ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ ЗА
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ БЕЗПЕКИ АВІАЦІЇ

НАКАЗ 

__________________             м. Київ            ___________________
      

Про затвердження Правил
авіаційного електрозв'язку
в цивільній авіації України

На виконання Програми розбудови державної системи використання повітряного простору України на 2002-2006 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2002 року № 1328, та з метою приведення нормативно-правових актів України з питань аеронавігаційного забезпечення у відповідність до чинних Стандартів і Рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО)

НАКАЗУЮ: 

1. Затвердити та ввести в дію з 00.00 UTC 22.12.05 Правила авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України (далі – Правила), що додаються.

2. Заступникові Голови Державіаслужби (Настасієнку В.М.):

2.1 Забезпечити подання цих Правил на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому порядку.

2.2 Довести зазначені Правила до відома підприємств, організацій і установ цивільної авіації України, відповідних органів Міністерства оборони України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства внутрішніх справ України й інших центральних органів виконавчої влади, юридичних та фізичних осіб, які використовують авіаційний електрозв'язок у своїй діяльності.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Голови Державіаслужби Давидова О.М.

Підготовлено Департаментом аеронавігаційного забезпечення

Проект

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державіаслужби

ПРАВИЛА АВІАЦІЙНОГО ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ
В ЦИВІЛЬНІЙ АВІАЦІЇ УКРАЇНИ 

УВАГА! У тексті Документу та Додатках до нього символ змінено на ↧ у зв`язку з некоректним відображенням в HTML форматі.

Додатки до Правил
Завантажити: ПРАВИЛА в форматі MS WORD

1. Загальні положення

1.1. Правила авіаційного електрозв’язку в цивільній авіації України (далі – Правила) визначають структуру, організацію та порядок використання авіаційного електрозв’язку, а також порядок установлення та ведення радіотелефонного зв’язку.

1.2. Положення і вимоги цих Правил поширюються і є обов’язковими для підприємств, організацій та установ цивільної авіації (ЦА) України, відповідних органів Міністерства оборони України (далі – Міноборони), Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС), Міністерства внутрішніх справ України (МВС) та інших центральних органів виконавчої влади, які використовують авіаційний електрозв’язок для забезпечення польотів повітряних суден (ПС).

1.3. Ці Правила використовуються усіма юридичними та фізичними особами з різними формами власності під час організації і використання авіаційного електрозв’язку.

1.4. Нормативні посилання

У розробці цих Правил використовувалися такі нормативно-правові акти:

• Повітряний кодекс України;
• Закон України “Про зв’язок”;
• Закон України “Про радіочастотний ресурс України”;
• Положення про використання повітряного простору України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 401;
• Положення про об’єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 р. № 1281;
• Перелік спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 р. № 1871;
• Положення про Головний центр координації авіаційних робіт з пошуку і рятування Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. № 41;
• Інструкція про порядок приймання та розгляду заявок на усунення радіозавад, затверджена наказом Головного управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України від 10.11.1998 № 25 та зареєстрована Міністерством юстиції України 10.01.1999 за № 11/3304;
• Додаток 10 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію “Авиационная электросвязь”. Том II “Правила связи, включая правила, имеющие статус PANS”, ІКАО, 2001 р.;
• Додаток 10 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію “Авиационная электросвязь”. Том V “Использование авиационного радиочастотного спектра”, ІКАО, 2001 р.;
• Додаток 11 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію “Обслуживание воздушного движения. Диспетчерское обслуживание воздушного движения, полетно-информационное обслуживание, служба аварийного оповещения”, ІКАО, 2001 р.;
• “Указатели (индексы) местоположения”. Doc. 7910/97 ІКАО, 2000 р.;
• “Условные обозначения летно-эксплуатационных агентств, авиационных полномочных органов и служб”. Doc. 8585/113 ІКАО, 2000 р.;
• “организация воздушного движения. Правила аэронавигационного обслуживания”. Doc. 4444 – ATM/501 ІКАО, 2001 р.

1.5. Визначення

У цих Правилах терміни мають такі визначення:

