. Запит на повне або часткове повторення повідомлення виконується відповідно до табл. 9.

Таблиця 9

3.9.6. Якщо при перевірці правильності повторення виявились неточні елементи, потрібно використати такий  вираз НЕВЕРНО (або ОШИБОЧНО), ПОВТОРЯЮ (NEGATIVE I SAY AGAIN), за яким надається правильний варіант відповідних елементів.

 Приклад

3.10. Повідомлення про нормальний хід польоту

Якщо екіпажем ПС передаються повідомлення про нормальний хід польоту, вони повинні складатися з позивного, за яким ідуть слова БОРТ ПОРЯДОК (OPERATIONS NORMAL).

3.11. Прослуховування та забезпечення зв'язку 

3.11.1. Прослуховування частоти та години роботи

3.11.1.1. Під час польоту бортові станції прослуховують частоти в установленому порядку і не припиняють прослуховування частот, за винятком випадків, що загрожують безпеці польотів, без інформування відповідної (их) авіаційної (их) станції (й).

3.11.1.2. ПС, які виконують польоти протягом довгого часу над водною поверхнею або польоти над спеціально визначеними районами, під час яких необхідно мати на борту аварійний приводний передавач (ELT), ведуть безперервне прослуховування аварійної частоти 121,5 МГц. Винятком може бути тільки такий відрізок часу, коли екіпажі ПС підтримують зв'язок на інших ДВЧ-каналах або коли обмежувальні характеристики бортової апаратури чи обов'язки льотного екіпажу в кабіні не дозволяють здійснювати одночасне прослуховування двох каналів.

3.11.1.3. Екіпажі ПС ведуть безперервне прослуховування аварійної частоти 121,5 МГц ДВЧ-діапазону в районах або на маршрутах, де існує імовірність перехоплення ПС, або в інших небезпечних ситуаціях відповідно до встановленого порядку.

3.11.1.4. Органи ОПР здійснюють прослуховування відповідних частот згідно з визначеним порядком.

3.11.1.5. Органи ОПР ведуть постійне прослуховування аварійної частоти 121,5 МГц ДВЧ-діапазону в години роботи органів ОПР, там, де ці станції встановлені.

3.11.1.6. Якщо для бортової або авіаційної станції потрібно тимчасово призупинити роботу з будь-якої причини, така станція інформує про це інші зацікавлені станції та повідомляє розрахунковий час відновлення своєї роботи. Про поновлення роботи вона повідомляє зацікавлені станції. 

3.11.2. Забезпечення зв'язку

3.11.2.1. Екіпаж ПС за допомогою бортової станції здійснює прямий зв'язок з авіаційною станцією відповідного органу ОПР. За відсутності можливості зробити це екіпажі ПС використовують будь-які наявні засоби ретрансляції з метою передачі відповідного повідомлення органу ОПР.

3.11.2.2. У тих випадках, коли авіаційна станція не має змоги встановити нормальний зв'язок з бортовою станцією, авіаційна станція використовує будь-які наявні засоби ретрансляції з метою передачі повідомлень для бортової станції.

3.11.2.3. Екіпажу ПС може бути дана вказівка "ЖДИТЕ" ("STANDBY") на відповідній частоті авіаційної станції, якщо передбачається, що орган ОПР самостійно почне передачу повідомлень, або «ПРОСЛУШАЙТЕ» ("MONITOR") частоту, на якій транслюється інформація.

Приклад

або

3.12. Передача зв’язку 

Екіпаж ПС, що виконує контрольований політ, переходить з однієї частоти на іншу за вказівкою відповідної авіаційної станції згідно з установленими правилами. За відсутності такої вказівки екіпаж ПС до моменту здійснення переходу інформує відповідну авіаційну станцію.

Приклад

3.13. Відмова зв'язку 

3.13.1. Двосторонній зв'язок "повітря - земля"

3.13.1.1. У разі, якщо екіпаж ПС не може встановити зв'язок на виділеній частоті відповідного органу ОПР, він може зв'язатись або з екіпажами інших ПС, або з іншими органами ОПР за маршрутом польоту.

