ПРОЕКТ
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
Стаття 2. Правове регулювання діяльності аеропортів України.
Стаття 3. Сфера дії Закону
Стаття 4. Аеропорти та їх класифікація
Стаття 5. Управління аеропортами
Стаття 6. Землі аеропортів
Стаття 7. Майно аеропортів
Стаття 8. Державні пріоритети при використанні аеропортів (аеродромів)
Розділ IІ
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АЕРОПОРТІВ
Стаття 9. Напрями державного регулювання діяльності аеропортів
Стаття 10. Повноваження авіаційної влади України
Стаття 11. Нормативно-правове регулювання аеропортової діяльності
Стаття 12. Державна реєстрації аеропортів і аеродромів
Стаття 13. Сертифікація аеропорту, аеродрому, авіаційної діяльності, авіаційної
наземної техніки та аеродромного обладнання
Стаття 14. Права та обов'язки утримувача сертифіката аеропорту, аеродрому, суб'єкта
аеропортової діяльності
Розділ ІІІ
БУДІВНИЦТВО, РЕКОНСТРУКЦІЯ І МОДЕРНІЗАЦІЯ АЕРОПОРТІВ
Стаття 15. Рішення про будівництво, реконструкцію і модернізацію аеропортів
Стаття 16. Проектування аеропортів
Стаття 17. Вибір площадки для будівництва (розширення) аеропортів
Стаття 18. Будівництво, реконструкція аеропортів
Розділ IV
ОРГАНІЗАЦІЯ АЕРОПОРТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 19. Види діяльності на аеродромах та в аеропортах
Стаття 20. Експлуатант аеропорту
Стаття 21. Експлуатант аеродрому
Стаття 22. Старший авіаційний начальник аеродрому
Стаття 23. Суб'єкти аеропортової діяльності
Стаття 24. Забезпечення доступу і обмеження прав користування аеропортами та
аеродромами
Стаття 25. Допуск до експлуатації аеропортів і аеродромів
Стаття 26. Експлуатація аеропортів і аеродромів
Стаття 27. Приаеродромні території. Будівництво на приаеродромній території
Стаття 28. Встановлення та експлуатація наземних радіо та світлотехнічних засобів
на приаеродромній території
Стаття 29. Пошукове, аварійно-рятувальне забезпечення польотів
Стаття 30. Пожежна безпека
Стаття 31. Аеронавігаційне та інформаційне забезпечення
Стаття 32. Координовані аеропорти
Стаття 33. Персонал аеропортів
Розділ VІ
ЗАХІСТ ВІД АКТІВ НЕЗАКОННОГО ВТРУЧАННЯ
Стаття 34. Забезпечення авіаційної безпеки в аеропортах
Стаття 35. Контроль на безпеку
Стаття 36. Забезпечення виконання вимог авіаційної безпеки щодо охорони повітряних
суден, авіаційних об'єктів, правил доступу до контрольованих зон аеропорту
Розділ VIІ
ВИРОБНИЧА ТА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В АЕРОПОРТАХ
Стаття 37. Обмеження монополістичної діяльності на ринках послуг в аеропортах
Стаття 38. Відносини експлуатантів аеропортів із місцевими органами державної
виконавчої влади та органами місцевого самоврядування
Стаття 39. Діяльність державних органів і організацій, які здійснюють митний,
прикордонний, санітарний, карантинний контроль, забезпечують суспільний порядок
Стаття 40. Плата за аеропортове обслуговування
Стаття 41. Виробничо-фінансова та інвестиційна діяльність в аеропортах
Стаття 42. Страхування
Стаття 43. Трудові відносини та соціальний захист
Розділ VІІІ
ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАТИКИ В АЕРОПОРТАХ
Стаття 44. Інформатика та інформатизація в аеропортах
Стаття 45. Інформаційна безпека в аеропортах
Розділ ІХ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО АЕРОПОРТИ
Стаття 46. Відповідальність за порушення законодавства про аеропорти
Стаття 47. Звільнення від відповідальності
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
ПРОЕКТ
Аеропорт є основною ланкою на авіаційному транспорті. Державне регулювання використання аеропортів України і аеропортової діяльності спрямовано на забезпечення потреб громадян і народного господарства в повітряних перевезеннях, оборони і безпеки держави, охорони її інтересів з дотриманням вимог безпеки польотів, авіаційної і екологічної безпеки.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Інші терміни, що застосовуються у цьому Законі, вживаються у значенні, наведеному у Повітряному кодексі України.
Стаття 2. Правове регулювання діяльності аеропортів України.
Відносини, пов'язані з функціонуванням аеропортів, регулюються цим Законом, Повітряним кодексом та іншими нормативно-правовими актами законодавства України.
Завданнями законодавства, що регулюють діяльність аеропортів є:
Стаття 3. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на юридичних, фізичних осіб, які здійснюють діяльність у галузі цивільної авіації та використанні повітряного простору України, відносини яких пов'язані з функціонуванням, розвитком аеропортів незалежно від форм власності та відомчої належності.
Стаття 4. Аеропорти та їх класифікація
Визначення аеропорт у цьому Законі використовується у подвійному значенні - як об'єкт і як суб'єкт правовідносин.
Аеропорт як суб'єкт правовідносин є суб'єктом аеропортової діяльності, який забезпечує прийняття та відправку повітряних суден, обслуговування повітряних суден, пасажирів, екіпажів, багажу, вантажу та пошти і має для цього аеродром, споруди, обладнання, техніку та персонал.
Аеропорти України поділяються на аеропорти загальнодержавного значення (стратегічні) та регіональні.
Аеропорти загальнодержавного значення (стратегічні аеропорти) - це аеропорти, які забезпечують найбільшу частку в обсягах обслуговування пасажирів та повітряних суден, є головними вузловими елементами авіатранспортної системи України і забезпечують функціонування найбільш важливих міжнародних і міжрегіональних авіазв'язків України. Стратегічні аеропорти входять до мережі міжнародних транспортних коридорів.
Регіональні аеропорти - аеропорти, які забезпечують авіаційне обслуговування певного регіону, області, кількох областей.
Перелік аеропортів загальнодержавного значення затверджується Кабінетом Міністрів України.
По видах перевезень, що обслуговуються, аеропорти поділяються на внутрішні й міжнародні.
Міжнародний аеропорт - це аеропорт, відкритий для прийому і відправлення повітряних суден, що виконують міжнародні повітряні перевезення і в якому здійснюється митний, прикордонний, санітарно-карантинний контроль, контроль на безпеку та інші види контролю, передбачені чинним законодавством.
Міжнародний аеропорт також відкритий також для прийому і відправлення повітряних судів, що виконують повітряні перевезення в межах території України.
Рішення про відкриття пункту пропуску через державний кордон України в аеропорту для виконання міжнародних польотів приймається згідно чинного законодавства України.
Дозвіл на виконання міжнародних польотів надається аеропорту рішенням авіаційної влади України.
Внутрішній аеропорт - це аеропорт, який обслуговує повітряні перевезення, що виконуються у межах України.
В аеропортах можуть бути аеродроми спільного використання.
В аеропортах можуть функціонувати вертольотні майданчики і вертодроми. Вимоги до вертольотних майданчиків і вертодромів встановлюються авіаційними правилами України.
Стаття 5. Управління аеропортами
Авіаційна влада України визначає умови і порядок організації діяльності аеропортів, сприяє їх розвитку.