• Абонент авіаційного електрозв’язку – посадова особа, яка користується авіаційним електрозв’язком.
• Аварійне оповіщення – система заходів, спрямованих на своєчасне повідомлення відповідних органів та організацій про ПС, яким необхідна допомога пошуково-рятувальних служб, та сприяння таким органам і організаціям.
• Авіаційне радіомовлення – передавання інформації стосовно аеронавігації, яка не адресується конкретній станції або станціям.
• Авіаційна рухома служба (AMS) (RR S1.32) – рухома служба електрозв’язку між авіаційними станціями та бортовими станціями або між бортовими станціями, в яку можуть входити станції рятувальних засобів; у цю службу можуть входити також станції радіомаяків – індикаторів місця лиха, які працюють на частотах, призначених для повідомлень про лихо та аварійних повідомлень.
• Авіаційна рухома супутникова служба (AMSS) (RR S1.35) – рухома супутникова служба, в якій рухомі земні станції установлені на борту ПС; у цю службу можуть входити також станції рятувальних засобів та станції радіомаяків-індикаторів місця лиха.
• Авіаційна фіксована служба (AFS) – служба електрозв’язку між визначеними фіксованими пунктами, яка призначена головним чином для забезпечення безпеки аеронавігації, а також регулярності, ефективності та економічності повітряних сполучень.
• Авіаційний адміністративний електрозв’язок (AAC)  –  електрозв’язок, який використовується авіаційними експлуатаційними агентствами для вирішення службових питань забезпечення польотів і транспортних послуг.
• Авіаційний електрозв’язок – електрозв’язок, призначений для будь-яких авіаційних потреб.
• Авіаційний наземний електрозв’язок – авіаційний електрозв’язок, який використовує засоби електрозв’язку ЦА, технічні засоби автоматизованої системи електрозв’язку країни і міжнародну мережу електрозв’язку.
• Авіаційний повітряний електрозв’язок – авіаційний електрозв’язок, який використовує засоби проводового електрозв’язку та авіаційного радіозв’язку з екіпажами ПС у процесі всього польоту.
• Авіаційний радіозв’язок – вид електрозв’язку, який здійснюється за допо­могою електромагнітних коливань у відведеному для ЦА діапазоні частот і призначений для наземних і повітряних служб електрозв’язку.
• Авіаційний телеграфний електрозв’язок – вид документованого електро­зв’язку, який здійснює передавання та приймання літерно-цифрової інформації для забезпечення взаємодії диспетчерських органів обслуговування повітряного руху (ОПР), підрозділів ЦА.
• Авіаційний телефонний електрозв’язок – вид електрозв’язку, який здійснює передавання повідомлень у звуковому діапазоні частот і призначений для взаємодії диспетчерських органів ОПР і підрозділів ЦА.
• Авіаційний оперативний контроль (АОС) – vелектрозв’язок, який необхід­ний для здійснення повноважень щодо початку, продовження, зміни або припинення польоту з урахуванням вимог забезпечення безпеки, регулярності та ефективності польотів.
• Авіаційні правила – нормативно-правові документи, які визначають і регулюють порядок діяльності авіації України з метою забезпечення безпеки польотів і екологічної безпеки.
• Автоматичне залежне спостереження (ADS) – метод спостереження, згідно з яким ПС автоматично надають по лінії передавання даних інформацію, отриману від бортових навігаційних систем та систем визначення місця знаходження, а також розпізнавальний індекс ПС, дані про його місцезнаходження у чотирьох вимірах і додаткові дані у разі необхідності.
• Адресний покажчик – восьмилітерна послідовність, яка складається із трьох частин: літерного умовного позначення пункту місцезнаходження; умовного позначення організації; позначення підрозділу, служби або посадової особи.
• Аеродром – ділянка суші або водної поверхні (включаючи розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення і руху ПС. Якщо поняття “аеродром” використовується в положеннях, що стосуються планів польотів і порядку сполучення, воно включає також місця, які можуть використовуватися літальними апаратами певних видів, наприклад вертольотами або аеростатами.
• Аеродромне диспетчерське обслуговування – диспетчерське обслуго­вування аеродромного руху.
• Аеродромний диспетчерський пункт – орган, призначений для забезпе­чення диспетчерського обслуговування аеродромного руху.
• Аеродромний рух – увесь рух у зоні маневрування аеродрому, а також польоти всіх ПС, які входять в аеродромне коло польотів, виходять з нього або перебувають у його межах.
• Аеропорт – комплекс споруд, який включає в себе аеродром, аеровокзал та інші споруди і будівлі, призначений для прийняття і відправлення ПС, обслуговування повітряних перевезень, має для цього необхідні обладнання та персонал.
• Бортова станція (RR S1.83) – рухома станція авіаційної рухомої служби, яка встановлена на борту ПС, за винятком станцій рятувальних засобів.
• Використання радіочастотного ресурсу – діяльність користувачів радіо­частотного ресурсу, пов’язана з випромінюванням електромагнітної енергії в межах радіочастотного спектра.
• Високі частоти – радіочастоти 3 – 30 МГц.
• Вихідний центр CIDIN – функція комутаційного центру CIDIN, яка по­лягає в прийманні цифрової інформації від CIDIN та подальшому передаванні одержаних повідомлень та (або) цифрових даних засобам прикладного програмного забезпечення та (або) іншим мережам.
• Відомчий радіоконтроль – система заходів щодо контролю за вико­ристанням наданого радіочастотного ресурсу, забезпеченням електромагнітної сумісності, виявленням радіозавад та дотриманням норм на параметри засобів радіотехнічного забезпечення діяльності ЦА.
• Відправник – посадова особа, яка підписала телеграму для передавання її каналами авіаційного електрозв’язку.
• Відправник повідомлення (даних у системі авіаційного електро­зв’язку) – посадова особа та (чи) пристрій, які здійснюють вибір повідомлення (даних) із бази повідомлень і формування цього повідомлення для подальшого передавання.
• Внутрішньоаеропортовий електрозв’язок – авіаційний електрозв’язок, який використовує засоби авіаційного наземного електрозв’язку для забезпечення оперативного керівництва діяльністю підприємств ЦА та взаємодії органів ОПР.
• Всесвітній координований час (UTC) – практична атомна шкала, яка від­раховує час за гринвіцьким меридіаном.
• Вхідний центр CIDIN – функція комутаційного центру CIDIN, яка полягає у прийманні повідомлення й (або) цифрових даних від засобів прикладного програмного забезпечення й (або) інших мереж та в подальшому передаванні одержаної цифрової інформації CIDIN.
• Головна станція – станція старшого пункту управління, яка входить до складу мережі електрозв’язку та здійснює контроль за додержанням установленого порядку ведення зв’язку станціями мережі.
• Гучномовний електрозв’язок – електрозв’язок на об’єкті чи у відкритому просторі, в якому відтворення інформації здійснюється за допомогою гучномовця або акустичної системи.
• Диспетчерське обслуговування підходу – диспетчерське обслуговування контрольованих польотів ПС, що прибувають або відлітають.
• Диспетчерське обслуговування повітряного руху (управління повітря­ним рухом) – обслуговування, що здійснюється з метою:
  • запобігання зіткненням між повітряними суднами;
  • запобігання зіткненням повітряних суден з перешкодами в зоні маневрування;
  • прискорення та підтримки впорядкованого потоку повітряного руху.
• Диспетчерський район – частина контрольованого повітряного простору, який простягається від межі, встановленої над земною поверхнею, до встановленої верхньої межі, контроль та обслуговування повітряного руху в якій здійснюється відповідним диспетчерським органом.
• Діапазон частот – визначений безперервний інтервал частот, в якому коливання та хвилі мають порівнянні властивості й умовну назву.
• Довідкова служба ATN (DIR) – служба, яка надає прикладному об’єкту або користувачу в системі ATN можливість запитувати розподілену базу довідкових даних та вибирати з неї інформацію про адреси, захист і технічні можливості інших користувачів або об’єктів у системі ATN.
• Дуже високі частоти – радіочастоти 30 – 300 МГц.
• Експлуатант – юридична або фізична особа, яка експлуатує ПС чи надає послуги в цій галузі.
• Електрозв’язок (RR S1.3) – будь-яке передавання, випромінювання або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків чи повідомлень будь-якого роду проводовими, радіо-, оптичними й іншими електромагнітними системами.
• Електрозв’язок “диспетчер – пілот” по лінії передавання даних (CPDLC) – засіб електрозв’язку між диспетчером та пілотом з метою управління повітряним рухом з використанням лінії передавання даних.
• Електрозв’язок між центрами (ICC) – обмін між органами ОПР даними, які стосуються повідомлень, координації, передачі керування, планування польотів, організації повітряного простору та організації потоків повітряного руху під час забезпечення ОПР.
• Електромагнітна сумісність – здатність радіоелектронних засобів і радіовипромінювальних пристроїв одночасно функціонувати з обумовленою якістю в реальних умовах експлуатації з урахуванням впливу на них ненавмисних радіозавад і не створювати недопустимих радіозавад іншим радіоелектронним засобам і радіовипромінювальним пристроям.
• Еталонна модель взаємозв’язку відкритих систем (OSI) – модель, яка забезпечує стандартний підхід до проектування мереж на основі модульної структури під час розподілення складного набору функцій на сім більш керованих автономних функціональних рівнів. Ці рівні прийнято, як правило, зображати у вертикальній послідовності.
• Збірник аеронавігаційної інформації – збірник відомостей, що містять довгострокову аеронавігаційну інформацію, яка має важливе значення для аеронавігації.
• Канал авіаційного електрозв’язку – сукупність технічних засобів та середовища поширення сигналів, яка забезпечує передавання повідомлень під час підключення абонентських пристроїв.
• Категорія терміновості повідомлення – одиниця класифікації повідомлень за ознакою їхнього допустимого терміну доставки.
• Кінцева телеграфна станція – телеграфна станція, яка забезпечує обробку тільки вхідних та вихідних повідомлень.
• Контекстне управління (СМ) – прикладний процес цифрового зв’язку, який дозволяє ПС та наземній станції встановлювати багатозначні діалоги по цифрових каналах.
• Координаційний центр пошуку та рятування – орган, який несе відпо­відальність за забезпечення ефективної організації роботи пошуково-рятувальної служби і за координацію проведення пошуково-рятувальних операцій у межах району пошуку та рятування.
• Користувач повітряного простору – юридична або фізична особа, яка має право провадити діяльність, пов’язану з використанням повітряного простору.
• Користувач радіочастотного ресурсу – юридична або фізична особа, діяльність якої пов’язана з використанням радіоелектронних засобів та (чи) радіовипромінювальних пристроїв у встановленому законодавством порядку.
• Лінія передавання даних – окремий засіб прямого електрозв’язку між двома точками, який також виконує функції управління двостороннім передаванням цифрової інформації між ними.
• Мережа авіаційного фіксованого електрозв’язку (AFTN) – всесвітня система авіаційних фіксованих ланцюгів, яка є частиною авіаційної фіксованої служби та передбачає обмін повідомленнями та (або) цифровими даними між авіаційними фіксованими станціями з аналогічними чи сумісними зв’язковими характеристиками.
• Мережа електрозв’язку – сукупність засобів та споруд електрозв’язку, поєднаних в єдиному технологічному процесі для забезпечення інформаційного обміну.
• Надійність авіаційного електрозв’язку – здатність засобів електрозв’язку і абонентів забезпечувати своєчасне встановлення та стале утримання безперебійного зв’язку впродовж усього польоту і в будь-який час доби за умови високої якості передавання повідомлень та їхньої достовірності.
• Національний (головний) центр комутації повідомлень – центр AFTN в ЦА України, який виконує функції управління мережею, контролю трафіку та координації взаємодії з міжнародними повноважними органами AFTN.
• Носій (даних) – фізичне середовище, в якому забезпечуються: запис, перезаписування, накопичення, зберігання та зчитування повідомлень даних у формі аналогового або цифрового сигналу даних.
• Обслуговування повітряного руху – комплекс заходів, який забезпечує польотно-інформаційне обслуговування, аварійне оповіщення, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).
• Одержувач повідомлення  (даних  у системі авіаційного електро­зв’язку) – посадова особа та (чи) пристрій, для яких призначене повідомлення.
• Оператор електрозв’язку – суб’єкт господарювання (юридична або фізична особа), який, одержавши ліцензію або зареєструвавшись в установленому порядку, надає послуги зв’язку шляхом використання мереж електрозв’язку.
• Орган обслуговування повітряного руху – орган диспетчерського обслуговування повітряного руху, центр польотної інформації або пункт збору повідомлень щодо ОПР.
• Організація авіаційного електрозв’язку – сукупність організаційно-технічних заходів щодо розподілу технічних, частотних і часових ресурсів між абонентами, яка створюється для повного та якісного задоволення їхніх потреб з метою обміну інформацією.
• Організація потоків повітряного руху (ATFM) – служба, яка створюється з метою сприяння безпечному, послідовному та прискореному потоку повітряного руху для забезпечення максимально можливого використання пропускної здатності управління повітряним рухом (УПР) і відповідності обсягу повітряного руху пропускній здатності, яка заявлена відповідним уповноваженим органом ОПР.
• Передавання даних (каналами авіаційного електрозв’язку) – різновид авіаційного електрозв’язку з метою передавання даних за призначенням.
• Підприємства ЦА – всі види підприємств, організацій та установ, діяльність яких здійснюється у галузі цивільної авіації України.
• Повідомлення – інформація, яка подана в певній формі та призначена для передавання від джерела до приймача.
• Повідомлення (у каналах авіаційного електрозв’язку) – сукупність лінійних, управляючих мовних інформаційних сигналів, які передаються каналом авіаційного електрозв’язку і мають ознаки початку та кінця.
• Повітряний рух – усі повітряні судна, що перебувають у польоті або рухаються у зоні маневрування аеродрому.
• Покажчик терміновості – послідовність з двох однакових літер, яку розміщують на початку адресного рядка та яка визначає порядок черговості і передавання повідомлення.
• Польотно-інформаційне обслуговування (FIS) – обслуговування, метою якого є надання консультацій та інформації для забезпечення безпечного і ефективного виконання польотів.
• Порушення авіаційного електрозв’язку – перерви у зв’язку протягом часу, більшого за встановлений, які спричинені відмовами засобів електрозв’язку, ліній електрозв’язку чи помилковими діями абонентів.
• Пункт збору повідомлень щодо ОПР – орган, створений з метою одержан­ня повідомлень стосовно ОПР та планів польоту, які надаються перед вильотом.
• Радіозавади – електромагнітне випромінювання будь-якого походження, яке перешкоджає нормальному прийманню та (чи) передаванню радіосигналів.
• Радіозв’язок – електрозв’язок, який здійснюється за допомогою радіохвиль.
• Радіоканал – сукупність радіотехнічних пристроїв разом з радіолінією, які використовуються для передавання повідомлень від відправника до одержувача.
• Радіолокаційне управління – використання органами ОПР радіолокаційної інформації для забезпечення диспетчерського ОПР.
• Радіомережа – сукупність радіостанцій, які встановлені в пунктах роз­міщення абонентів та об’єднані спільними радіоканалами або працюють з використанням спільних радіоданих.
• Радіооператор – посадова особа, яка забезпечує проведення двосторон­нього зв’язку на каналах авіаційного повітряного та наземного електрозв’язку.
• Радіостанція – один чи декілька радіопередавачів або радіоприймачів чи сукупність радіоприймачів та радіопередавачів разом з допоміжним устаткуванням, які забезпечують службу радіозв’язку.
• Радіотелеграфний зв’язок – телеграфний електрозв’язок за допомогою радіохвиль.
• Радіотелефонний зв’язок – телефонний електрозв’язок за допомогою радіохвиль.
• Радіоцентр – організаційно-технічне об’єднання передавальних чи приймальних засобів, призначених для радіозв’язку чи радіомовлення.
• Радіочастотний моніторинг – збирання, оброблення, збереження та аналіз інформації, державний нагляд та облік у сфері зв‘язку та використання радіочастотного ресурсу.
• Радіочастотний ресурс – частина радіочастотного спектра, придатна для передавання та (чи) приймання електромагнітної енергії.
• Радіочастотний спектр – безперервний інтервал радіочастот (електро­магнітних хвиль у просторі без штучного спрямовуючого середовища), не вищий за 3000 ГГц.
• Район польотної інформації – частина повітряного простору, у межах якого забезпечується польотно-інформаційне обслуговування та аварійне оповіщення.
• Районне диспетчерське обслуговування – диспетчерське обслуговування контрольованих польотів у диспетчерських районах.
• Сигнал лиха (МЕЙДЕЙ) – міжнародний радіосигнал, який передається у випадках, коли ПС або екіпажу та пасажирам, які перебувають на ньому, загрожує безпосередня небезпека і необхідна термінова допомога.
• Сигнал терміновості (ПАН) – міжнародний радіосигнал, який стосується запобігання можливій небезпеці для ПС або екіпажу та пасажирів, які перебувають на ньому.
• Система автоматизованого обміну даними з ПС – сукупність апаратури каналів даних та каналів авіаційного електрозв’язку, яка створює канали передавання даних між бортовими та наземними посилачами (отримувачами) даних.
• Система обробки повідомлень з ОПР (AMHS) – сукупність обчислю­вальних ресурсів та ресурсів з електрозв'язку, які реалізуються органами ОПР для забезпечення служби обміну повідомленнями з ОПР.
• Служба авіаційного електрозв’язку – служба електрозв’язку, яка призначена для будь-яких авіаційних потреб.
• Служба авіаційного радіомовлення – служба радіомовлення, яка призна­чена для передавання інформації, причетної до аеронавігації.
• Станція авіаційного електрозв’язку – станція служби авіаційного електрозв’язку.
• Станція AFTN – станція, яка є частиною мережі авіаційного фіксованого електрозв‘язку та діє з дозволу або під контролем держави.
• Супутниковий електрозв’язок – електрозв’язок між наземними станціями, який здійснюється завдяки ретрансляції радіосигналів через один або декілька супутників Землі.
• Телеграма – документоване повідомлення, яке має номер та передається будь-якими каналами електрозв’язку.
• Телеграфіст – посадова особа, яка забезпечує обмін та обробку телеграфної інформації в каналах авіаційного наземного електрозв’язку.
• Формат телеграми – установлені форма та порядок розміщення складових частин телеграми, а також умовних позначень, скорочень і сигналів, які необхідно використовувати під час складання та передавання телеграм по каналах авіаційного електрозв’язку.
• Центр комутації повідомлень – телеграфна станція AFTN з автоматичною, напівавтоматичною чи ручною обробкою транзитних повідомлень.
• Центр польотної інформації – орган, призначений для забезпечення польотно-інформаційного обслуговування та аварійного оповіщення.
• Циркулярне передавання – одночасне передавання інформації усім станціям мережі електрозв’язку або декільком абонентам мережі. Циркулярне передавання може здійснюватися з підтвердженням або без підтвердження про приймання інформації.
• ASHTAM – Ash To Airmen – NOTAM спеціальної серії, яке містить в особливій формі інформацію щодо змін вулканічної діяльності, вулканічного виверження та (або) хмари вулканічного попелу і має важливе значення для виконання польотів.
• NOTAM – Notice To Airmen – оповіщення, яке розсилається засобами електрозв’язку та містить інформацію про введення в дію, стан або зміну будь-якого аеронавігаційного обладнання, обслуговування та правил або інформацію про небезпеку; своєчасне попередження про них має важливе значення для персоналу, який забезпечує виконання польотів.
• SADIS – satellite system of distribution of the meteorological information – супутникова система розсилання даних Всесвітньої системи зональних прогнозів (ВСЗП) в Африканському, Європейському та Близькосхідному регіонах, а також у західній частині Азіатського регіону.
• SELCAL – Selective Call – система, яка забезпечує вибірковий виклик окремого ПС по радіоканалу, створеному між станцією авіаційного електрозв’язку та ПС.
• SNOWTAM – Snow To Airmen – NOTAM спеціальної серії, яке повідомляє за установленим форматом про існування або ліквідацію небезпечних умов, викликаних наявністю снігу, льоду, сльоти або стоячої води, утвореної внаслідок розтавання снігу, сльоти та льоду на робочій площині аеродрому.

1.6. Скорочення

Умовні позначення засобів авіаційного електрозв’язку наведені в додатку1.