3.13.1.2. Якщо така спроба виявилася невдалою, екіпаж ПС передаватиме свої повідомлення двічі на виділеній частоті (частотах), з попередньою передачею фрази “TRANSMITTING BLIND” (“ПЕРЕДАЮ БЛИНДОМ”) та, якщо це необхідно, указуватиме адресата (адресати), якому призначається дане повідомлення.

3.13.1.3. Повідомлення, яке посилається “бліндом”, передається двічі як на основних, так і на резервних частотах. При переході на іншу частоту екіпаж ПС оголошує частоту, на яку він переходить.

3.13.2. Відмова приймача 

3.13.2.1. У разі, якщо екіпаж ПС не може встановити зв'язок через відмову приймача, він передаватиме свої повідомлення у запланований час або в точках передачі донесень на робочій частоті, з попередньою передачею фрази “TRANSMITTING BLIND DUE TO RECEIVER FAILURE” (“ПЕРЕДАЮ БЛИНДОМ ИЗ-ЗА ОТКАЗА ПРИЕМНИКА”). Екіпаж ПС передає повідомлення щодо подальших намірів та повністю повторює їх. Під час передачі екіпаж ПС повідомляє про наступний час виходу на зв’язок.

3.13.2.2. Якщо екіпаж ПС не може установити зв'язок через відмову бортового радіообладнання, він вибирає необхідний код ВОРЛ (7600) або вмикає сигнал “БЕДСТВИЕ”, щоб повідомити орган ОПР про таку відмову. 

3.13.3. Односторонній зв'язок "земля - повітря" 

3.13.3.1. Якщо орган ОПР не зміг встановити зв'язок з екіпажем ПС на частотах, які можуть прослуховуватися екіпажем ПС, він:

• просить інші органи ОПР допомогти викликати це ПС та ретранслювати повідомлення;
• просить екіпажі ПС, які перебувають на маршруті, спробувати встановити зв'язок з цим ПС та ретранслювати повідомлення.
• Такі заходи можуть також застосовуватися і в таких випадках:
• коли є запит від відповідного органу ОПР;
• коли очікуване повідомлення з борту ПС не надходило протягом 5 хвилин.

3.13.3.2. Якщо такі дії виявилися невдалими, орган ОПР передає “бліндом” повідомлення, які адресовані екіпажу ПС на частотах, що можуть ним прослуховуватися.

“Бліндом” не передаються повідомлення щодо диспетчерських дозволів.  

3.13.4. Повідомлення про відмову зв'язку

Диспетчер ОПР негайно інформує відповідні органи ОПР та інші зацікавлені органи про будь-яку відмову двостороннього зв'язку "повітря - земля". 

3.14. Ведення радіозв’язку з автотранспортними та аеродромними засобами

3.14.1. Правила ведення радіотелефонного зв'язку повинні дотримуватися всіма особами, які організовують і контролюють виконання робіт на аеродромі, а також водіями автотранспортних аеродромних засобів.

3.14.2. Особи, які виконують роботи на аеродромі, водії автотранспортних та аеродромних засобів зобов'язані вести безперервне прослуховування встановленої частоти внутрішньоаеропортового зв'язку, а при роботах на ЗПС і ділянках РД, що пов'язані з нею, постійно прослуховувати радіообмін на частоті аеродромної диспетчерської вишки.

3.14.3. Прослуховування частот внутрішньоаеропортового зв'язку аеродромного диспетчерського органу виконується для одержання додаткових вказівок про порядок руху на аеродромі та інформації про пересування наземної техніки та ПС.

4. Ведення аварійного та термінового радіотелефонного зв'язку 

4.1. Аварійні та термінові виклики містять усі радіотелефонні повідомлення щодо стану “лиха” та стану “терміновості”. Стан “лиха” та стан “терміновості”  визначаються таким чином:

стан “лиха”- це стан, при якому існує серйозна та/або безпосередня небезпека і потрібна негайна допомога ПС;

стан “терміновості” - це стан, що відноситься до безпеки ПС або іншого транспортного засобу, або будь-якої особи, яка перебуває на борту ПС чи в межах видимості, але яка не вимагає надання негайної допомоги.

4.2. Укладач повідомлення, яке адресується екіпажу ПС, що перебуває у стані “лиха” або “терміновості”, до мінімуму обмежує обсяг та  зміст таких повідомлень.