Управління аеропортами здійснюється їх власниками через їх керівників, які призначені за погодженням з авіаційної владою України.
Створення, реорганізація, ліквідація підприємств, які є експлуатантами аеропортів, призначення і звільнення їх керівників здійснюються власниками аеропортів, за погодженням з авіаційної владою України та місцевими органами влади.
Створення, реорганізація та ліквідація підприємств, установ і організацій, які функціонують в аеропорту, затвердження їх статутів (положень), а також укладання контрактів (трудових договорів) з їх керівниками здійснюються у порядку, встановленому чинним законодавством України.
В аеропортах, де до складу аеропортового комплексу входить аеродром спільного використання, управління та утримання аеродромного комплексу здійснюється відповідним органом влади, якому підпорядкований аеродром.
Стаття 6. Землі аеропортів
Землі аеропортів - це землі на яких розташовані будівлі і споруди, обладнання та земельні ділянки, які необхідні для забезпечення роботи аеропорту.
Землі аеропортів закріплюються за експлуатантами аеропортів державними актами та за своїм цільовим призначенням є землями транспорту. Зміна цільового призначення земель аеропорту можлива тільки в разі його ліквідації.
Землі аеропортів не підлягають відчуженню, продажу, приватизації, передачі в заставу і, за згодою експлуатанта аеропорту, можуть передаватись в оренду іншим суб'єктам господарчої діяльності для будівництва, експлуатації, авіаційної або неавіаційної діяльності, яка спрямована на задоволення потреб пасажирів та користувачів аеропортів.
Права та обов'язки користувачів земельних ділянок, їх взаємовідносини визначаються укладеними угодами з експлуатантом аеропорту.
Використання земельних ділянок в межах території аеропорту не за цільовим призначенням є підставою для розірвання договору між користувачем земельної ділянки та експлуатантом аеропорту, вилучення та передачі земельних ділянок експлуатанту аеропорту.
Органи місцевої виконавчої влади на базі затверджених у встановленому порядку планів перспективного розвитку аеропортів на довгостроковий період зобов'язані резервувати землі, які необхідні для розвитку інфраструктури аеропортових комплексів.
Стаття 7. Майно аеропортів
Управління майном аеропорту здійснюється власником через експлуатанта аеропорту в межах повноважень, визначених чинним законодавством України.
Керівництво експлуатанту аеропорту несе відповідальність за економне та ефективне використання майна.
Рішення про зміну форми власності аеропортів, приймається Кабінетом Міністрів України.
При зміні форми власності повинно зберігатись цільове призначення аеропорту.
Аеродроми та аеродромні об'єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, засоби посадки, комплекси радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку, інші елементи аеродромів) не підлягають відчуженню, продажу, приватизації, передачі в заставу.
Пасажирські та вантажні термінальні комплекси, кетерінг, об'єкти авіапаливозабезпечення, інші споруди і обладнання, інженерні, технологічні, службові та культурно-побутові будівлі, об'єкти соціальної сфери, об'єкти інфраструктури тощо, які призначені для наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів, екіпажів, багажу, пошти, вантажу, об'єкти неавіаційних видів діяльності можуть передаватись в концесію, оренду тощо із збереженням їх цільового призначення.
Рішення про ліквідацію (припиненні діяльності) аеропортів приймається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 8. Державні пріоритети при використанні аеропортів (аеродромів)
При виникненні необхідності у використанні аеропорту (аеродрому) одночасно кількома користувачами, іншими юридичними і фізичними особами право на його використання надається відповідно до державних пріоритетів у наступній послідовності:
Розділ IІ
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АЕРОПОРТІВ
Стаття 9. Напрями державного регулювання діяльності аеропортів
Державну політику, стратегію використання, розвитку, регулювання і контроль за діяльністю аеропортів здійснює авіаційна влада України за такими напрямами:
Стаття 10. Повноваження авіаційної влади України
Повноваження авіаційної влади України у сфері аеропортової діяльності визначаються Повітряним кодексом України та цим Законом.
Стаття 11. Нормативно-правове регулювання аеропортової діяльності
Авіаційна влада України в межах наданих їй повноважень видає нормативно-правові акти, авіаційні правила, які обов'язкові до виконання всіма юридичними і фізичними особами з питань, регламентованих цим Законом, на всій території України.
Порядок використання аеропортів, технологія взаємодії суб'єктів аеропортової діяльності з користувачами аеропортів і органами об'єднаної системи організації повітряного руху визначається авіаційними правилами України.
Стаття 12. Державна реєстрації аеропортів і аеродромів
Аеропорти і цивільні аеродроми підлягають державній реєстрації з включенням необхідних даних до Державного реєстру аеропортів України і Державного реєстру цивільних аеродромів України. Ведення зазначених реєстрів покладається на авіаційну владу України.
Порядок реєстрації, виключення аеропортів та аеродромів з державних реєстрів визначається авіаційними правилами України.
При поданні документів на державну реєстрацію аеропорту або цивільного аеродрому сплачується державний збір, розмір і порядок стягування якого встановлюється за відповідно до чинного законодавства України.
Стаття 13. Сертифікація аеропорту, аеродрому, авіаційної діяльності, авіаційної наземної техніки та аеродромного обладнання
Аеропортова діяльність та експлуатація аеродрому без сертифіката заборонена.
Експлуатація авіаційної наземної техніки та аеродромного обладнання повинна підтверджуватись сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката.
Сертифікацію аеропорту, аеродрому, авіаційної наземної техніки та аеродромного обладнання здійснює авіаційна влада України.
Порядок і процедури сертифікації, відкриття, закриття та обмеження експлуатації аеропорту, аеродрому, а також сертифікаційні вимоги до аеропортів, аеродромів та суб'єктів аеропортової діяльності, авіаційної наземної техніки та аеродромного обладнання встановлюються авіаційними правилами України.
Види аеропортової діяльності, що підлягають сертифікації, встановлюється авіаційними правилами України.
Сертифікат аеродрому, суб'єкта аеропортової діяльності може бути анульований, або його дію тимчасово призупинено авіаційною владою України, якщо виявлена їх невідповідність сертифікаційним вимогам.
Забезпечення відповідності об'єктів аеропорту, аеродрому, суб'єктів аеропортової діяльності встановленим вимогам покладається на організацію, що здійснює експлуатацію цих об'єктів або аеропортову діяльність.
Авіаційна влада України має право своїм рішенням обмежити рух на аеродромі або закрити аеродром для повітряного руху на встановлений термін у випадку невідповідності аеродрому вимогам, визначених авіаційними правилами.
Авіаційна влада України має право анулювати сертифікат аеропорту, аеродрому або сертифікат суб'єкта аеропортової діяльності у випадку, якщо після завершення встановленого терміну, рішенням авіаційної влади України, аеропорт, аеродром або суб'єкт аеропортової діяльності продовжує залишатися таким, що не відповідає вимогам, встановленим авіаційними правилами.
Авіаційна влада України має право анулювати сертифікат авіаційної наземної техніки та аеродромного обладнання у випадку їх невідповідності вимогам, встановленим авіаційними правилами.
Сертифікат аеропорту отримує експлуатант аеропорту. Сертифікат суб'єкта аеропортової діяльності отримує заявник, який здійснює один чи декілька видів аеропортової діяльності. Сертифікат аеродрому отримує його експлуатант або заявник, який має укладений договір з експлуатантом аеродрому.