2. Організація та структура авіаційного електрозв’язку

2.1. Вимоги до організації авіаційного електрозв’язку

2.1.1. Організація авіаційного електрозв’язку здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства України, нормативно-правових актів, які регулюють діяльність ЦА України, положень Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та Додатків до неї.

2.1.2. Авіаційний електрозв’язок призначений для:

• обміну повідомленнями між органами ОПР та ПС протягом усього польоту;
• взаємодії органів ОПР під час планування використання повітряного простору України та обслуговування повітряного руху;
• взаємодії між службами підприємств, організацій та установ ЦА під час передавання (приймання) адміністративної та виробничої інформації;
• автоматизованого обміну даними з ПС та наземними користувачами, які забезпечують польоти;
• передавання (приймання) повідомлень, які містять оперативну метеорологічну інформацію;
• взаємодії з підрозділами відповідних органів Міноборони, МНС, МВС та інших центральних органів виконавчої влади.

2.1.3. Основні вимоги до авіаційного електрозв’язку:

• своєчасність організації мереж авіаційного електрозв’язку та установлення електрозв’язку;
• швидкість обміну повідомленнями;
• надійність та вірогідність передавання інформації;
• ефективність та економічність.

2.2. Організаційна структура авіаційного електрозв’язку

2.2.1. Функціонування авіаційного електрозв’язку забезпечують:

а) авіаційна фіксована служба (AFS);
б) авіаційна рухома служба (AMS);
в) служба авіаційного радіомовлення;
г) авіаційна рухома супутникова служба (AMSS).

2.2.2. Авіаційна фіксована служба (AFS) використовує мережі авіаційного наземного електрозв’язку.

2.2.2.1. Авіаційний наземний електрозв’язок забезпечує:

• взаємодію органів ОПР;
• виробничу діяльність підрозділів підприємств ЦА;
• взаємодію органів та служб ЦА, які забезпечують виконання міжнародних польотів;
• передавання даних;
• комерційну та спеціальну діяльність ЦА.

2.2.2.2. Авіаційний наземний електрозв’язок організаційно будується на використанні:

• мовних мереж взаємодії органів ОПР;
• мережі авіаційного фіксованого електрозв’язку (AFTN);
• загальної мережі обміну даними ІКАО (CIDIN), мережі авіаційного електрозв’язку (ATN);
• мереж внутрішньоаеропортового електрозв’язку;
• мереж електрозв’язку загального користування.
• можливе також використання мережі Міжнародного товариства авіаційного електрозв’язку (SITA) та інших мереж.

2.2.3. Авіаційна рухома служба (AMS) використовує мережі авіаційного повітряного електрозв’язку.

2.2.3.1. Авіаційний повітряний електрозв’язок забезпечує:

• диспетчерське ОПР;
• польотно-інформаційне обслуговування;
• пошук та рятування;
• автоматизований обмін даними з ПС;
• обмін виробничо-комерційною інформацією.

2.2.3.2. Авіаційний повітряний електрозв’язок організаційно будується на використанні мереж радіотелефонного зв’язку та мереж автоматизованого обміну даними.

2.2.4. Служба авіаційного радіомовлення використовує авіаційне радіо­мовлення.

2.2.4.1. Авіаційне радіомовлення забезпечує:

• мовлення авіаційної метеорологічної інформації;
• мовлення для польотно-інформаційного обслуговування.

2.2.5. Авіаційна рухома супутникова служба (AMSS) використовує авіаційний супутниковий електрозв’язок.

2.2.5.1. Авіаційний супутниковий електрозв’язок забезпечує:

• взаємодію органів ОПР на території України та за її межами;
• електрозв’язок органів ОПР з екіпажами ПС.

2.3. Вимоги до організації роботи станцій авіаційного електрозв’язку

2.3.1. Усі станції авіаційного електрозв’язку повинні функціонувати відповідно до цих Правил.

2.3.2. Усі станції авіаційного електрозв’язку повинні використовувати всесвітній координований час (UTC).

2.3.3. Початком доби є 00 год 00 хв, а кінцем – 24 год 00 хв UTC.

2.3.4. час роботи станцій авіаційного електрозв’язку визначається керівником органу ОПР (підприємства ЦА).

Якщо розклад роботи станцій авіаційного електрозв’язку змінюється залежно від організаційно-виробничих заходів (проведення технічного обслуговування, зміна режиму роботи органів ОПР чи підприємств ЦА і т. ін.), то ці зміни заносяться у Збірники аеронавігаційної інформації.

2.3.5. Час роботи станцій авіаційного електрозв’язку продовжується залежно від обсягу повідомлень.

2.3.6. у випадку, коли станція авіаційного електрозв’язку допускає неодноразові порушення цих Правил, уповноважений орган, що їх виявив, робить подання з цього приводу відповідному уповноваженому органу, до якого належить ця станція авіаційного електрозв’язку.

Аналогічні дії виконуються і в тих випадках, якщо станції авіаційного електрозв’язку є зарубіжними.

2.4. Використання радіочастотного ресурсу, забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів авіаційного електрозв’язку та організація відомчого радіоконтролю

2.4.1. Організація ефективного використання радіочастотного ресурсу (РЧР) та робіт із забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) засобів авіаційного електрозв’язку здійснюється Державіаслужбою або, за погодженням з нею, підприємствами ЦА.

2.4.2. Міністерство транспорту України в частині застосування радіоелектронних засобів об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та забезпечення польотів входить до Переліку спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України.

2.4.3. Радіочастотний моніторинг, облік та нагляд за використанням РЧР України спецкористувачами ЦА відповідно до Закону України “Про радіочастотний ресурс України” здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України.

2.4.4. Радіочастотний ресурс, який наданий спеціальним користувачам для авіаційного електрозв’язку, не може використовуватися з підприємницькою метою.

2.4.5. Відомчий контроль за використанням РЧР ЦА України здійснює Державіаслужба.

2.4.6. Керівники органів ОПР, підприємств, організацій та установ ЦА України організовують контроль за додержуванням установлених норм на параметри випромінювання засобів авіаційного електрозв’язку, ефективним використанням РЧР, забезпеченням відповідної ЕМС цих засобів, дотриманням правил авіаційного електрозв’язку, а також здійснюють заходи щодо виявлення радіозавад і своєчасно інформують відповідні уповноважені органи про створення радіозавад засобам авіаційного електрозв‘язку.

2.4.7. Закріплення виділених робочих частот та позивних сигналів для авіаційного електрозв’язку за підприємствами, організаціями та установами ЦА здійснюється Державіаслужбою.

2.4.8. Контроль за використанням виділених частот та позивних сигналів, а також їхня міжнародна координація здійснюються Державіаслужбою.

2.4.9. Порядок приймання, розгляду заявок та виконання робіт щодо виявлення й усунення дії неприпустимих радіозавад станціям авіаційного електрозв’язку в їхній роботі від інших радіоелектронних засобів і радіовипромінювальних пристроїв визначається Інструкцією про порядок приймання та розгляду заявок на усунення радіозавад.

2.5. Авіаційний електрозв’язок для взаємодії з підрозділами відповідних органів Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади

2.5.1. Організація авіаційного електрозв’язку для взаємодії з підрозділами відповідних органів Міноборони, МНС, МВС та інших центральних органів виконавчої влади здійснюється згідно з Положенням про об’єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України, Положенням про використання повітряного простору України та відповідними міжвідомчими угодами.

2.5.2. Організація авіаційного електрозв‘язку (авіаційного наземного електрозв‘язку, авіаційного повітряного електрозв‘язку, авіаційного радіомовлення та ін.) на аеродромах спільного використання (базування) здійснюється згідно з цими Правилами та відповідно до положень щодо порядку використання аеродромів.

Порядок спільного використання засобів авіаційного електрозв‘язку, відповідальність за утримання їх у готовності визначаються угодами між командирами авіаційних частин і керівниками підприємств ЦА, які базуються на даному аеродромі, та регламентуються інструкціями з виконання польотів у районі аеродрому.

2.5.3. В органах ОПР і на аеродромах ЦА, які мають канали авіаційного електрозв’язку для взаємодії з підрозділами відповідних органів Міноборони, МНС, МВС та інших центральних органів виконавчої влади, повинні здійснюватися систематичні перевірки працездатності цих каналів та забезпечуватися їхня надійна робота.

2.5.4. Згідно з Положенням про використання повітряного простору України користувачі повітряного простору, які виконують польоти на ПС спортивного призначення, повітряних кулях, надлегких ПС та ПС аматорської конструкції з посадкових майданчиків, зобов‘язані організувати електрозв’язок з органами ОПР та органами управління військ протиповітряної оборони.

3. Авіаційний наземний електрозв’язок

3.1. Організаційна структура авіаційного наземного електрозв’язку

3.1.1. Авіаційний наземний електрозв’язок є основним засобом забезпечення взаємодії органів ОПР, підприємств ЦА в процесі виробничої діяльності.

3.1.2. Авіаційний наземний електрозв’язок організовується згідно з прийнятою структурою ОПР України та структурою виробничо-технологічної діяльності кожного підприємства, організації та установи ЦА, а також з урахуванням положень п. 2.5 цих Правил.

3.1.3. Для організації авіаційного наземного електрозв’язку застосовуються засоби проводового електрозв’язку, радіозв’язку, радіорелейного зв‘язку, супутникового електрозв’язку та ін.

3.1.4. Авіаційний наземний електрозв’язок поділяється на такі види:

• авіаційний телефонний електрозв’язок;
• авіаційний телеграфний електрозв’язок;
• авіаційний електрозв’язок автоматизованого обміну даними.

3.1.5. Авіаційний телефонний електрозв’язок забезпечує:

• безпосередню взаємодію органів ОПР з метою оперативного обміну необхідною інформацією;
• оперативну взаємодію підприємств (служб, підрозділів) та адміністра­тивного персоналу ЦА в процесі виробничої діяльності.

3.1.6. Авіаційний телеграфний електрозв’язок забезпечує:

• оперативну взаємодію органів ОПР з питань планування, координації та контролю використання повітряного простору, а також інших службових питань щодо ОПР;
• передавання (приймання) авіаційної метеорологічної інформації;
• взаємодію підприємств (служб, підрозділів) та адміністрації ЦА.

3.1.7. Авіаційний наземний електрозв’язок автоматизованого обміну даними організовується для забезпечення передавання (приймання) інформації, про яку йдеться у п. 3.1.5 та п. 3.1.6 цих Правил.

3.2. Авіаційний наземний електрозв’язок для забезпечення оперативної взаємодії між органами обслуговування повітряного руху

3.2.1. Авіаційний наземний електрозв’язок для забезпечення оперативної взаємодії між органами ОПР здійснюється телефонними (мовними) каналами, системами автоматизованого обміну даними, супутниковими системами.

Схема організації авіаційного наземного електрозв’язку наведена у додатку 2.

3.2.2. Телефонні (мовні) мережі авіаційного електрозв’язку взаємодії органів ОПР організовуються за принципом прямих або комутованих з’єднань.

3.2.3. Прямий телефонний (мовний) електрозв’язок органів ОПР для передачі радіолокаційного управління має встановлюватися практично моментально. Для інших потреб ОПР прямий мовний зв’язок має встановлюватися, як правило, в межах 15 с.

3.2.4. У разі використання в цих мережах (п. 3.2.2 Правил) стандарту Євроконтролю MFC-R2 кожному абоненту присвоюється індивідуальний шестизначний код, в якому цифри позначають: перші три – зону (наприклад, 381 – Україна), четверта – район застосування, а інші – номер конкретного терміналу.

3.2.5. Телефонні (мовні) канали авіаційного електрозв’язку для органів ОПР організовуються з таких основних напрямків:

3.2.5.1. Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху (Украероцентр) з аналогічними центрами суміжних держав; районними диспетчерськими центрами (РДЦ); координаційним центром пошуку та рятування цивільної авіації (КЦПР ЦА); Головним центром координації авіаційних робіт з пошуку та рятування МНС України; метеорологічним органом, який забезпечує Украероцентр; відповідними військовими та іншими органами у разі необхідності.