4.3. Аварійний та терміновий зв'язок* зберігається на частоті, на якій він був розпочатий, доки не стане зрозумілим, що більш суттєва допомога може бути надана шляхом переведення цього ПС на іншу частоту.

4.4. Повідомлення про “лихо” та “терміновість”, як правило, здійснюються у повільному темпі з чіткою вимовою кожного слова для того, щоб полегшити запис тексту повідомлення.

4.5. Аварійний радіотелефонний зв'язок

4.5.1. Повідомленню про “лихо” передує радіотелефонний сигнал небезпеки МЭЙДЭЙ (MAYDAY), який повторюється тричі.

4.5.2. Повідомлення про “лихо” передається екіпажем ПС на частоті двостороннього зв'язку "повітря-земля", яка в цей момент використовується ним та містить максимальну кількість елементів, які вимовляються чітко та при можливості в такому порядку:

1) назва станції, якій адресується повідомлення;
2) пізнавальний індекс ПС;
3) характер небезпеки;
4) намір екіпажу ПС;
5) поточне місце ПС, рівень (ешелон, абсолютна висота тощо залежно від того, що більше підходить) та курс ПС.

Наведені вище положення можуть бути доповнені такими заходами:

• повідомлення про „лихо” можуть передаватись екіпажем ПС на аварійній частоті 121,5 МГц або на частоті іншого органу ОПР, якщо таке вважається за необхідне або бажане;
• повідомлення про „лихо” передається екіпажем ПС, що перебуває у стадії „лиха”, якщо час та обставини сприяють цьому;
• екіпаж ПС використовує будь-які наявні в його розпорядженні засоби для привернення уваги та оповіщення про умови, у яких він перебуває (у тому числі застосування відповідного режиму та коду ВОРЛ (7700));
• будь-яка станція використовує усі наявні в її розпорядженні засоби для надання допомоги екіпажу ПС, який перебуває у стадії „лиха”;
• якщо екіпаж ПС, який транслює повідомлення, сам не перебуває в аварійному стані, при ретрансляції будь-яких елементів, наведених у підпункті 4.5.2 або змін до них, передає повідомлення точно в такому порядку, як було зазначено в повідомленні про „лихо”. 

Станція, якій адресується повідомлення, як правило, є станцією, що підтримує зв'язок із ПС або станцією, яка відповідає за район, де виконує політ це ПС.

* Можуть використовуватися частота 121,5 МГц або резервні ДВЧ частоти.

4.5.3. Дії станції, якій адресовано повідомлення про “лихо”, або дії станції, що першою підтвердила приймання повідомлення про “лихо”:

a) негайно підтвердити приймання повідомлення про “лихо”;
б) узяти на себе керування зв'язком або в конкретній та чіткій формі передати це керування іншій станції, сповістивши про це екіпаж ПС;
в) уживає заходів щодо негайного інформування відповідних служб та органів;
г)  попереджає інші станції,  якщо це необхідно, з метою запобігання виходу інших ПС на частоту аварійного зв'язку. 

4.6. Уведення режиму радіомовчання

4.6.1. Станції, яка зазнає “лиха”, або станції, під керуванням якої перебуває ця станція, дозволяється ввести режим радіомовчання для всіх інших станцій, які розміщені в цьому районі, або для будь-якої конкретної станції, що втручається в такий аварійний радіообмін. Така станція адресує вказівку або всім станціям, або тільки одній станції залежно від обставин. У будь-якому разі вона передає:

• ВСЕМ СТАНЦИЯМ ПРЕКРАТИТЕ ПЕРЕДАЧУ (ALL STANTIONS STOP TRANSMITTING);
• радіотелефонний сигнал небезпеки МЭЙДЭЙ (MAYDAY).

4.6.2. Використання таких сигналів резервується за бортовою станцією, яка зазнає “лиха” і за станцією, що керує таким аварійним рухом.

4.6.3. Повідомлення про “лихо” має більш високий рівень пріоритету в порівнянні з усіма іншими повідомленнями, а станція, якій відомо про передачу таких повідомлень, не веде передачу на цій частоті, за винятком тих випадків, коли:

• стан небезпеки анульований або аварійність руху закінчилася;
• весь аварійний рух переведений на інші частоти;
• станція, що керує зв'язком у даному районі, дає дозвіл на передачу;
• вона сама повинна надати допомогу.