У разі подання заяви на сертифікацію аеродрому спільного використання, заявник повинен отримати згоду відповідного центрального органу виконавчої влади, а також надає відповідний договір, у якому містяться умови надання аеродрому для потреб цивільної авіації.
Якщо утримувачами сертифіката аеропорту, сертифіката аеродрому, сертифіката аеропортової діяльності є різні юридичні особи, між ними складається угода з визначенням меж відповідальності, порядку взаємодії, розподілу витрат та доходів, прав та обов'язків.
Авіаційна влада України може надавати повноваження та залучати компетентних юридичних та фізичних осіб для проведення інспектування, експертиз, перевірок, аналізу в процесі реєстрації, сертифікації та атестації.
Проведення сертифікації здійснюється за плату, розмір плати і порядок її стягування встановлюється згідно з чинним законодавством.
Стаття 14. Права та обов'язки утримувача сертифіката аеропорту, аеродрому, суб'єкта аеропортової діяльності
Утримувач сертифіката аеропорту, аеродрому, суб'єкта аеропортової діяльності несе відповідальність за дотримання вимог, встановлених діючими нормативними актами, сертифікаційних і ліцензійних умов, технологічних, екологічних і інших вимог, що забезпечують безпеку та регулярність польотів, безпечну експлуатацію аеродрому та аеропорту і захист інтересів споживачів аеропортових послуг.
Утримувач сертифіката аеропорту, аеродрому має право самостійно здійснювати аеропортову діяльність, експлуатувати аеропорт, аеродром або передавати повноваження на здійснення окремих видів діяльності іншим організаціям (підприємцям), які мають відповідний сертифікат на основі укладених договорів (оренди, концесії тощо). У цьому випадку на ці організації (підприємців) покладається відповідальність за дотримання встановлених вимог.
Утримувач сертифіката аеродрому, аеропорту має право контролю за експлуатаційним утриманням усіх будинків, споруд і об'єктів на його території згідно з укладеними договорами.
Утримувач сертифіката аеропорту, аеродрому зобов'язаний забезпечувати відповідність сертифікованого аеропорту, аеродрому встановленим вимогам протягом усього періоду його експлуатації і негайно усувати недоліки, які виявлені при перевірці авіаційною владою України.
Утримувач сертифіката аеропорту зобов'язаний надавати послуги, що забезпечують наземне обслуговування повітряних суден, екіпажів, пасажирів та багажу, вантажу і пошти.
Утримувач сертифіката аеродрому зобов'язаний надавати послуги користувачам аеропорту щодо забезпечення зльоту, посадки, руління, стоянки повітряних суден.
Утримувач сертифіката зобов'язаний надавати авіаційної владі України відомості згідно з вимогами авіаційних правил України.
Розділ ІІI
БУДІВНИЦТВО, РЕКОНСТРУКЦІЯ І МОДЕРНІЗАЦІЯ АЕРОПОРТІВ
Стаття 15. Рішення про будівництво, реконструкцію і модернізацію аеропортів
Рішення про будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння аеропортів і об'єктів приймається відповідно до нормативних-правових актів і авіаційних правил України.
Напрямки розвитку аеропорту визначаються затвердженим перспективним планом (на 20 років) розвитку аеропорту, який включає техніко-економічне обґрунтування.
Перспективні плани будівництва, реконструкції та розширення аеропортів розробляються компетентними організаціями, які мають відповідні ліцензії, погоджуються авіаційною владою України та органами місцевого самоврядування, головною проектною організацією цивільної авіації та затверджуються встановленим порядком.
Участь громадян у погодженні умов будівництва, реконструкції та експлуатації аеропортів визначається законодавством України.
Стаття 16. Проектування аеропортів
Проектування будівництва, модернізації комплексів і об'єктів аеропортів, у тому числі за участю іноземних учасників інвестиційного процесу, здійснюється відповідно до законодавчих і нормативних актів, авіаційних правил України, в тому числі, що регулюють інвестиційну діяльність по створенню і відтворенню основних фондів аеропортів з врахуванням регіональних особливостей і специфіки об'єктів.
Проекти комплексів і об'єктів аеропортів, незалежно від джерел фінансування, форм власності і належності підлягають державній експертизі відповідно до порядку, встановленому нормативно-правовими актами України.
Проектування будівництва, реконструкції і модернізації аеропортів та їх об'єктів повинні проводитися юридичними і (або) фізичними особами, що одержали у встановленому порядку відповідне право на цю діяльність.
Стаття 17. Вибір площадки для будівництва (розширення) аеропортів
Визначення місця розташування або розширення аеропорту повинне здійснюватись призначеною відповідним органом виконавчої влади комісією на основі розгляду матеріалів пророблень варіантів, виконаних досліджень з урахуванням соціальної ситуації в регіоні, технічного, економічного та екологічного висновків.
Порядок вибору площадки для будівництва (розширення) аеропорту визначається відповідно до нормативно-правових актів України.
З моменту початку процедури вибору площадки і до ухвалення рішення про вибір площадки для будівництва (розширення) аеропорту забороняється відведення земельних ділянок та видача дозволів на проектування і зведення об'єктів і споруд, які ускладнюють будівельні роботи і наступне функціонування аеропорту.
Стаття 18. Будівництво, реконструкція аеропортів
Будівництво та реконструкція аеропортів здійснюються у відповідності з нормативно-правовими актами та авіаційними правилами України.
Дозвіл на будівництво аеропортів, аеродромів надається за погодженням з авіаційною владою України.
Дозвіл на аеродрому будівництво аеропорту повинен містити обов'язки заявника щодо умов експлуатації аеропорту, впливу спорудження аеропорту на довкілля, раціонального планування землекористування, захисту прав третіх осіб, а також захисту життя і майна осіб, які перебувають на території аеропорту.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на підставі затверджених перспективних планів будівництва, реконструкції аеропортів здійснюють резервування відповідних земельних ділянок.
Земельні ділянки, які необхідні для розвитку аеропорту, що перебувають у користуванні або у власності інших юридичних або фізичних осіб, підлягають вилученню (викупу) у встановленому законодавством порядку.
Будівництво та реконструкція аеропортів є суспільною потребою.
Розділ IV
ОРГАНІЗАЦІЯ АЕРОПОРТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 19. Види діяльності на аеродромах та в аеропортах
На аеродромах та в аеропортах може здійснюватись авіаційна і неавіаційна діяльність.
Авіаційна діяльність - це діяльність фізичних та юридичних осіб, яка спрямована на створення умов та використання повітряного простору людиною за допомогою повітряних суден. Вимоги до виконання авіаційних видів діяльності встановлюються авіаційними правилами. До авіаційних видів діяльності відноситься аеропортові діяльність.
Вимоги до виконання неавіаційних видів діяльності встановлюються чинним законодавством та нормативно-правовими актами України.
Аеропортова діяльність на межами аеропорту може здійснюватись як експлуатантом аеропорту, так і іншими суб'єктами аеропортової діяльності вимог згідно з чинним законодавства та авіаційними правилами України.
В аеропорту повинні здійснюватись наступні види аеропортової діяльності:
Для виконання міжнародних польотів в аеропорту додатково повинні здійснюватись митний, прикордонний, санітарно-карантинний та інші види контролю, які передбачені чинним законодавством.