3.2.5.2. Районний диспетчерський центр з усіма сусідніми центрами польотної інформації і РДЦ та органами, які забезпечують обслуговування у межах його району відповідальності:

а) з диспетчерськими пунктами підходу (ДПП);
б) з аеродромними диспетчерськими пунктами (АДП);
в) з пунктами збору повідомлень щодо ОПР у випадку, якщо вони створюються окремо, а також:

• з відповідними військовими органами;
• з метеорологічним органом, який обслуговує даний центр;
• зі станцією авіаційного електрозв’язку, яка обслуговує даний центр;
• з пунктами управління користувачів повітряного простору;
• з КЦПР ЦА;
• з регіональним координаційним центром з пошуку та рятування МНС України.

3.2.5.3. ДПП з відповідним (ми) АДП та з відповідним (ми) пунктом (ми) збору повідомлень щодо ОПР у тому випадку, якщо він (вони) створюється (ються) окремо.

3.2.5.4. АДП з відповідним пунктом збору повідомлень щодо ОПР у тому випадку, якщо він створюється окремо.

3.2.5.5. Місцевий диспетчерський пункт (МДП) з відповідними АДП, ДПП, РДЦ, пунктом збору повідомлень щодо ОПР, а також із суміжними МДП, метеорологічним органом, який забезпечує даний пункт.

3.2.6. Канали прямого телефонного (мовного) електрозв’язку оперативної взаємодії органів ОПР повинні забезпечуватися автоматичним записом переговорів наземними засобами об’єктивного контролю.

3.2.7. Для обміну даними в автоматизованих системах ОПР створюються канали авіаційного електрозв’язку.

3.3. Внутрішньоаеропортовий електрозв’язок

3.3.1. Організаційна структура внутрішньоаеропортового електрозв’язку

3.3.1.1. Внутрішньоаеропортовий електрозв’язок має забезпечувати:

• оперативне керівництво діяльністю органів підприємства ОПР, підрозділів (служб) аеропорту, авіакомпаній, інших структур з планування, підготовки, обслуговування рейсів ПС, організації перевезень, обслуговування пасажирів      і т. ін.;
• взаємодію органів ОПР з підрозділами (службами) аеропорту, аеродромних метеорологічних органів та інших структур, які обслуговують польоти;
• оповіщення аварійно-рятувальної команди під час аварійних подій та інцидентів;
• отримання необхідної інформації підприємствами, пасажирами та іншими особами, які користуються послугами повітряного транспорту;
• вихід у мережу авіаційного фіксованого електрозв’язку;
• дистанційне управління радіотехнічними об’єктами та передавання радіолокаційної інформації від радіолокаційної станції до пунктів ОПР;
• керування спецавтотранспортом та іншими рухомими об’єктами.

3.3.1.2. Мережі внутрішньоаеропортового електрозв’язку повинні створюватися з використанням засобів електрозв’язку, які мають сертифікат типу обладнання.

3.3.1.3. Внутрішньоаеропортовий електрозв’язок залежно від завдань, що розв'язуються, може здійснюватися такими мережами:

• авіаційного телефонного (мовного) електрозв’язку;
• внутрішньоаеропортового радіотелефонного зв’язку з рухомими об’єктами;
• централізованого оповіщення підрозділів (служб) аеропорту та пасажирів;
• автоматизованого обміну даними.

3.3.2. Організація внутрішньоаеропортових мереж авіаційного телефонного (мовного) електрозв’язку

3.3.2.1. Внутрішньоаеропортові мережі авіаційного телефонного (мовного) електрозв’язку призначені для забезпечення оперативним зв’язком виробничої діяльності органів ОПР та підрозділів (служб) аеропорту за допомогою апаратури телефонного та гучномовного електрозв’язку.

Ці мережі повинні забезпечувати можливість вибіркового ведення зв’язку, циркулярного передавання інформації абонентам, які належать до цих мереж.

3.3.2.2. Мережі авіаційного телефонного (мовного) електрозв’язку в аеропорту створюються для взаємодії підрозділів (служб) і посадових осіб аеропорту та органів ОПР. Вони складаються з апаратури гучномовного електрозв’язку, автоматичних телефонних станцій (АТС) та кінцевих абонентських пристроїв, які з’єднані між собою абонентськими лініями. Кількість комплектів апаратури гучномовного зв’язку та місткість АТС визначаються вимогами щодо забезпечення виробничої технологічної діяльності аеропорту та органів ОПР.

3.3.3. Організація мереж внутрішньоаеропортового радіотелефонного зв’язку

3.3.3.1. Мережі внутрішньоаеропортового радіотелефонного зв’язку для зв’язку з рухомими об’єктами організовуються за допомогою стаціонарних, мобільних радіостанцій діапазону дуже високих частот (ДВЧ) малої потужності за схемами, які розробляються підрозділами (службами) аеропортів, органами ОПР та затверджуються керівниками авіапідприємств.

3.3.3.2. Для забезпечення оперативним зв’язком працівників підрозділів (служб) аеропортів, органів ОПР, авіакомпаній та організацій ЦА створюються мережі стільникового, транкінгового радіотелефонного зв’язку та персонального радіовиклику.

3.3.3.3. Для підрозділів (служб) аеропортів, органів ОПР, авіакомпаній та інших користувачів наземним радіотелефонним зв’язком в межах аеропорту організовується окрема радіомережа з відповідними позивними.

3.3.3.4. Закріплення виділених робочих частот для внутрішньоаеропортових мереж радіозв’язку здійснюється Державіаслужбою.

3.3.3.5. Списки посадових осіб, які допущені до роботи із засобами внутрішньоаеропортового радіотелефонного зв’язку, затверджуються керівниками підрозділів підприємств ЦА.

У разі спільного використання мереж внутрішньоаеропортового радіотелефонного зв’язку ці списки складаються відповідними підрозділами підприємств ЦА та погоджуються з керівниками тих підприємств, до яких належать відповідні мережі радіотелефонного зв’язку.

3.3.3.6. Використання недозволених частот та позивних у мережах внутрішньоаеропортового радіотелефонного зв’язку категорично забороняється.

3.3.4. Організація мереж централізованого оповіщення підрозділів (служб) аеропорту та авіапасажирів

3.3.4.1. Для оперативного оповіщення підрозділів (служб) та авіапасажирів у кожному аеропорту (авіапідприємстві) створюються мережі централізованого оповіщення.

3.3.4.2. Мережі централізованого оповіщення призначені для передавання підрозділами (службами) аеропорту виробничої інформації, а також для оповіщення авіапасажирів про прильоти (вильоти), затримку рейсів, реєстрацію тощо.

3.3.5. Організація мереж автоматизованого обміну даними

3.3.5.1. Для забезпечення взаємодії між підрозділами (службами) аеропорту, органами ОПР, аеродромними метеорологічними органами, авіакомпаніями та іншими організаціями ЦА створюються мережі автоматизованого обміну даними.

3.3.5.2. автоматизований обмін даними може здійснюватися комп’ютерними мережами, для цього можуть використовуватися як проводові канали, так і радіоканали.

3.4. Авіаційний наземний електрозв’язок для взаємодії з органами цивільної авіації закордонних держав

3.4.1. Авіаційний наземний електрозв’язок для взаємодії з органами ЦА закордонних держав здійснюється з такою метою:

• забезпечення авіаційним телефонним (мовним) електрозв’язком органів ОПР та відповідних органів ОПР закордонних держав;
• передавання (приймання) міжнародної аеронавігаційної інформації та повідомлень з планування польотів і руху ПС;
• передавання (приймання) авіаційної метеорологічної інформації;
• автоматизованого обміну даними.

3.4.2. Для забезпечення взаємодії органів ОПР з відповідними органами ОПР суміжних держав організовуються канали безпосереднього авіаційного телефонного (мовного) електрозв’язку. З цією метою використовуються орендовані канали як державних, так і інших операторів електрозв’язку.

3.4.3. Резервування цих каналів (п. 3.4.2 Правил) електрозв’язку здійснюється каналами АFTN, мережами електрозв’язку загального користування та ін.

3.4.4. Передавання (приймання) авіаційної метеорологічної інформації для забезпечення міжнародних польотів повітряних суден ЦА має здійснюватися з використанням AFTN, СIDIN та SADIS, якщо національними правилами з метеозабезпечення ЦА не передбачене інше.

3.4.5.  Обмін службовою інформацією між Державіаслужбою, підприємствами, організаціями та установами ЦА і їхніми представництвами за кордоном може здійснюватися AFTN, мережею SITA, а також мережами електрозв’язку загального користування.

3.4.6. У разі використання каналів AFTN, CIDIN, ATN, мережі SITA необхідно суворо дотримуватися правил установлення та ведення електрозв’язку, які існують у цих мережах.

3.5. Авіаційний наземний електрозв’язок мереж автоматизованого обміну даними

3.5.1. Авіаційний наземний електрозв’язок мереж автоматизованого обміну даними забезпечує обмін дискретною інформацією:

• під час управління повітряним рухом;
• під час планування використання повітряного простору;
• для обміну авіаційною оперативною метеорологічною інформацією (ОРМЕТ);
• для продажу авіаквитків, бронювання місць та планування авіаперевезень;
• під час управління виробничо-господарською діяльністю авіапідприємств та інше.

3.5.2. Для координації взаємодії з питань ОПР та автоматизованого обміну планами польотів і передавання даних використовується протокол стандарту OLDI.

3.5.3. Обмін повідомленнями наземними мережами автоматизованого обмі­ну даними необхідно здійснювати згідно з правилами використання цих мереж.

3.5.4. Вибір типів та кількості каналів автоматизованого обміну даними має здійснюватися з урахуванням організації диспетчерських пунктів (ДП), їхніх секторів та меж відповідальності.

3.6. Мережа авіаційного фіксованого електрозв’язку (AFTN)

3.6.1. Організаційна структура AFTN

3.6.1.1. Мережа авіаційного фіксованого електрозв’язку (AFTN) забезпечує взаємодію органів ОПР щодо обміну повідомленнями з планування, організації та виконання польотів, а також іншими службовими повідомленнями; передавання (приймання) авіаційної метеорологічної інформації; взаємодію служб перевезення пасажирів та вантажів; взаємодію адміністрації ЦА.

3.6.1.2. Мережа авіаційного фіксованого електрозв’язку (AFTN) органі­зовується за радіально-вузловою схемою. Вона вміщує центри комутації повідомлень (ЦКП), кінцеві телеграфні станції, абонентські пункти та проводові лінії електрозв’язку.

Центри комутації повідомлень ЦА України поділяються на національний (головний), регіональні та низові (в аеропортах, органах ОПР, інших організаціях ЦА).

3.6.1.3. Забезпечення передавання (приймання) та доставки телеграм каналами АFTN організовується та здійснюється згідно з цими Правилами.

3.6.2. Класифікація телеграм

3.6.2.1. Телеграми відповідно до стадії їхньої обробки (проходження через станції АFTN) поділяються на такі:

• вихідні, які були прийняті від відправників і передаються з даної станції АFTN;
• транзитні, які проходять через дану станцію АFTN та обробляються на ній;
• вхідні, які надійшли каналами авіаційного електрозв’язку на дану станцію АFTN та обробляються на цій станції.

3.6.2.2. Телеграми відповідно до їхнього адресування поділяються на такі:

• одноадресні, які направляються одному одержувачу мережі авіаційного електрозв’язку;
• багатоадресні, які направляються декільком одержувачам мережі авіаційного електрозв’язку.

3.6.2.3. Телеграми відповідно до тексту повідомлення та способу їхнього оброблення поділяються на такі:

• формалізовані, які складені за суворо встановленою формою;
• прості (змістові);
• службові.

3.6.3. Категорії терміновості повідомлень

3.6.3.1. У мережі авіаційного наземного електрозв’язку ЦА обробляються такі категорії повідомлень:

• про лихо;
• термінові;
• про безпеку польотів;
• метеорологічні;
• повідомлення щодо регулярності польотів;
• повідомлення служби аеронавігаційної інформації (САІ);
• авіаційні адміністративні;
• службові.

3.6.3.2. Телеграмам, які містять зазначені вище повідомлення залежно від змісту та терміну їхньої обробки, присвоюються такі покажчики терміновості: ”СС” (”SS”), ”ДД” (”DD”), ”ФФ” (”FF”), ”ГГ” (”GG”), ”КК” (”KK”).