4.6.4. Будь-яка станція, якій відомо про наявність аварійного руху і яка сама не може надати допомоги станції, що зазнає “лиха”, продовжує вести прослуховування доти, доки не стане зрозумілим, що ПС, що зазнає „лиха”, надається допомога. 

4.7. Завершення аварійного зв'язку та режиму радіомовчання

4.7.1. У разі, якщо ПС уже не перебуває у стані “лиха”, екіпаж ПС передає повідомлення про анулювання стану “лиха”.

4.7.2. Якщо авіаційній станції стає відомо, що ПС вже не перебуває у стані небезпеки, вона негайно інформує про це відповідні служби.

4.7.3. Аварійний зв'язок та режим радіомовчання завершуються шляхом передачі повідомлення, яке містить фразу АВАРИЙНОЕ ДВИЖЕНИЕ ПРЕКРАЩЕНО (DISTRESS TRAFFIC ENDED), на частоті або частотах, які використовувалися для аварійного руху. Таке повідомлення складається станцією, під контролем якої був аварійний борт.

4.8. Терміновий радіотелефонний зв'язок

4.8.1. Повідомленню про стан “терміновості” передує радіотелефонний сигнал  ПАН ПАН (PAN PAN), який повторюється тричі.

4.8.2. Повідомлення про стан “терміновості” передається екіпажем ПС на частоті двостороннього зв'язку “повітря – земля”, яка в цей момент використовується ним та містить максимальну кількість елементів, які вимовляються чітко та в такому порядку:

1) назва станції, якій адресується повідомлення;
2) пізнавальний індекс ПС;
3) характер небезпеки;
4) намір екіпажу ПС;
5) місцезнаходження, рівень (ешелон, абсолютна висота тощо) та курс ПС;
6) будь-яка інша корисна інформація.

Положення, що містяться вище, не перешкоджають екіпажу ПС посилати термінове повідомлення у формі радіомовної передачі, якщо час і обставини спонукають до таких дій, які визнані екіпажем за краще.

Станція, якій адресується термінове повідомлення, є станцією, що підтримує зв'язок із ПС або станцією, яка відповідає за район, де здійснює політ це ПС.

4.8.3. Станція, якій ПС повідомляє про стан “терміновості”, або станція, якій адресовано термінове повідомлення, або станція, яка перша підтверджує приймання такого повідомлення, повинна:

a) підтвердити одержання термінового повідомлення;
б) ужити заходів щодо негайного інформування відповідних служб та органів.

4.8.4. Терміновий зв'язок має більш високий рівень пріоритету в порівнянні з іншими видами зв'язку, за винятком аварійного зв’язку. Усі станції вживають заходів для того, щоб не заважати аварійній передачі.

4.9. Дії екіпажу повітряного судна, що використовується як медично-санітарний транспорт 

4.9.1. З метою привернення уваги та ідентифікації екіпаж ПС, що використовується як медично-санітарний транспорт, передає повідомлення про стан терміновості PAN PAN, який повторюється тричі, після чого повинен застосовуватись радіотелефонний сигнал медично-санітарного транспорту „МЕДИЦИНСКИЙ” (MAY-DEE-CAL).

Використання вищезазначеного сигналу свідчить, що наступне повідомлення стосується медично-санітарного транспорту.

Наступне повідомлення надається у такому порядку:

а) позивний ПС або інше радіотелефонне позначення, що застосовується для ідентифікації медично-санітарного транспорту;
б) місце медично-санітарного транспорту;
в) кількість та тип одиниць медично-санітарного транспорту;
г) наміри щодо маршруту;
ґ) розрахунковий час польоту за маршрутом, час відправлення та прибуття по змозі, а також
д) будь-яка інша інформація, така як рівень польоту, радіотелефонні частоти, що прослуховуються, мова, що використовується, режим та код вторинної радіолокації.

4.9.2. Станція, якій адресовано повідомлення щодо медико-санітарного транспорту, або станція, яка перша підтверджує приймання такого повідомлення, діє відповідно до підпунктів 4.8.3 та 4.8.4.