Виробничі потужності аеропорту повинні забезпечувати надання аеропортових послуг високої якості з дотриманням вимог безпеки польотів, авіаційної та екологічної безпеки в необхідному обсязі для задоволення існуючого обсягу попиту.
В аеропорту повинна бути система зворотного зв'язку пасажирів з адміністрацією аеропорту для своєчасного реагування на скарги пасажирів.
Аеропорт повинен мати поштовий, телеграфний, телефонний та інші види зв'язку, а також регулярне транспортне сполучення з найближчими населеними пунктами.
В аеропортах можуть здійснювати господарську діяльність юридичні та фізичні особи різних форм власності, які є суб'єктами аеропортової діяльності. Крім того, в аеропорту можуть виконувати свої функції державні органи та організації, які здійснюють митний, прикордонний, санітарний, карантинний контроль, забезпечують суспільний порядок.
Організація роботи суб'єктів аеропортової діяльності здійснюється в інтересах пасажирів та інших клієнтів, які користуються послугами повітряного транспорту, а також суб'єктів авіатранспортного ринку, які здійснюють авіаційні перевезення та авіаційні роботи, або сприяють їх здійсненню.
Стаття 20. Експлуатант аеропорту
Повноваження, права та обов'язки експлуатантів аеропортів визначаються цим Законом, їх статутами. Затвердження статутів аеропортів здійснюється власниками аеропортів за погодженням з авіаційною владою України.
Експлуатант аеропорту у відповідності з законодавством та авіаційними правилами України забезпечує організацію та координацію аеропортової діяльності, організацію заходів щодо безпеки польотів, авіаційної безпеки при наземному обслуговуванні, організацію і проведення пошукових, аварійно-рятувальних і протипожежних робіт при аварійних і надзвичайних подіях на повітряних судах на території аеропорту та у районі аеродрому, ефективне надання послуг користувачам аеропорту, забезпечує готовність аеропорту до наземного обслуговування повітряних суден і повітряних перевезень, а також дотримання всіма суб'єктами аеропортової діяльності і користувачами аеропорту вимог безпеки польотів, якості наданих послуг та робіт, регулярності польотів, авіаційної, пожежної і екологічної безпеки.
Експлуатант аеропорту здійснює організацію розвитку аеропорту, будівництво, реконструкцію, розширення та капітальний ремонт об'єктів і споруджень аеропорту.
Експлуатант аеропорту може одночасно бути експлуатантом аеродрому.
Керівник експлуатанта аеропорту, аеродрому має право відмовитись від виконання розпоряджень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у випадку, якщо виконання цих розпоряджень може привести до загрози безпеки польотів або авіаційної безпеки.
Експлуатант аеропорту є користувачем або власником земельної ділянки аеропорту і, за згодою власника аеропорту, може надавати її на договірних умовах юридичним і фізичним особам для здійснення авіаційної та неавіаційної діяльності.
Експлуатант аеропорту має право на організацію і керування усіма видами діяльності в аеропорту, що здійснює самостійно, або шляхом передачі на договірних умовах суб'єктам аеропортової діяльності, що мають відповідні сертифікати.
Організація наземного обслуговування повітряних суден в аеропорту (на аеродромі) покладається на експлуатанта аеропорту (аеродрому).
Обслуговування повітряних суден, екіпажів, пасажирів та багажу, вантажів і пошти можуть також здійснювати сертифіковані суб'єкти авіаційної діяльності у відповідності до договорів, які вони укладають з експлуатантом аеропорту. Умови договорів повинні передбачати обов'язкові процедури координації діяльності і контролю з боку керівництва аеропорту за дотриманням усіма суб'єктами аеропортової діяльності вимог нормативно-правових актів з дотриманням вимог безпеки польотів і авіаційної безпеки. Дане положення не стосується прав та обов'язків державних органів та організації, які здійснюють митний, прикордонний, санітарний, карантинний контроль, забезпечують суспільний порядок.
Експлуатант аеропорту може передавати об'єкти аеропорту на договірних умовах суб'єктам аеропортової діяльності різних форм власності з метою їх подальшої експлуатації.
Використання аеропортів авіаційними підприємствами провадиться на підставі дозволів експлуатанта аеропорту з повідомленням про це відповідного провайдера аеронавігаційного обслуговування
Експлуатант аеропорту не має права вводити заходи дискримінаційного економічного впливу і обмежень на здійснення прав користувачів аеропорту, крім випадків, коли такі обмеження стосуються забезпечення безпеки польотів і авіаційної безпеки.
Діяльність експлуатанта аеропорту визначається авіаційними правилами України.
Стаття 21. Експлуатант аеродрому.
На експлуатанта аеродрому покладена відповідальність за забезпечення безпеки польотів, авіаційної безпеки, метеозабезпечення, контроль за станом приаєродромної території, контроль за будівництвом та діяльністю суб'єктів та об'єктів в аеропорту та на приаеродромної території, контроль за дотриманням вимог про установку маркувальних знаків і радіотехнічних пристроїв.
Керівник експлуатанта цивільного аеродрому призначається власником аеродрому, за погодженням з авіаційною владою України.
Експлуатант аеродрому є користувачем або власником земельної ділянки аеродрому і, за погодженням з власником аеродрому, може надавати її в оренду та на інших договірних умовах іншим юридичним і фізичним особам для здійснення авіаційної діяльності.
Експлуатант аеродрому здійснює експлуатацію аеродрому відповідно до вимог, встановленими авіаційними правилами України.
Експлуатант аеродрому розробляє інструкцію з забезпечення польотів (використання повітряного простору) в районі аеродрому, яка затверджується керівником авіаційної влади України. Інструкція з забезпечення польотів (використання повітряного простору) в районі аеродрому визначає порядок виконання польотів на аеродромі та використання повітряного простору в районі аеродрому, порядок забезпечення польотів, містить дані щодо експлуатаційно-технічних характеристик аеродрому і є основним документом при сертифікації аеродрому.
Інструкція з забезпечення польотів (використання повітряного простору) в районі аеродрому спільного використання, власником якого є міністерство, організація, підприємство, що не відноситься до сфери цивільної авіації, повинна містити додаткові розділи щодо виконання польотів цивільними повітряними суднами на аеродромі, а також положення про порядок обслуговування повітряного руху та забезпечення таких польотів за цивільними процедурами. Інструкція з забезпечення польотів (використання повітряного простору) в районі аеродрому спільного використання розробляється експлуатантом аеродрому, узгоджується з авіаційною владою України та затверджується керівником органу виконавчої влади, до сфери якого належить цей аеродром.
При наявності на аеродромі декількох користувачів, вони подають експлуатанту аеродрому інформацію для включення до інструкції з забезпечення польотів (використання повітряного простору) в районі аеродрому в межах своєї відповідальності.
Порядок складання та погодження інструкції з забезпечення польотів (використання повітряного простору) в районі аеродрому цивільної авіації визначається авіаційними правилами України.
Виконання польотів на аеродромі та використання повітряного простору в районі аеродрому без наявності затвердженої в установленому порядку інструкції з забезпечення польотів (використання повітряного простору) в районі даного аеродрому заборонено.
Стаття 22. Старший авіаційний начальник аеродрому
На аеродромі призначається старший авіаційний начальник аеродрому.
Старший авіаційний начальник аеродрому призначається з керівництва експлуатанта аеродрому, на якого безпосередньо покладена відповідальність за забезпечення безпеки польотів, авіаційної безпеки, охорони аеродрому, організацію обслуговування повітряного руху та підтримання встановленого порядку виконання та забезпечення польотів на аеродромі та який здійснює координацію діяльності на аеродромі різних підприємств та організацій, у тому числі підпорядкованим різним органам виконавчої влади.