3.6.3.3. повідомлення про лихо (покажчик терміновості ”СС” (”SS”)). До цієї категорії відносяться повідомлення рухомих станцій про дійсну безпосередню небезпеку, а також інші повідомлення щодо надання невідкладної допомоги рухомій станції, яка зазнає лиха.

3.6.3.4. Термінові повідомлення (покажчик терміновості ”ДД” (”DD”)). До цієї категорії належать повідомлення:

про безпеку повітряного чи морського судна або інших транспортних засобів, а також безпеку будь-якої особи на борту чи в межах видимості;

• про надзвичайні події, пошкодження ПС на землі;
• про обмеження та заборони польотів;
• про направлення ПС, які перебувають у польоті, на інші аеродроми.

3.6.3.5. Повідомлення про безпеку польотів (покажчик терміновості ”ФФ” (”FF”)). До цієї категорії належать:

• повідомлення, що стосуються повітряного руху та управління польотами;
• повідомлення, які складені льотно-експлуатаційним агентством та мають безпосереднє відношення до ПС, що перебуває в польоті, або до ПС, що готується до вильоту;
• повідомлення про метеорологічні явища, які можуть бути небезпечними для авіації, згідно з вимогами чинних документів з метеорологічного забезпечення ЦА;
• повідомлення про вильоти ПС;
• повідомлення про перебування ПС в польоті;
• повідомлення про припинення обмежень та поновлення приймання ПС на аеродроми.

3.6.3.6. Повідомлення про метеорологічні явища (покажчик терміновості ”ГГ” (”GG”)). До цієї категорії належать:

• повідомлення стосовно прогнозів погоди в межах аеродрому та коректив до них (TAF, AMD TAF), в районах та на маршрутах польотів, зональних прогнозів для польотів на малих висотах (GAMET);
• повідомлення стосовно інформації SIGMET, AIRMET, AIREP SpeCIAL;
• повідомлення стосовно регулярних та спеціальних спостережень в межах аеродрому (METAR, SPESI).
• Повідомлення стосовно регулярності польотів (покажчик терміновості ”ГГ” (”GG”)). До цієї категорії належать:
• повідомлення про завантаження ПС для розрахунків вагових та центрових параметрів;
• повідомлення про зміни в розкладі та графіках виконання польотів ПС;
• повідомлення стосовно обслуговування ПС;
• повідомлення про зміни в колективних потребах, які стосуються пасажирів, екіпажів і вантажу та виникли в разі відхилення від прийнятих розкладів;
• повідомлення про незаплановані посадки ПС;
• повідомлення про передпольотні заходи щодо аеронавігаційного та експлуатаційного обслуговування нерегулярних польотів ПС (наприклад, запити про отримання дозволу на проліт);
• повідомлення про час прильоту або вильоту ПС;
• повідомлення про запасні частини та матеріали, які терміново необхідні для забезпечення польоту ПС.

Повідомлення служби аеронавігаційної інформації (покажчик терміновості ”ГГ” (”GG”)). До цієї категорії належать:

• повідомлення стосовно інформації NOTAM;
• повідомлення стосовно інформації SNOWTAM;
• повідомлення стосовно інформації АSНTAM.

3.6.3.7. Авіаційні адміністративні повідомлення (покажчик терміновості ”КК” (”KK”)). До цієї категорії належать повідомлення:

• з питань експлуатації або технічного обслуговування засобів, призначених для забезпечення безпеки або регулярності польотів ПС;
• щодо функціонування служби аеронавігаційної інформації;
• якими обмінюються повноважні органи ЦА та які стосуються аеронавігаційного обслуговування.

3.6.3.8. Повідомленням, які містять запит, присвоюється той самий покажчик терміновості, що і повідомленням, які запитуються, за винятком тих випадків, коли з метою забезпечення безпеки польотів доцільне присвоєння більш високої категорії.

3.6.3.9. Службові повідомлення – це повідомлення, складені станціями AFTN з метою отримання інформації або підтвердження інших повідомлень, які (за припущенням) були неправильно передані, а також для уточнення тексту телеграм та їхнього проходження, порушення зв’язку і т. ін.

3.6.3.10. Службові повідомлення (службові фрази у тексті телеграм) складаються відповідно до визначеного формату телеграфних повідомлень AFTN.

3.6.3.11. Текст службових повідомлень має бути коротким. З метою зменшення терміну обміну службові повідомлення повинні складатись з прийнятих у AFTN кодових скорочень.

3.6.3.12. Для службових повідомлень, що підлягають передаванню каналами авіаційного наземного електрозв’язку, прийнято чотирилітерне умовне позначення телеграфіста – ”ЫФЫЬ” (“YFYX”), яке входить до адресного покажчика одержувача (відправника).

3.6.3.13. Службовим повідомленням присвоюються покажчики категорії терміновості згідно з обставинами.

У випадках, коли службове повідомлення має відношення до переданого (що запитується) телеграфного повідомлення (повідомлень), покажчик категорії терміновості, як правило, присвоюється такий, як у повідомлення що запитується.

Якщо необхідно терміново з’ясувати будь-яке службове питання, то телеграфіст має право присвоїти службовому повідомленню покажчик категорії терміновості ”ДД” (”DD”).

3.6.3.14. У випадках, коли службове повідомлення має відношення до попередньо обробленого повідомлення, посилання на попереднє повідомлення здійснюється за допомогою відповідних груп позначення передавання (п. 3.6.7.8.1 Правил) або індексів часу подання і відправника (п. 3.6.7.10 Правил), які призначені для позначення цього повідомлення.

3.6.3.15. Службові повідомлення, які стосуються встановлення причини затримання або неотримання телеграми, повинні адресуватися усім станціям AFTN, де опрацьовувалась та телеграма, що запитувалася.

3.6.3.16. Службові повідомлення, які відправляються для виправлення помилок передавання, надсилаються усім одержувачам, що отримали неправильне (перекручене) повідомлення.

3.6.3.17. Відповідь на службове повідомлення адресується станції AFTN, яка склала первинне службове повідомлення.

3.6.4. Черговість передавання телеграм

3.6.4.1. Станції АFTN несуть відповідальність за проходження телеграм від відправника до одержувача згідно зі встановленою для кожної категорії телеграм черговістю передавання без перекручення і помилок.

3.6.4.2. Для телеграм установлена така черговість передавання згідно з покажчиком категорії терміновості (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

3.6.4.3. Телеграми, які мають однаковий покажчик категорії терміновості, передаються за чергою згідно з порядком їхнього надходження на станцію АFTN.

3.6.4.4. На станціях АFTN, де з яких-небудь причин виявляться затримані, непередані, дубльовані телеграми або телеграми з помилками (перекрученнями), проводиться розслідування для встановлення причин та прийняття відповідних заходів.

3.6.5. Порядок складання та подання телеграм

3.6.5.1. Підготовлена відправником для подання на станцію АFTN телеграма має складатися з адресної частини, рядка відправника, тексту та службових повідомлень.

3.6.5.1.1. Адресна частина складається з покажчика категорії терміновості та адресних покажчиків, які записуються в рядок. В адресному рядку може бути не більше семи восьмилітерних адресних покажчиків.

Визначення категорії терміновості телеграм залежно від їхнього змісту (згідно з п. 3.6.3 цих Правил) та відповідальність за правильність її присвоєння покладаються на особу, яка підписує телеграми.

Адресний покажчик є восьмилітерною кодованою групою, яка поділяється на три частини:

• перша частина (чотири літери) визначає місцезнаходження пункту призначення повідомлення;
• друга частина (три літери або дві літери) визначає організацію;
• третя частина (одна літера або дві літери ) визначає підрозділ або конкретну посадову особу.

У випадку використання трилітерних або дволітерних індексів адресний покажчик має бути доповнений до восьми знаків літерою внутрішнього поширення або літерою-заповнювачем.

Під час складання адресного покажчика відправник повинен користуватись Збірником телеграфних індексів пунктів, експлуатантів, підприємств, служб та посадових осіб ЦА України та документами ІКАО, а саме: Doc. 7910 та Doc. 8585.

В адресному рядку не дозволяється використовувати одночасно адресні покажчики, набрані літерами кирилиці та латині.

3.6.5.1.2. Рядок відправника складається із суцільної шестизначної цифрової групи та покажчика відправника. Він одночасно є позначенням (номером) телеграми.

Шестизначна група (поточна дата та час подання телеграми для передавання) проставляється службовою особою, яка приймає телеграму.

Час подання телеграм визначається у 24-годинному обчисленні. Для телеграм використовується всесвітній координований час (UTC).

Покажчик відправника складається виконавцем телеграми аналогічно складанню адресного покажчика.

3.6.5.1.3. Текст телеграми має складатися стисло, ясно, з використанням простих і загальнодоступних фраз, а також прийнятих у ЦА умовних та кодових виразів.

Виконавець, складаючи текст телеграми, повинен запобігати використанню відкритого тексту у випадках, коли використання умовних та кодових виразів є доцільним для зменшення довжини тексту. Слова та вирази, які не мають особливого змістовного значення, не використовуються (наприклад, вирази ввічливості).

У тексті телеграми можуть використовуватися такі знаки:

• літери латині: A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z;
• літери кирилиці: А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ы Ь Э Ю Я;
• арабські цифри: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0,
• а також знаки:
• - (дефіс);
• ? (знак питання);
• : (двокрапка);
• ( (відкрита дужка);
• ) (закрита дужка);
• . (крапка);
• , (кома);
• = (знак рівності);
• / (коса риска);
• + (знак додавання);
• ‘ (апостроф).

У тексті телеграми не використовуються ніякі інші знаки, крім указаних вище. У випадку використання інших знаків, якщо це є абсолютно необхідним для розуміння тексту, вони подаються словами, які пишуться повністю.

Телеграми, які призначені для передавання абонентам AFTN за межі України, складаються англійською мовою. Якщо є необхідність передавання за межі України українськомовного або російськомовного тексту, то текст телеграми складається латинськими літерами за правилами транслітерації (додаток 3). Передавання за межі України телеграм, складених російською мовою, дозволяється тільки на адресні покажчики, які починаються з літери “У”.

Текст телеграми не повинен містити:

сполучення ”ЗЦЗЦ”, ”ZCZC”, ”+:+:” (безперервна послідовність сигналів № 26, 3, 26, 3 міжнародного телеграфного коду ІТА-2 (додаток 4) у літерному або цифровому регістрі за винятком послідовності у заголовку (п. 3.6.7.8 Правил));

сполучення ”НННН”, ”NNNN”, ”,,,,” (чотири сигнали № 14 у безперервній послідовності в літерному або цифровому регістрі за винятком послідовності у закінченні (п. 3.6.7.12 Правил)).

На початку тексту телеграми (у разі необхідності) відправник може написати окремим рядком позначення (номер) телеграми (п. 3.6.5.1.2 цих Правил), на яку посилається, кількість слів (груп) у складеній ним телеграмі, а також про те, що надсилає копію телеграми.

Текст телеграми будь-якої категорії терміновості не повинен перевищувати 1800 знаків із врахуванням пропусків. Якщо текст телеграми перевищує 1800 знаків, то відправник повинен скласти декілька окремих телеграм. У цьому випадку кожна телеграма повинна мати однакову адресу та позначення відправника. В останньому рядку тексту телеграми пишеться:

//КОНЕЦ ЧАСТИ 01// – (кінець першої телеграми);
//КОНЕЦ ЧАСТИ 02// – (кінець другої телеграми) і т. д.

В кінці тексту останньої телеграми пишеться:

//КОНЕЦ ЧАСТИ N/N// – (кінець останньої телеграми з N частин).

Складання та оформлення телеграми із декількох частин виконується так само, як складання та оформлення окремих телеграм.

3.6.5.1.4. Після тексту телеграми під розмежувальною рискою вказуються такі службові відомості:

• посада та прізвище відправника, які засвідчуються підписом відправника;
• дата підпису телеграми (число, місяць, рік);
• прізвище та телефон виконавця телеграми (якщо це необхідно), підтвердження виправлень та підпис особи, яка внесла виправлення в текст телеграми.

3.6.5.2. У тому разі, коли під текстом телеграми вказано прізвище службової особи, право підпису такої телеграми належить тільки цій службовій особі.