4.10. Зв'язок у разі актів незаконного втручання 

Станція, якій ПС, що піддається акту незаконного втручання, адресує своє повідомлення, або станція, яка перша підтвердила вихід на зв'язок з таким ПС, надає будь-яку можливу допомогу, у тому числі повідомлення відповідних органів ОПР, а також будь-якої іншої станції чи установи, які можуть посприяти виконанню польоту. 

5. Фразеологія 

5.1. У більшості випадків нижченаведена фразеологія відтворює текст усього повідомлення без позивних. Ця стандартна фразеологія радіообміну не є вичерпною. У разі нестандартних обставин допускається, що авіаційний персонал, щоб уникнути неправильного розуміння, буде максимально чітко та лаконічно використовувати фрази та вирази, які не передбачені в цьому розділі.

5.2. Для зручного використання фразеологія групується за видами ОПР. Передбачається, що користувачі знають та при потребі використовують фразеологію з інших груп, крім тих, що належать до конкретного виду ОПР.

Загальна фразеологія з обслуговування повітряного руху наведена в додатку 9 до цих Правил.

5.3. У цьому розділі викладена російська та англійська фразеологія, що використовується пілотами, персоналом ОПР та іншим наземним персоналом. Фразеологія, що використовується під час руху транспортних засобів у зоні маневрування, крім тягачів-буксирувальників, не наводиться окремо, оскільки для них застосовується фразеологія, яка пов’язана з рухом ПС, за винятком указівок щодо руління, коли замість слова “РУЛИТЕ” TAXI використовується слово “СЛЕДУЙТЕ” PROCEED.

5.4. Умовні дозволи, наприклад «ЗА ВЫПОЛНЯЮЩИМ ПОСАДКУ БОРТОМ» BEHIND LANDING AIRCRAFT або «ПОСЛЕ ВЫЛЕТАЮЩЕГО БОРТА» AFTER DEPARTING AIRCRAFT, не використовуються для руху на робочу(і) ЗПС,  за винятком випадків, коли ці ПС або транспортні засоби спостерігаються відповідним диспетчером УПР та пілотом. Умовний дозвіл у всіх випадках видається в такому порядку та складається з:

а) пізнавального індексу,
б) умов,
в) дозволу та
г) короткого повторення умови, наприклад

• "SAS941, ЗА DC9 НА КОРОТКОЙ ПРЯМОЙ, ЗАНИМАЙТЕ ИСПОЛНИТЕЛЬНЫЙ ЗА БОРТОМ".
• SAS 941, BEHIND DC9 ON SHORT FINAL, LINE UP BEHIND.

5.5. У пунктах 5.2-5.9 додатка 9 слова, які зазначені в круглих дужках, указують на те, що для побудови закінченої фрази потрібно надати конкретні дані, (наприклад, ешелон, місце або час тощо), або на те, що в різних випадках можна використовувати різні варіанти цієї фрази. У квадратних дужках указані можливі додаткові слова або відомості, що можуть знадобитися у конкретних випадках.

Додаток 1
до підпункту 2.2.1 Правил
ведення радіотелефонного зв'язку та
фразеології радіообміну в повітряному
просторі України

Категорія
повідомлень та пріоритети

*Повідомлення щодо актів незаконного втручання належать до виняткових обставин, які можуть перешкодити застосуванню встановлених процедур радіозв'язку, що використовуються для відповідних категорій повідомлень та пріоритетів.

Повідомлення НOTAM може стосуватися кожної з категорій, наведених у підпунктах “в” – “д”. Рішення про те, до якої категорії належить те або інше повідомлення НОТАМ, залежатиме від його змісту та важливості для відповідного ПС.

Додаток 2
до підпункту 3.1.11 Правил
ведення радіотелефонного зв'язку та
фразеології радіообміну в повітряному
просторі України

 Стандартні
слова та фрази при веденні радіотелефонного зв’язку 

Додаток 3
до підпункту 3.2.1 Правил
ведення радіотелефонного зв'язку
та фразеології радіообміну
в повітряному просторі України

Кодові слова алфавіту
для передачі літер каналами радіотелефонного зв’язку