Старший авіаційний начальник цивільного аеродрому призначається керівником авіаційної влади України.
На аеродромах спільного користування старший авіаційний начальник аеродрому призначається керівником авіаційної влади України або відповідним командувачем виду збройних сил України, в залежності від того, в підпорядкуванні кого знаходяться підприємство або військова частина, що є експлуатантом аеродрому та погоджується з відповідним органом виконавчої влади України до сфери управління якого належить організація, яка користується аеродромом.
Вимоги до старшого авіаційного начальника аеродрому, його повноваження, права та обов'язки встановлюються авіаційними правилами України.
Стаття 23. Суб'єкти аеропортової діяльності
Суб'єкт аеропортової діяльності повинен мати відповідний сертифікат на заявлений вид або види діяльності.
Суб'єктом аеропортової діяльності може бути експлуатант аеропорту (аеропорт), структурний підрозділ експлуатанта аеропорту (аеропортова служба), структурний підрозділ іншого підприємства, суб'єкти комерційного обслуговування в аеропортах.
Суб'єкти аеропортової діяльності, які не є структурними підрозділами експлуатанта аеропорту, які пройшли відповідну сертифікацію, мають право здійснювати свою діяльність в аеропорту на підставі договору, укладеного з експлуатантом аеропорту, з розподілом між ними зон відповідальності, визначення порядку взаємодії, розподілу витрат та доходів, прав та обов'язків.
Суб'єкти аеропортової діяльності не мають право вводити заходи дискримінаційного економічного впливу і обмежень на здійснення прав користувачів аеропорту, крім випадків, коли такі обмеження стосуються захисту прав і законних інтересів інших осіб в області забезпечення безпеки польотів і авіаційної безпеки.
Діяльність суб'єктів аеропортової діяльності, їх права, обов'язки і відповідальність визначається авіаційними правилами України.
Стаття 24. Забезпечення доступу і обмеження прав користування аеропортами та аеродромами
Експлуатант аеропорту, аеродрому зобов'язаний надати користувачам рівні умови користування аеропортом та аеродромом, якщо інше не передбачено чинним законодавством і авіаційними правилами України. Усі користувачі аеропортів мають рівні права на користування аеропортами. Умови користування аеропортом, аеродромом можуть змінюватись в залежності від типу повітряного судна або виду авіаційної діяльності, яка здійснюється користувачем.
З метою надання консультацій і належного представництва інтересів сторін щодо умов використання аеродромів та аеропортів, аеропортових зборів та наземного обслуговування, в аеропортах створюються аеропортові комітети, до складу яких входять представники керівництва експлуатантів аеродромів та аеропортів, координатор аеропорту, органів обслуговування повітряного руху, користувачів аеродромів або їх представницьких організацій, а також представники суб'єктів аеропортової діяльності.
Користування аеропортами та аеродромами обмежується:
Забороняється обмеження прав користування аеропортом, відкритим для прийому і відправлення повітряних суден, при його використанні екіпажем повітряного судна як запасного.
Експлуатант аеродрому, який відкритий для прийому і відправлення повітряних суден, зобов'язаний надавати дозвіл:
Розділ V
ЕКСПЛУАТАЦІЯ АЕРОПОРТІВ
Стаття 25. Допуск до експлуатації аеропортів і аеродромів
Допуск до експлуатації аеропортів і цивільних аеродромів здійснюється авіаційною владою України на підставі відповідних сертифікатів згідно з вимогами авіаційних правил України.
Забезпечення відповідності аеропорту (аеродрому) в період його експлуатації встановленим вимогам покладається на експлуатанта аеропорту (аеродрому).
Стаття 26. Експлуатація аеропортів і аеродромів
Технологія роботи суб'єктів аеропортової діяльності, їх взаємодія з користувачами аеропортових послуг, з органами об'єднаної системи організації повітряного руху, склад споруджень аеропортів, вимоги до їх основних показників визначаються авіаційними правилами України.
Спорудження, аеродромна наземна техніка та обладнання в аеропортах повинні відповідати відповідним вимогам нормативно-правових документів та авіаційних правил України.
Оренда суб'єктами аеропортової діяльності каналів зв'язку, використання засобів зв'язку загального призначення, а також здійснення радіотехнічного забезпечення польотів повітряних судів і радіозв'язку з ними виконується відповідно до законодавства і авіаційних правил України.
Стаття 27. Приаеродромна територія. Будівництво на приаеродромній території
Для забезпечення безпечного руху повітряних суден в повітряному просторі та контролю за дотриманням порядку використання повітряного простору встановлюються приаеродромні території.
Порядок встановлення приаеродромних територій, їх розміри і режим використання, контроль і облік об'єктів та перешкод визначаються авіаційними правилами України.
Інформація про розміри приаеродромної території доводиться експлуатантом аеродрому чи уповноваженою на те особою до відповідних органів місцевої влади, підвідомча територія яких повністю чи частково підпадає під приаеродромну територію.
Будівлі і природні об'єкти, які розташовані на приаеродромній території не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.
На приаеродромній території запроваджується особливий порядок одержання дозволу на будівництво (реконструкцію) та на діяльність, яка може впливати на безпеку польотів та створювати перешкоди для роботи наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів. До цей діяльності відносяться: вибухові роботи; діяльність, що сприяє скупченню птахів; встановлення радіовипромінюючих пристроїв; роботи, які пов'язані з використанням лазерних пристроїв, що можуть випромінювати у повітряний простір; роботи, пов'язані із запуском ракет та куль-зондів; діяльність, яка пов'язана з польотами літальних апаратів; діяльність, яка пов'язана з викидами димів та газів що можуть погіршувати видимість у районі аеродрому; будівництво повітряних високовольтних ліній електропостачання.
Надання дозволу на будівництво (реконструкцію), умов забудови та використання землі під розміщення об'єктів та зазначену діяльність на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування тільки після погодження з експлуатантом аеродрому, органами об'єднаної системи організації повітряного руху, авіаційною владою України а також зі спеціально уповноваженим органом в області оборони. Порядок погодження визначається авіаційними правилами України.
Розвиток населених пунктів в межах приаеродромної території планується з урахуванням вимог безпеки польотів повітряних суден та з урахуванням зон впливу авіаційного шуму.
В смугах повітряних підходів до аеродромів обмежується спорудження об'єктів, в яких можуть одночасно знаходитись значна кількість людей та об'єктів підвищеної небезпеки. Обмеження щодо розміщення таких об'єктів в смугах повітряних підходів визначаються авіаційними правилами України.
Смуга повітряних підходів - це встановлених розмірів ділянка приаеродромної (привертодромної) території, прилегла до кінця літної смуги, над якою повітряні судна здійснюють початковий етап набирання висоти під час зльоту та кінцевий етап зниження під час заходу на посадку. Смуга повітряних підходів є проекцією на поверхню Землі обмежувальних поверхонь зльоту та заходу на посадку.
На відстані до 15 кілометрів від меж аеродрому, забороняється розміщення місць харчових відходів, звалищ, споруджувати або розбудовувати споруди, які сприяють масовому скупченню птахів і можуть створювати загрозу для повітряного руху.