Якщо під текстом телеграми вказано декілька прізвищ, то під розме­жувальною рискою повинні бути підписи усіх відправників телеграми.

3.6.5.3. Телеграми, що подаються на станції AFTN, повинні підписуватися службовими особами, яким на підставі відповідних вказівок керівників підприємств ЦА надано право підпису телеграм.

3.6.5.4. Приймання від відправників телеграм, які не задовольняють вимогам цих Правил для передавання каналами авіаційного електрозв’язку ЦА не дозволяється.

3.6.5.5. Якщо телеграма передана, то для виправлення, доповнення або її скасування відправник повинен подати окрему телеграму з поміткою на початку тексту телеграми ”ИСПРАВЛЕННОЕ ПОВТОРЕНИЕ”.

3.6.5.6. Оригінали переданих телеграм відправникам не повертаються. Зняття копій одержувачам, які не вказані в адресній частині, а також тиражування телеграм на станціях АFTN не дозволяється.

3.6.5.7. Подання телеграм, які містять відомості обмеженого розповсюдження, для передавання мережами авіаційного електрозв’язку забороняється.

3.6.5.8. Відповідальність за зміст повідомлень, що містить текст телеграми, несе виконавець та посадова особа, яка підписала цю телеграму.

3.6.5.9. Телеграма друкується або пишеться відправником на папері розміром не менше ніж 140х200 мм (або на бланку). Текст телеграми має бути написаний (надрукований) чорнилом або пастою темного кольору, розбірливо та без виправлень. Кожна літера чи знак тексту повинні сприйматись однозначно.

працівник станції АFTN під час приймання телеграми проставляє дату та час її прийняття.

3.6.5.10. Телеграма, яка складена відправником з відхиленнями від встановлених правил, станцією АFTN не приймається.

3.6.5.11. Складені телеграми подаються (доставляються) на станцію АFTN особисто відправниками, кур’єрами або іншими способами.

3.6.5.12. Телеграми, які призначені для передавання загальнодержавними мережами та іншими міжнародними мережами авіаційного електрозв’язку (наприклад мережею SITA), повинні складатися за правилами цих мереж.

3.6.6. Організація роботи на станціях АFTN

3.6.6.1. Порядок роботи на станціях AFTN

3.6.6.1.1. Станції АFTN на підприємствах ЦА призначені для забезпечення обробки телеграм в процесі їхнього проходження від відправника до одержувача.

3.6.6.1.2. Для безперервного забезпечення ОПР і виробничої діяльності підприємств ЦА на станціях АFTN здійснюється робота змін за встановленим регламентом. Склад змін визначається кількістю каналів електрозв’язку, що обслуговуються.

3.6.6.1.3. Зміни на станціях АFTN очолюють старші змін, які в оперативному відношенні підпорядковані відповідному керівнику.

3.6.6.1.4. Старший зміни веде журнал обліку роботи станції АFTN (додаток 5) підприємства ЦА і про результати роботи зміни доповідає безпосередньому керівнику.

3.6.6.1.5. На станціях АFTN повинна бути організована своєчасна доставка телеграм.

3.6.6.1.6. Працівники станцій АFTN у своїй діяльності керуються посадовими інструкціями, які розробляються керівниками цих станцій з урахуванням особливостей роботи кожної станції.

3.6.6.1.7. На станціях AFTN повинні бути затверджені керівниками підприємств ЦА списки посадових осіб, які мають право підписувати телеграми, зі зразками підписів.

3.6.6.1.8. На станціях АFTN для телеграфістів обладнуються робочі місця, де встановлюються кінцеві пристрої електрозв’язку (радіоприймачі, електронно-обчислювальні машини (ЕОМ), телеграфні та телефонні апарати), а також факсимільні апарати та інші пристрої у разі потреби.

3.6.6.1.9. Станції АFTN обов’язково обладнуються електронними годин­никами. Перевірка ходу годинників здійснюється щоденно о 07.00 та о 19.00 за сигналами, які передаються державними радіостанціями. Початок шостого сигналу відповідає 07.00 або 19.00. Одночасно необхідно проводити корегування ходу годинника в ЕОМ станції АFTN (ЦКП).

3.6.6.1.10. З метою упорядкування проходження телеграфних повідомлень каналами авіаційного електрозв’язку та розмежування відповідальності між взаємодіючими станціями АFTN за приймання та передавання телеграфних повідомлень для кожного вхідного та вихідного каналу авіаційного електрозв’язку складаються маршрутні довідники. маршрутні довідники станцій АFTN складаються за погодженням з керівниками взаємодіючих станцій АFTN та затверджуються особами, відповідальними за організацію авіаційного електрозв’язку.

• маршрутні довідники станцій AFTN, які мають канали електрозв‘язку з закордонними станціями AFTN, погоджуються з міжнародним повноважним органом AFSG. Вказівки цих довідників виконуються національним (головним) ЦКП згідно зі встановленою процедурою.
• маршрутні довідники станцій АFTN є обов’язковими документами для кожної станції АFTN.

3.6.6.1.11. маршрутний довідник станції АFTN являє собою таблицю, яка складається із стовпців та рядків за таким порядком: маршрутна адреса – основний маршрут – обхідний маршрут.

Маршрутна адреса – це телеграфний адресний покажчик, який може вміщувати декілька перших літер з восьми.

3.6.6.1.12. На станції АFTN необхідно вести первинну оперативно-експлуатаційну документацію, а саме:

• журнал обліку роботи станції АFTN;
• апаратний журнал станції АFTN (додаток 6);
• журнал обліку доставки телеграм (додаток 7).

3.6.6.1.13. У ЦКП, де архів зберігається в пам’яті ЕОМ та використовується автоматичний облік кількості телеграм і порушень, підсумки роботи станції АFTN за визначений період необхідно відображати у розділі “Підсумки роботи станції” журналу обліку роботи станції АFTN, а усі можливі порушення в роботі каналів, проходження телеграм необхідно записувати у розділі “Здавання (приймання) чергової зміни” журналу обліку роботи станції АFTN.

3.6.6.1.14. Усі працівники станції АFTN, які забезпечують обробку телеграм (повідомлень), зобов’язані суворо зберігати службову таємницю.

3.6.6.1.15. Відповідальність за правильну організацію та забезпечення роботи станції АFTN покладається на керівника цієї станції.

3.6.6.2. Технологія обробки телеграм на станціях АFTN

3.6.6.2.1. Телеграми з моменту подання їх на станцію АFTN та до вручення одержувачу перебувають в обробці, яка складається з таких етапів:

• приймання та оформлення телеграм;
• передавання (приймання) телеграм каналами авіаційного електрозв’язку;
• доставка телеграм одержувачу.
• 3.6.6.2.2. Приймання телеграм від відправника та їхнє оформлення виконуються телеграфістом станції АFTN.
• Під час приймання телеграм перевіряються:
• наявність покажчика категорії терміновості;
• правильність складання адресного рядка;
• правильність складання рядка відправника;
• розбірливість тексту;
• відповідність підпису відправника його зразку, що зазначений у списку осіб, які мають право на підпис телеграм.

3.6.6.2.3. Телеграма, яка складена з відступом від установлених правил або написана нерозбірливо, не приймається, передаванню не підлягає та повинна бути повернена відправнику із зазначенням причини повернення.

Відповідальність за затримку передавання телеграми у цих випадках покладається на відправника.

3.6.6.2.4. Скорочувати текст телеграми або заносити до нього будь-які зміни працівникам станції АFTN забороняється.

3.6.6.2.5. Якщо час подання телеграми не відповідає часу її надходження на станцію АFTN, то телеграфіст повідомляє про це відправника, за узгодженням з ним виправляє на бланку телеграми час її подання (шестизначну цифрову групу у рядку відправника) та під розмежувальною рискою проставляє прізвище особи, з якою узгоджено час подання телеграми.

3.6.6.2.6. Прийняті на станцію АFTN телеграми після їхнього оформлення, незалежно від зазначеної категорії терміновості, повинні негайно направлятися для передавання (для перфорації, якщо є потреба, та подальшого передавання) каналами авіаційного електрозв’язку.

3.6.6.2.7. Порядок передавання (приймання) телеграм наведений у п. 3.6.9 – 3.6.11 цих Правил.

3.6.6.2.8. Доставка телеграм одержувачу

Прийняте кінцевою станцією АFTN повідомлення необхідно відокремити від рулону (сторінки) таким чином, щоб утворився правильний прямокутник з надрукованим на ньому текстом телеграми.

За наявності в адресному рядку повідомлення декількох адресних покажчиків станція АFTN повинна зробити обов’язково необхідну кількість примірників телеграми для вручення їх кожному одержувачу.

Копіювання телеграм та вручення їх особам, яким вони не адресовані, забороняється.

Вхідні телеграми, прийняті станцією АFTN для одержувачів цієї станції, реєструється в журналі обліку доставки телеграм.

Телеграми вручаються одержувачам під розписку із зазначенням дати та часу одержання. Телеграми, які доставляються службам безпосередньо або за допомогою технічних засобів, вручаються без розписок, при цьому в журналі обліку доставки телеграм робиться відповідний запис.

Залежно від місця розташування авіаційних служб, підприємств або посадових осіб доставка та вручення телеграм одержувачам можуть здійснюватися такими способами:

• за допомогою технічних засобів (телеграфних, факсимільних та комп’ютерних мереж);
• кур’єрами;
• безпосередньо на станції АFTN.

Якщо одержувач телеграми відсутній на місці, то на телеграмі проставляється відмітка про причину невручення в установлений термін. Така телеграма не вважається затриманою.

У надзвичайних випадках зміст телеграми з покажчиком категорії терміновості ”СС” (“SS”) та ”ДД” (“DD”) дозволяється сповістити одержувачу телефоном або за допомогою гучномовного електрозв’язку з подальшою її доставкою цьому одержувачу.

Телеграфісту забороняється доставляти телеграми одержувачам, якщо його відсутність на робочому місці може вплинути на порушення електрозв’язку або затримку обробки інших повідомлень.

Відповідальність за своєчасну доставку телеграм одержувачам покладається на старшого зміни станції АFTN. На станціях АFTN, де немає посади старшого зміни, відповідальність за своєчасну доставку телеграм покладається на одного із телеграфістів.

3.6.6.3. Ведення та зберігання документації на станціях АFTN

3.6.6.3.1. Для забезпечення обліку обробки телеграм на станціях АFTN здійснюються ведення та зберігання первинної оперативно-експлуатаційної документації згідно з цими Правилами.

3.6.6.3.2. Після закінчення робочої зміни телеграфісти брошурують вихідні телеграми. Рулони з телеграмами заклеюють, ставлять на них дату та місяць, підписують і здають старшому зміни станції АFTN.

3.6.6.3.3. Старший зміни станції АFTN після перевірки правильності брошурування телеграм розписується на підшивці (рулоні) та здає їх на зберігання.

3.6.6.3.4. У разі великого обсягу кореспонденції, що передається (приймається), телеграми можна брошурувати окремими підшивками (підшивки вихідних, міжнародних телеграм, копій рулонного запису).

3.6.6.3.5. Відповідальність за зберігання телеграфної документації та її стан на станції АFTN покладається на керівника станції АFTN (старшого зміни).

3.6.6.3.6. Встановлюються такі терміни зберігання телеграфної документації:

• журнали обліку доставки телеграм – 1 рік;
• підшивки оригіналів усіх вихідних телеграм, за винятком телеграм з метеорологічною інформацією – 45 діб;
• копії відправлених вихідних телеграм, оригінали вихідних телеграм з метеорологічною інформацією – 15 діб;
• контрольні рулонні записи усіх відправлених вихідних телеграм – 45 діб;
• архів автоматизованих станцій АFTN та ЦКП – 1 місяць.

3.6.6.3.7. Початок терміну зберігання документації на станції АFTN встановлюється такий:

• для оригіналів та копій відправлених вихідних телеграм, контрольних рулонних записів – з дня їхньої доставки;
• для журналів – з дня датування останнього запису.

3.6.6.3.8. Оброблену документацію після закінчення терміну зберігання знищують згідно з установленим порядком.

Знищення оформляється відповідними актами про знищення.