У випадку, якщо в смугах повітряних підходів до аеродромів дерева можуть становити перешкоду для повітряного руху, експлуатант аеродрому має право вимагати усунення таких дерев або самостійно приймати заходи для їх усунення без згоди власника.
Для попереджання порушень умов погодження, неузгодженого будівництва експлуатант аеродрому здійснює контроль за станом приаеродромної території.
Органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи, незалежно від форм власності, які допустили порушення порядку отримання або видачі дозволу на будівництво, реконструкцію та іншу діяльність, умов дозволу, зобов'язані на вимогу експлуатанта аеродрому припинити будівництво чи іншу діяльність на приаеродромної території та усунути допущені порушення за власні кошти у термін встановлений авіаційною владою України.
Будь яка шкода, завдана власнику аеродрому, аеропорту та споживачу їх послуг, у тому числі експлуатанту повітряного судна, внаслідок порушень, які пов'язані з фактом будівництва, реконструкції чи іншої діяльності на приаеродромнії території, підлягає відшкодуванню відповідно до законодавства України.
Стаття 28. Встановлення та експлуатація наземних радіо та світлотехнічних засобів на приаеродромній території
Експлуатант аеродрому та провайдер аеронавігаційного обслуговування мають право встановлювати наземні засоби зв'язку, навігації та спостереження та світлотехнічні засоби, прокладати інженерні мережі на будь-яких об'єктах нерухомості, розташованих на прилеглій до аеродрому території, і користуватися правом доступу до такого обладнання.
Монтаж, експлуатація та технічне обслуговування обладнання наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження, світлотехнічних засобів та інженерних мереж є суспільною потребою.
Органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи зобов'язані безперешкодно та терміново надавати дозвіл на доступ персоналу та транспортним засобам експлуатантів аеродрому і провайдера аеронавігаційного обслуговування до обладнання наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження, світлотехнічних засобів та інженерних мереж.
Питання виплати компенсації за обмеження майнових прав внаслідок реалізації прав, передбачених цим пунктом, а також умови і порядок позбавлення права власності на об'єкти нерухомості регулюються положеннями законодавства про управління об'єктами нерухомого майна.
Експлуатант аеродрому та провайдер аеронавігаційного обслуговування мають право:
1. Встановлювати опори та кріплення для антено-мачтових пристроїв наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження, світлотехнічних засобів і повітряних ліній електрозв'язку та електропостачання на зовнішніх поверхнях стін або фасадів будівель або на дахах. Обов'язковою умовою є забезпечення доступу до них ззовні та дотримання вимог експлуатаційних документів щодо безпеки людей та споруд.
2. Прокладати на таких же умовах лінії електрозв'язку та електропостачання над спорудами приватного використання.
3. Влаштовувати підземну каналізацію або опори для повітряних ліній електрозв'язку та електропостачання для антено-мачтових пристроїв наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження, світлотехнічних засобів на приватних ділянках землі, навіть якщо вони захищені огорожею або іншими подібними засобами.
4. Зрізати дерева та гілки дерев, що знаходяться поблизу розташування повітряних ліній електрозв'язку та електропостачання або антено-мачтових пристроїв наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження, світлотехнічних засобів, які заважають їхньому встановленню або роботі, або в результаті коливань чи падіння можуть спричиняти коротке замикання або пошкодження обладнання.
5. Здійснювати на дахах та зовнішніх поверхнях стін будівель відповідні роботи по забезпеченню функціонування сигналізації.
Положення пунктів 1-5 застосовуються також до наземного обладнання, встановленого провайдером аеронавігаційного обслуговування на об'єктах нерухомості, розташованих за межами приаеродромної території.
Власник об'єктів нерухомості повинен забезпечити доступ до обладнання осіб, які здійснюють обслуговування наземного обладнання, встановленого експлуатантом аеродрому та провайдерами аеронавігаційного обслуговування.
Експлуатант аеродрому та провайдер аеронавігаційного обслуговування зобов'язані забезпечувати належний стан утримання наземного обладнання.
Стаття 29. Пошукове, аварійно-рятувальне забезпечення польотів
1. Пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів - комплекс заходів дотримання вимог встановлених нормативно-правових актів, які направлено на своєчасну підготовку, утримання на належному рівні готовності і залучення до дій сил та засобів реагування на надзвичайну ситуацію з повітряним судном.
2. Організацію пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів у районі відповідальності за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт, оповіщення про лихо, зв'язок, координацію пошуку та рятування здійснює служба пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів.
3. Служба пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів підпорядковується керівникові експлуатанта аеропорту (аеродрому). Організаційна структура служби пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів аеродрому (аеропорту) визначається положеннями авіаційних правил України.
4. Для виконання пошукових та аварійно-рятувальних робіт в аеропорту (аеродромі) створюється аварійно-рятувальна команда, яка складається із чергових штатних і позаштатних формувань (підрозділів) нормативна чисельність яких встановлюється відповідно до вимог авіаційних правил України.
5. Експлуатант аеропорту (аеродрому) відповідає за організацію, утримання, матеріально-технічне забезпечення і комплектування особовим складом служби пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів та аварійно-рятувальної команди відповідно до вимог нормативно-правових актів. На випадок аварійної ситуації з повітряним судном розробляється план заходів.
6. Заклади охорони здоров'я, органи державного управління, державна служба протипожежної охорони та інші служби комунального господарства повинні взаємодіяти з питань підготовки і реалізації планів на випадок аварійних обставин з повітряним судном, при цьому, на керівника експлуатанта аеродрому (аеропорту) покладаються функції з координування їх взаємодії.
7. Евакуація повітряного судна, що зазнало лиха або його частин з місця події на аеродромі і в районі аеродрому здійснюється за рахунок експлуатанта цього повітряного судна відповідно до положень авіаційних правил України.
8. Служба пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів аеродрому (аеропорту), а також пошуково-рятувальні та аварійно-рятувальні засоби підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до порядку, встановленому авіаційними правилами України.
9. Працівники пошукової та аварійно-рятувальної служби аеродрому (аеропорту) повинні володіти відповідною кваліфікацією, відповідати критеріям фізичної і психічної готовності, передбаченим окремими нормативно-правовими актами, повинні пройти спеціальну підготовку за рахунок підприємства.
10. Центральний орган виконавчої влади, що регулює діяльність пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації України, здійснює інспекційний контроль пошукових та аварійно-рятувальних служб аеродромів (аеропортів), незалежно від форм власності, за планами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
11. У випадку, якщо пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів аеропорту (аеродрому) не відповідає вимогам авіаційних правил України, виконання польотів може бути обмежено або призупинено відповідним рішенням авіаційної влади України.
Стаття 30. Пожежна безпека
Протипожежне забезпечення в аеропортах та на аеродромах здійснюється відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку".
Стаття 31. Аеронавігаційне та інформаційне забезпечення
Аеронавігаційна інформація щодо аеропортів і аеродромів, відкритих для прийому і відправлення повітряних суден та використання повітряного простору України, публікується в Збірнику аеронавігаційної інформації України та є доступною для всіх користувачів повітряного простору України.
Стаття 32. Координовані аеропорти
Всі аеропорти України розподіляються на координовані або некоординовані. Авіаційна влада України приймає всі можливі заходи щодо створенню в аеропортах України сприятливих умов для максимального задоволення попиту авіакомпаній на виконання польотів до аеропортів України без будь-яких обмежень.