3.6.6.4. Контроль за обробкою телеграм та веденням документації

3.6.6.4.1. Керівник станції АFTN (старший зміни) зобов’язаний організовувати на станції АFTN контроль за дотриманням терміну передавання та доставки телеграм, правильністю їхнього оформлення та ведення обліку за установленою формою.

3.6.6.4.2. Облік дотримування контрольних термінів передавання та доставки телеграм постійно здійснюється старшим зміни станції АFTN за записами на вихідних та транзитних телеграмах, у журналі обліку доставки телеграм.

3.6.6.4.3. Дані обліку обробки телеграм є якісним показником роботи станції АFTN. Результати обліку обробки телеграм повинні постійно аналізуватися та проводитися відповідні заходи щодо поліпшення роботи станції АFTN.

3.6.7. Формат телеграфних повідомлень AFTN (Код ІТА-2)

3.6.7.1. В AFTN незалежно від ступеня автоматизації станцій АFTN необхідно суворо дотримуватися запровадженого цими Правилами порядку передавання та приймання телеграфних повідомлень.

3.6.7.2. Для позначення функцій, які надані деяким сигналам у міжнародному телеграфному коді ІТА-2, використовуються такі умовні знаки:

• ↧ – перехід на літерний регістр російський (літерний регістр “РУС“);
• ↓ – перехід на літерний регістр латинський (літерний регістр “ЛАТ“);
• ↑ – перехід на цифровий регістр (регістр “ЦИФ“);
• < – повернення каретки;
• ≡ – переведення рядка;
• → – пропуск.

3.6.7.3. Для обміну повідомленнями в AFTN використовуються сигнали (сполучення літер або знаків) міжнародного телеграфного коду ІТА-2, які наведені в додатку 8.

3.6.7.4. Кодові скорочення (слова чи сполучення літер), які несуть смислове значення і використовуються під час обміну службовими повідомленнями, наведені в додатку 9.

3.6.7.5. Усі телеграфні повідомлення, які підлягають передаванню по AFTN, повинні складатися з таких частин:

• заголовка;
• адресного рядка;
• рядка відправника;
• тексту;
• закінчення.

3.6.7.6. Кожна частина телеграфного повідомлення (крім заголовка) відокремлюється одна від іншої сигналом кінця рядка [< ≡], при цьому у кожному рядку телеграфного повідомлення не повинно бути більше 69 знаків із врахуванням пропусків.

3.6.7.7. Якщо каналом авіаційного електрозв’язку, обладнаному телеграфним апаратом, передавання не велось більше ніж 30 с, то перед початком передавання заголовка необхідно послати пусковий імпульс, який складається із сигналу переходу на регістр “ЛАТ” [↓] та півторисекундної паузи.

3.6.7.8. Заголовок телеграфного повідомлення передається у такій послідовності:

• літерний регістр “РУС” [↧] або “ЛАТ” [↓];
• сигнал початку телеграфного повідомлення [ЗЦЗЦ] або [ZCZC];
• пропуск [→];
• позначення передавання (позначення каналу, канальний порядковий номер);
• пропуск [→];
• службові дані (у разі необхідності);
• сигнал інтервалу [→→→→→↧] або [→→→→→↓].

3.6.7.8.1. Позначення передавання – це шестизначна або семизначна група, яка складається з позначення каналу та канального порядкового номера телеграми. Позначення передавання присвоюється телеграфному повідомленню станцією АFTN, яка розпочинає передавання телеграми.

Канал позначається трьома літерами. Перша літера позначає станцію АFTN, яка передає телеграму. Друга літера позначає станцію АFTN, яка приймає телеграму. Перша та друга літери не можуть бути однаковими. Третя літера позначає канал авіаційного електрозв’язку, за допомогою якого будуть з’єднані станції АFTN.

Літери, які позначають станцію АFTN, що передає, та станцію АFTN, що приймає повідомлення, визначаються взаємодіючими станціями АFTN згідно з домовленістю та вибираються, як правило, з перших літер найменування пунктів місцезнаходження телеграфних станцій. У позначенні передавання не вживають літер Ч, Ш, Щ, Э, Ю, а також сполучення ЗЦ.

Літери позначення каналу авіаційного електрозв’язку вибираються та присвоюються за абеткою. Якщо між станціями АFTN існує один канал, то він позначається літерою “А“, але якщо більше одного – літерами “А“, “Б“, “В” і т.д. згідно з абеткою. На станціях АFTN не повинно бути однакових позначень різних каналів авіаційного електрозв’язку.

Станції АFTN послідовно присвоюють телеграфним повідомленням, які передаються від однієї станції АFTN до іншої, канальні порядкові номери від 001 до 999 у разі трицифрової нумерації та від 0001 до 9999 у разі чотирицифрової нумерації.

Порядкова нумерація повинна починатися щоденно з номера 001 (або 0001 за чотирицифровою нумерацією) в 00. 00 год UTC, кожному каналу присвоюються окремі серії цих номерів. Якщо кількість телеграфних повідомлень перевищує 1000 (або 10000 за чотирицифровою нумерацією) одиниць за добу, то нумерація продовжується номерами 001 (або 0001 за чотирицифровою нумерацією) і т.д.

3.6.7.8.2. Службові дані (до 10 знаків) містять:

час початку передавання телеграфного повідомлення по каналу авіаційного електрозв’язку, поданий чотирма цифрами (години, хвилини);

інші дані, але не більше п’яти знаків, які можуть добавлятися лише автоматичними ЦКП.

3.6.7.8.3. Сигнал інтервалу складається з п’яти позицій сигналу пропуску [→], за якими іде одна позиція сигналу переходу на літерний регістр “РУС” [↧] або “ЛАТ” [↓].

Сигнал інтервалу, який передається після службових даних, призначається для полегшення заміни заголовка у транзитних повідомленнях. Ці повідомлення обробляються на станціях АFTN, які починають їхнє передавання з новим заголовком.

3.6.7.8.4. Відповідно до пунктів 3.6.7.8.1 – 3.6.7.8.3 Правил заголовок телеграфного повідомлення складається з такої послідовності сигналів:

↧ ЗЦЗЦ → БКА ↑ 065 → 0630 →→→→→ ↧

або

↓ ZCZC → BKA ↑ 065 → 0630 →→→→→ ↓

На папері для рулонного (сторінкового) апарата заголовок матиме вигляд:

ЗЦЗЦ БКА065 0630 або ZCZC BKA065 0630.

Це означає: для передавання надане 65-те за рахунком доби повідомлення, яке передається від станції АFTN “В” до станції АFTN “К” каналом “А” , початок передавання – 6 год 30 хв UTC.

3.6.7.9. Адресний рядок телеграфного повідомлення містить:

• функцію вирівнювання (сигнал кінця рядка) [< ≡];
• дволітерну позначку покажчика терміновості (згідно з п. 3.6.3 Правил);
• пропуск [→];
• адресний (адресні) покажчик (покажчики);
• функцію вирівнювання (сигнал кінця рядка) [< ≡].

3.6.7.9.1. Адресний покажчик одержувача, який іде зразу за позицією пропуску, складається з восьми літер.

• у рядку має бути не більше семи адресних покажчиків. ЦА України в мережі AFTN використовує такі два типи адресних покажчиків:
• а) адресний покажчик абонента, який зареєстрований в ІКАО, містить:
• чотирилітерне позначення місцезнаходження пункту призначення;
• трилітерне умовне позначення для визначення авіаційного структурного підрозділу, якому адресується повідомлення;
• додаткову літеру, що позначає посадову особу відповідного органу, якому адресується повідомлення.

Літера “Ь” (або латинською “Х”) використовується для доповнення адресного покажчика до восьми знаків у тих випадках, коли точне позначення посадової особи (функціонального підрозділу) не потрібне;

б) адресний покажчик абонента, який зареєстрований у Державіаслужбі, містить:

• чотирилітерне позначення місцезнаходження пункту призначення;
• дволітерне умовне позначення, що позначає авіаційний структурний підрозділ, якому адресується повідомлення;
• останні дві літери адресного покажчика уточнюють підрозділ або посадову особу.

Літери “ЬЬ” (або латинськими “ХХ”) використовуються для доповнення адресного покажчика до восьми знаків у тих випадках, коли точне позначення посадової особи (функціонального підрозділу) не потрібне.

3.6.7.9.2. У тих випадках, коли абоненту не присвоєне трилітерне або дволітерне позначення у другій частині адресного покажчика, на його місці пишеться умовне трилітерне позначення “ЫЫЫ” (або латинськими “YYY”). Якщо абонент є військовою організацією, то пишеться позначення “ЫЬЫ” (або латинськими “YXY”). У цих випадках умовне позначення має бути доповнене до восьмизначного літерою-заповнювачем “Ь” (або латинською “Х”).

3.6.7.9.3. Повна адреса (деяка кількість адресних покажчиків) може займати не більше трьох рядків, надрукованих рулонним (сторінковим) апаратом. Якщо надруковані рулонним апаратом повідомлення містять більше адресних покажчиків, ніж може розміститися в трьох рядках, тоді такі повідомлення до початку їхнього передавання перетворюють на два або більше повідомлень, які мають повну адресу. Під час такого перетворення адресні покажчики одержувача розміщують по можливості у такій послідовності, щоб здійснювалася мінімальна кількість ретрансляцій через наступні ЦКП.

3.6.7.10. Рядок відправника містить:

• цифровий регістр [↑];
• час подання повідомлення;
• літерний регістр “РУС” [↧] або “ЛАТ” [↓];
• пропуск [→];
• покажчик відправника;
• функцію вирівнювання (кінець рядка) [< ≡] .

Приклад

↑ 121135 ↧ → УККККОЬЬ < ≡

або

↑ 121135 ↓ → UKKKKOXX < ≡

3.6.7.10.1. Час подання повідомлення містить шестицифрову групу “дата – час“, яка вказує поточну дату та час подання повідомлення на станцію АFTN для передавання.

3.6.7.10.2. Покажчик відправника складається так само, як і адресний покажчик одержувача (згідно з п. 3.6.7.9.1 Правил).

3.6.7.10.3. Під час передавання телеграм з покажчиком терміновості “СС” (“SS”) використовується сигнал “Увага” [↑ ЮЮЮЮЮ] (п‘ять позицій сигналу №10 телеграфного коду ITA-2 у цифровому регістрі), щоб до такого телеграфного повідомлення було вжито негайних заходів для його доставки та вручення одержувачу або для подальшого передавання, якщо повідомлення транзитне.

3.6.7.10.4. Якщо відправнику не присвоєне трилітерне або дволітерне позначення у другій частині адресного покажчика відправника, то на його місці пишеться умовне трилітерне позначення “ЫЫЫ” (або латинськими “YYY”), а якщо це військова організація – “ЫЬЫ” (або латинськими “YXY”). У цих випадках умовне позначення має бути доповнене до восьмизначного літерою – заповнювачем “Ь” (або латинською “Х”).

3.6.7.11. Текст телеграфного повідомлення належить передавати у такій послідовності:

• на початку тексту у випадку необхідності передаються відкриті найменування одержувачів або відправників та інші необхідні дані;
• текст телеграфного повідомлення (п. 3.6.5.1.3 Правил);
• прізвище відправника в кінці тексту та інші службові дані, якщо це необхідно;
• сигнал закінчення тексту [↧< ≡] або [↓< ≡].

3.6.7.11.1. Якщо текст повідомлення має формалізований вигляд, його передавання має проводитися тільки з бланка, який заповнює відправник телеграми. Бланк телеграми має містити усі необхідні знаки, символи та коди (п. 3.6.5.1.3, 3.6.7.3, 3.6.7.4 Правил).

3.6.7.11.2. Під час передавання тексту телеграфного повідомлення кожне слово відокремлюють від попереднього одним пропуском [→]. Після кожного рядка тексту, крім останнього, передається сигнал функції вирівнювання [< ≡]. Текст закінчується сигналом кінця тексту [↧< ≡] або [↓< ≡].

3.6.7.12. Закінчення телеграфного повідомлення містить:

сигнал розділення телеграфних повідомлень на рулоні (подання рулону), що складається із семи позицій переведення рядка [≡];

сигнал кінця телеграфного повідомлення, що складається із чотирьох поданих у безперервній послідовності літер “Н” [НННН] або “N” [NNNN];

сигнал розділення телеграфних повідомлень на перфорованій стрічці, що складається із дванадцяти позицій сигналу переходу на літерний регістр “ЛАТ” [↓].