Аеропорт вважається некоординованим, якщо його пропускна здатність задовольняє попит користувачів.
У разі, якщо попит користувачив на виконання польотів до/з будь-якого аеропорту України перевищує його пропускну здатність, то авіаційна влада України після проведення аналізу ситуації, визначає цей аеропорт координованим та призначає незалежного координатора аеропорту (групи аеропортів). В цьому випадку у координованому аеропорту впроваджуються процедури погодження часових дозволів на приліт та виліт - слот-регулювання. Координатор відповідає за виділення авіаперевізникам часових інтервалів (слотів) для обслуговування в аеропорту і контролює процес використання часових інтервалів. Розподіл слотів провадиться на рівноправній та неупереджувальній основі з урахуванням пропускної спроможності аеропорту.
Порядок та процедура призначення координованого аеропорту, призначення координатора, механізм подання запитів на слоти та надання слотів в координованих аеропортах визначається авіаційними правилами України.
Стаття 33. Персонал аеропортів
До персоналу аеропортів відносяться особи, які мають спеціальну підготовку і діяльність яких стосується безпеки польотів, авіаційної безпеки і спрямована на організацію, виконання, забезпечення і обслуговування аеропортової діяльності.
Персонал аеропортів підлягає обов'язкової атестації.
Робота осіб персоналу в аеропорту дозволяється при наявності відповідного допуску. Вимоги, які пред'являються до персоналу аеропортів, встановлюються авіаційними правилами України.
Підготовка фахівців для аеропортів здійснюється в установах та організаціях, що мають відповідні дозвільні документи.
Експлуатант аеропорту (аеродрому), суб'єкти аеропортової діяльності зобов'язані власними силами, або з залученням спеціальних навчальних закладів, підтримувати необхідний рівень професійної підготовки усіх категорій працівників.
Розділ VІ
ЗАХИСТ ВІД АКТІВ НЕЗАКОННОГО ВТРУЧАННЯ В ДІЯЛЬНІСТЬ
ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ
Стаття 34. Забезпечення авіаційної безпеки в аеропортах
Організація робіт, пов'язаних із забезпеченням авіаційної безпеки, здійснюється відповідно до Закону України "Про державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації", інших нормативних актів, що розробляються авіаційною владою України на підставі зазначеного Закону.
Суб'єкти аеропортової діяльності зобов'язані вживати заходи щодо забезпечення авіаційної безпеки та протидії актам незаконного втручання в діяльність цивільної авіації у відповідності до вимог Закону України "Про державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації".
Стаття 35. Контроль на безпеку
Контроль на безпеку ручної поклажі, багажу, вантажу, пошти та бортових припасів, а також особистий контроль на безпеку пасажирів і членів екіпажу внутрішніх та міжнародних рейсів здійснюють служби авіаційної безпеки.
До польоту або перевезенню на повітряному судні не допускаються пасажир або член екіпажу у разі їх відмови від проходження контролю на безпеку, а також відмови пред'явити для контролю ручну поклажу, багаж, вантаж, пошту та бортові припаси.
На борту повітряного судна, що перебуває в польоті, контроль на безпеку, у разі необхідності, може бути проведений за рішенням командира повітряного судна незалежно від згоди пасажира або члена екіпажу. Повітряне судно вважається таким, що перебуває у польоті, з часу зачинення всіх його зовнішніх дверей після завантаження і до часу відкриття будь-яких з цих дверей для розвантаження.
Перелік небезпечних предметів та речовин, які заборонені для перевезення на цивільних повітряних суднах визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 36. Забезпечення виконання вимог авіаційної безпеки щодо охорони повітряних суден, авіаційних об'єктів, правил доступу до контрольованих зон аеропорту
Вимоги авіаційної безпеки щодо охорони повітряних суден, важливих авіаційних об'єктів, правил доступу до контрольованих зон аеропортів та аеродромів встановлюється Законом України "Про державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації".
Розділ VIІ
ВИРОБНИЧА ТА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В АЕРОПОРТАХ
Стаття 37. Обмеження монополістичної діяльності на ринках послуг в аеропортах
Аеропорти є суб'єктами природних монополій, діяльність яких регулюється відповідно до законодавства України про природні монополії.
Передача експлуатантом аеропорту прав на надання послуг в аеропорту, ведення аеропортової діяльності відповідними юридичними чи фізичними особами, у тому числі орендаторами та концесіонерами, здійснюється на договірних умовах на конкурсній основі.
Користувачі аеропорту, які користуються послугами наземного обслуговування в аеропортах, мають право вільно обирати постачальника послуг з числа сертифікованих суб'єктів аеропортової діяльності в цій сфері.
Експлуатант аеропорту, митні органи, прикордонні органи зобов'язані надати можливість суб'єктам господарювання, якщо вони мають відповідний сертифікат і здійснюють наземне обслуговування інших користувачів, а також користувачам, які здійснюють обслуговування власних рейсів, агентам з наземного обслуговування, виконувати свою виробничу діяльність, вільно користуватись обладнанням і територією аеродрому, а також його централізованою інфраструктурою, на недискримінаційних умовах та у спосіб, який не порушує засад чесної конкуренції.
Авіаційна влада України проводить антимонопольні заходи і розвиває конкуренцію в аеропортах незалежно від організаційно-правових форм і форм власності.
Стаття 38. Відносини експлуатантів аеропортів із місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
До компетенції місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування належать:
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законодавством, забезпечують контроль за додержанням авіаційними підприємствами усіх форм власності нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, електромагнитних випромінювань.
При плануванні розвитку транспортної і соціальної інфраструктури щодо обслуговування пасажирів та економіки регіонів місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють свою роботу в взаємодії з експлуатантами аеропортів.
Стаття 39. Діяльність державних органів і організацій, які здійснюють митний, прикордонний, санітарний, карантинний контроль, забезпечують суспільний порядок
Державні органи та організації, які забезпечують митний, прикордонний, санітарний, карантинний контроль, забезпечують суспільний порядок, здійснюють свою діяльність в аеропортах у відповідності з затвердженими у встановленому порядку законодавчими і нормативними актами.
Зазначені державні органи та організації здійснюють свою діяльність в аеропорту відповідно до укладеного з експлуатантом аеропорту договором і затвердженими технологіями.
Положення договору повинні передбачати взаємну відповідальність і можливість пред'явлення претензій у випадку порушення однієї зі сторін умов договору, виконання затверджених технологій.
Експлуатант аеропорту, суб'єкти аеропортової діяльності, які здійснюють окремі види аеропортової діяльності, при порушенні вимог законодавчих і нормативних актів, які регламентують діяльність зазначених державних органів і організацій, несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Стаття 40. Плата за аеропортове обслуговування
Для відшкодування витрат, понесених суб'єктами аеропортової діяльності, забезпечення розвитку аеропортів (аеродромів) послуги в аеропортах надаються на платній основі. Розмір плати за послуги повинен відшкодовувати витрати та забезпечувати отримання прибутку, необхідного для поступового розвитку.
Основні авіаційні послуги в аеропортах надаються без попереднього погодження з користувачем послуг. До них відносяться: забезпечення зльоту повітряних суден, авіаційної безпеки, обслуговування пасажирів, повітряних суден і вантажу, обробка вантажів, багажу і пошти, аеродромне обслуговування повітряного руху.