Приклад

≡ ≡ ≡ ≡ ≡ ≡ ≡ НННН ↓↓↓↓↓↓↓↓↓↓↓↓

або

≡ ≡ ≡ ≡ ≡ ≡ ≡ NNNN ↓↓↓↓↓↓↓↓↓↓↓↓

3.6.7.12.1. Передавання сигналів розділення телеграфних повідомлень забезпечує розділення телеграм, надрукованих рулонним (сторінковим) апаратом.

3.6.7.12.2. Сигнал кінця телеграфного повідомлення, що передається у нерозривній послідовності, зберігається з моменту першого передавання до приймання телеграфного повідомлення на станції призначення.

3.6.7.12.3. Сигнал розділення телеграфного повідомлення на перфорованій стрічці передається неавтоматизованим станціям АFTN.

3.6.7.12.4. Відрив перфорованої стрічки має здійснюватися після сигналу кінця телеграфного повідомлення в місці розташування сигналу розділення телеграфного повідомлення на перфорованій стрічці.

3.6.7.12.5. Між сигналом кінця телеграфного повідомлення та сигналом початку наступного телеграфного повідомлення дозволяється передавання тільки сигналів переходу на літерний регістр “ЛАТ” [↓].

3.6.7.12.6. Сигнал кінця телеграфного повідомлення та сигнал початку наступного телеграфного повідомлення під час передавання можуть друкуватися на рулонному (сторінковому) апараті разом.

Приклад

ННННЗЦЗЦ МТА082 0630

або

NNNNZCZC MTA082 0630

3.6.7.13. Приклад формату міжнародного телеграфного коду ІТА-2, положення якого викладені у п. 3.6.7.5 – 3.6.7.12 Правил, міститься у додатку 10.

3.6.8. Призначення трактів передавання повідомлень

3.6.8.1. Усім повідомленням призначаються такі тракти передавання, які забезпечують найшвидшу доставку телеграфних повідомлень одержувачу.

3.6.8.2. Якщо необхідно прискорити проходження повідомлень, то наперед розглядається зміна призначених трактів передавання повідомлень. Кожна станція АFTN має відповідні переліки запасних трактів та використовує їх у разі потреби. Переліки запасних трактів мають бути узгоджені з адміністраціями, які експлуатують відповідні станції АFTN.

3.6.8.3. Зміну призначених трактів належить проводити:

а) у повністю автоматизованій станції АFTN:

• відразу після виявлення припинення електрозв’язку (пошкодження каналу), коли телеграфні повідомлення підлягають передаванню через повністю автоматизовану станцію АFTN;
• у межах 10-хвилинного періоду після виявлення припинення електрозв’язку (пошкодження каналу), коли повідомлення підлягають передаванню через неповністю автоматизовану станцію АFTN;

б) у неавтоматизованій станції АFTN:

• у межах 10-хвилинного періоду після виявлення припинення електрозв’язку (пошкодження каналу).

3.6.8.4. Покажчик обхідного маршруту

3.6.8.4.1. Якщо у разі порушення роботи каналу авіаційного електрозв’язку потрібна зміна тракту передавання телеграфного повідомлення, то до заголовка телеграфного повідомлення додається покажчик обхідного маршруту.

Покажчик обхідного маршруту містить:

• процедурний сигнал “ЖЖЖ” або “VVV”;
• п’ять позицій сигналу пропуску [→];
• одну позицію переходу на літерний регістр “РУС” [↧] або “ЛАТ” [↓].

3.6.8.4.2. У тому разі, коли телеграма направляється обхідним маршрутом не в усі пункти, що вказані в адресному рядку, після заголовка має бути введений скорочений адресний рядок, який містить лише покажчики одержувачів цієї теле­грами обхідним маршрутом.

3.6.8.4.3. У разі передавання телеграфного повідомлення каналом, який для частини пунктів, указаних в адресному рядку, є прямим маршрутом, а для інших – обхідним, адресний рядок з покажчиком обхідного маршруту повинен містити тільки ті адресні покажчики одержувачів, яким направляється це повідомлення по даному каналу.

3.6.8.4.4. Одноадресні телеграфні повідомлення передаються обхідним маршрутом без занесення в телеграму покажчика обхідного маршруту.

3.6.8.4.5. Покажчик обхідного маршруту може не проставлятися, якщо доповнення телеграфного повідомлення скороченим адресним рядком перетворює це повідомлення в одноадресне.

3.6.8.4.6. Станція АFTN, яка прийняла телеграму з покажчиком обхідного маршруту або одноадресну телеграму, бере на себе відповідальність за подальше її передавання в усі пункти згідно з адресними покажчиками одержувачів, що містяться у наступному за заголовком рядку.

3.6.8.4.7. У телеграфних повідомленнях, прийнятих обхідним маршрутом та які підлягають подальшому передаванню по прямому маршруту, заголовок та покажчик обхідного маршруту вилучаються. Під час передавання таких повідомлень складається новий заголовок, скорочений адресний рядок (за його наявності) та адресний рядок без змін. Якщо подальше передавання телеграфного повідомлення має здійснюватися також по обхідному маршруту, то новий заголовок доповнюється покажчиком обхідного маршруту.

3.6.9. Передавання телеграфних повідомлень

3.6.9.1. Телеграфні повідомлення передаються згідно із заздалегідь визначеною відповідальністю щодо подальшої ретрансляції, яка узгоджена між адміністраціями, відповідальними за роботу безпосередньо з’єднаних станцій АFTN.

Кожна станція AFTN виконує вказівки маршрутного довідника, який вміщує маршрутний список передавання телеграфних повідомлень (п. 3.6.6.1.10 Правил).

3.6.9.2. Передавання телеграфних повідомлень станцією АFTN проводиться у такій послідовності:

• пусковий імпульс (при потребі);
• заголовок (п. 3.6.7.8 Правил);
• адресний рядок (п. 3.6.7.9 Правил);
• рядок відправника (п. 3.6.7.10 Правил);
• текст (п. 3.6.7.11 Правил);
• закінчення (п. 3.6.7.12 Правил).

3.6.9.3. Усі повідомлення готуються до передавання та передаються згідно із встановленим форматом (п. 3.6.7 Правил).

3.6.9.4. Передавання повідомлень на станціях АFTN має виконуватися лише з носіїв інформації (перфорованої стрічки, магнітної стрічки, магнітних дисків, пам’яті ЕОМ).

Телеграфіст передає безпосередньо тільки стислі повідомлення для підтвердження приймання, виправлення помилок та інші повідомлення службового призначення.

3.6.9.5. Передавання телеграфних повідомлень довжиною понад 1800 знаків проводиться окремими частинами (окремими телеграмами). Кожна частина (телеграма) повинна мати однакову адресу та позначення відправника. В останньому рядку тексту телеграми пишеться:

//КОНЕЦ ЧАСТИ 01// – (кінець першої телеграми);
//КОНЕЦ ЧАСТИ 02// – (кінець другої телеграми) і т. д.

У кінці тексту останньої телеграми пишеться:

//КОНЕЦ ЧАСТИ N/N// – (кінець останньої телеграми з N частин).

Приклад

3.6.9.6. У разі використання перфорованої стрічки запис (перфорація стрічки) повинен виконуватися згідно з установленим форматом.

3.6.9.7. Записані на перфорованій стрічці телеграфні повідомлення з виявленими, але не виправленими помилками до передавання не допускаються.

3.6.9.8. Помилки, які були допущені під час підготовки перфорованої стрічки до початку тексту телеграфного повідомлення, повинні виправлятися вилученням усієї помилково записаної частини перфорованої стрічки та перфорації нової.

3.6.9.9. Помилки, які були допущені під час перфорації формалізованого телеграфного повідомлення, мають бути виправлені лише новою перфорацією всього повідомлення.

3.6.9.10. Виправлення помилок у тексті телеграфного повідомлення під час його перфорації (до внесення сигналу кінця тексту) належить здійснювати у такій послідовності:

• перемістити перфоровану стрічку на кількість неправильно записаних знаків;
• вилучити неправильно записані знаки поданням сигналу переходу на літерний регістр “ЛАТ” [↓] у межах частини, де була допущена помилка;
• передати знак помилки услід за помилково відперфорованою частиною тексту та останнім правильним словом або групою;
• продовжувати подальшу перфорацію (запис) стрічки.

3.6.9.11. У випадку виявлення помилки перфорації після закінчення тексту, але до внесення сигналу кінця телеграфного повідомлення виправлення помилки проводиться у такій послідовності:

• функція вирівнювання (сигнал кінця рядка) [< ≡];
• умовний код “ЦОР” або “COR”;
• виправлена частина тексту (слово, група).

3.6.9.12. Закінчення телеграфного повідомлення (п. 3.6.7.12 Правил) повинно бути записано (відперфоровано) на стрічці без виправлень.

3.6.9.13. На станціях АFTN, де як телеграфний апарат використовується ЕОМ, виправлення помилок здійснюється згідно з відповідним програмним забезпеченням. Телеграма, що була підготовлена на ЕОМ і готова до передавання, повинна відповідати установленому формату.

3.6.9.14. Розпочате передавання телеграфного повідомлення може бути перерване лише для передавання повідомлень з покажчиком терміновості “СС” (“SS”). У цьому разі передавання повідомлення анулюється посиланням таких сигналів:

• анулювання повідомлення [< ≡↑Щ↧ТА→↑Щ↧ТА< ≡] або [< ≡QTA→QTA↓< ≡];
• кінця телеграфного повідомлення [НННН] або [NNNN].

Після передавання повідомлення з покажчиком терміновості “СС” (“SS”) перерване повідомлення передається після наступного за чергою позначенням передавання.

3.6.9.15. На станціях АFTN, де заголовок телеграфного повідомлення видається автоматично, а інші частини повідомлення перфоруються на перфорованій стрічці, перед першим сигналом кінця рядка необхідно записати (відперфорувати) декілька сигналів літерного регістра “РУС” [↧] або пропуску [→] для запобігання перекручування першого сигналу.

Наступне передавання по вихідному каналу розпочинається з того місця стрічки, яке розташоване найближче до першого сигналу кінця рядка.

3.6.9.16. На кінцевих та транзитних станціях АFTN, які не мають пристроїв для автоматичної видачі заголовка, з метою запобігання ризику перекручення сигналу початку телеграфного повідомлення під час ретрансляції необхідно перед сигналом початку телеграфного повідомлення записати на перфорованій стрічці декілька сигналів літерного регістра “РУС” [↧].

Наступне передавання вихідним каналом має розпочинатися з того місця стрічки, яке найближче до сигналу початку телеграфного повідомлення.

3.6.10. Повторна обробка повідомлень

3.6.10.1. Станція АFTN, яка прийняла транзитне телеграфне повідомлення для його ретрансляції, повинна вилучити з такого повідомлення його попередній заголовок та покажчик обхідного маршруту, якщо він є. Передавання повідомлення має починатися з новим заголовком та з новим позначенням передавання для відповідного вихідного каналу.

Передавання транзитного повідомлення необхідно розпочинати з місця сигналу інтервалу безпосередньо перед першим сигналом кінця рядка.

3.6.10.2. На неавтоматизованих станціях АFTN частина розмежувального сигналу телеграфного повідомлення на перфорованій стрічці, яка залишається на відірваній стрічці, перед передаванням на станцію з автоматичним обладнанням повинна бути вилучена.

Якщо передавання повідомлення здійснюється на неавтоматизовану станцію АFTN, то залишена частина розмежувального сигналу телеграфного повідомлення на перфорованій стрічці має бути заповнена до дванадцяти посилок літерного регістра “ЛАТ” [↓] або повинен передаватися новий повний розмежувальний сигнал телеграфного повідомлення на перфорованій стрічці.

3.6.10.3. Виключення дублювання телеграфних повідомлень

3.6.10.3.1. Для виключення дублювання повідомлень під час передавання транзитних телеграм станції АFTN повинні мати перелік умовних позначень пунктів, куди подальше передавання телеграфних повідомлень