Інші послуги в аеропортах надаються за попереднім погодженням з користувачем послуг. До них відносяться: надання технічного обслуговування і ремонту; авіапаливозабезпечення; метеозабезпечення, кетерінг; надання спеціалізованих машин і механізмів та відповідних послуг забезпечення наднормативної стоянки повітряних суден, обслуговування VIP-персон тощо.
Доходи в аеропорту від неавіаційної діяльності отримуються від: здачі в оренду нерухомого і окремо визначеного майна, збору за місця стоянки автотранспорту, торгової виручки, готельного збору, доходів від зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо.
Розмір та порядок сплати за аеропортові збори встановлюється згідно чинного законодавства за результатами розгляду заявок аеропортів на зміну розміру ставок аеропортових зборів авіаційною владою. Розмір цін за основні аеропортові послуги визначається на єдиній методологічній основі та повинен забезпечувати нормальну виробничу діяльність аеропорту (суб'єктів аеропортової діяльності).
Розмір цін за неавіаційні послуги ставок встановлюється згідно чинного законодавства України.
Експлуатант аеропорту може встановити пільгові тарифи для певних категорій користувачів аеропортовими послугами за умови, що такі пільги не є причиною збитковості роботи.
Плата за аеропортові послуги не стягується з тих користувачів аеропортових послуг, які приймають участь у пошуково-рятувальних роботах, наданні гуманітарної допомоги у випадку стихійних лих або надзвичайного стану, якщо користувач (повітряне судно) терпить лихо.
Плата за надання послуг повітряним суднам на аеродромах і у аеропортах не стягується при наданні допомоги у випадках, коли має місце явна загроза життю людей у надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру, при проведенні пошуково-рятувальних робот, а також у випадках, передбачених законодавством України.
Експлуатант аеропорту (аеродрому) має право затримати виліт будь якого повітряного судна до сплати експлуатантом повітряного судна відповідних аеропортових зборів та сплати інших рахунків за надане обслуговування або за збитки, спричинені ним аеродрому, або надасть відповідні гарантії, які задовольнять експлуатанта аеропорту, аеродрому, за виключенням випадків, які визначені у цієї статті.
Тимчасове затримання припиняється у разі внесення відповідної застави або на підставі судового рішення.
Експлуатант аеропорту несе відповідальність за будь-які збитки, спричинені необґрунтованим затриманням повітряного судна.
Стаття 41. Виробничо-фінансова та інвестиційна діяльність в аеропортах
Суб'єкти аеропортової діяльності - юридичні особи здійснюють свою діяльність на основі поєднання принципів державного регулювання та ринкових відносин.
Економічні взаємовідносини між суб'єктами аеропортової діяльності та користувачами аеропорту, пов'язаними з організацією та забезпеченням процесу перевезень, регулюються на підставі угод між цими підприємствами, установами та організаціями, що укладаються відповідно до законодавства України.
Будівництво, реконструкція та модернізація об'єктів базових авіаперевізників (ангарні комплекси, авіаційно-технічні бази, учбово-тренажерні центри, профілакторії, адміністративно-побутові та офісні будівлі, складські об'єкти, інші об'єкти інфраструктури, які необхідні для їх діяльності) може здійснюватись базовими авіаперевізниками за погодженням з експлуатантом аеропорту.
Інвестори, суб'єкти господарчої діяльності на підставі укладених договорів концесії, оренди тощо з власником аеропорту мають право виконувати або брати участь в будівництві, реконструкції та модернізації об'єктів аеропорту (аеродром, пасажирські та вантажні термінали, об'єкти кетерінгу, авіапаливозабезпечення і неавіаційних видів діяльності тощо) та подальшій їх експлуатації. Зазначені об'єкти можуть передаватись в концесію, оренду тощо із збереженням їх цільового призначення.
Будівництво, модернізація, реконструкція об'єктів аеропорту за рахунок інвестицій суб'єктів аеропортової діяльності є підставою для переходу до них на визначений термін права користування та управління такими об'єктами. Умови інвестиційної діяльності, користування та управління визначаються укладеними з експлуатантом аеропорту відповідними договорами. Власник та експлуатант аеропорту гарантують експлуатацію та управління такими об'єктами аеропорту на весь термін, погоджений договором, а також забезпечує виділення в оренду інвестору на період дії укладеного договору відповідних земельних ділянок. Після закінчення погодженого терміну управління суб'єкту аеропортової діяльності можуть компенсуватись невідшкодована частина вартості побудованих об'єктів та він може претендувати на першочергове укладання договору оренди, концесії тощо на побудовані, модернізовані, реконструйовані об'єкти аеропорту.
Будівництво і реконструкція аеропортів, об'єктів обслуговування повітряного руху здійснюються у встановленому порядку за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджетів місцевих органів самоврядування, власних коштів авіапідприємств, а також інших коштів, не заборонених законодавством України.
Для фінансування розвитку аеропортів вводиться цільовий збір, кошти якого направляються на створення відповідного цільового фонду при авіаційної владі України.
Утримання збиткових аеропортів, які знаходяться у державної власності, здійснюється за рахунок державного бюджету.
У цілях підтримки діяльності аеропортів Кабінет Міністрів України, місцеві органи самоврядування можуть надавати експлуатантам аеропортів пільги по сплаті податків і зборів.
Стаття 42. Страхування
Суб'єкт аеропортової діяльності здійснює обов'язкове страхування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок аеропортової діяльності.
Стаття 43. Трудові відносини та соціальний захист працівників суб'єктів аеропортової діяльності
Трудові відносини та соціальний захист працівників суб'єктів аеропортової діяльності регулюються законодавством України.
Особливості умов праці, соціально-побутового забезпечення, режиму робочого часу та часу відпочинку окремих категорій працівників авіаційного транспорту, робота яких безпосередньо пов'язана з наземним обслуговуванням в аеропортах, встановлюються авіаційною владою згідно з чинним законодавством України за погодженням із галузевими профспілками.
Суб'єкти аеропортової діяльності, які забезпечують безпеку польотів та авіаційну безпеку звільняються від працевлаштування інвалідів.
За працівниками, які були переведені на іншу роботу в галузі авіаційного транспорту, або в інші галузі внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, або якщо вони вийшли на пенсію по інвалідності чи за віком, зберігаються право на пільги, які встановлені законодавчими актами України для працівників авіаційного транспорту, колективними договорами та угодами.
Розділ VІІІ
ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАТИКИ В АЕРОПОРТАХ
Стаття 44. Інформатика та інформатизація в аеропортах
Інформатика в аеропортах - це комплекс заходів, спрямованих на інформатизацію, у тому числі розробка, впровадження, застосування та розвиток комп'ютерних інформаційних систем.
Інформатизація аеропортів - це взаємопов'язані організаційно-правові, фінансово-економічні, науково-технічні та інші процеси, які спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб суб'єктів аеропортової діяльності і окремих працівників аеропортів, громадян, суспільства та держави на основі здобутків інформатики.
Інформатизація аеропортів є однією із провідних складових удосконалення і розвитку автоматизації інформаційного забезпечення діяльності аеропортів на основі комп'ютерних технологій.
Для забезпечення успішного функціонування і розвитку систем інформації, інформаційної діяльності в аеропортах України на замовлення суб'єктів аеропортової діяльності здійснюються фундаментальні та прикладні наукові дослідження.
Стаття 45. Інформаційна безпека в аеропортах
Підтримка, охорона та захист і інформаційної безпеки аеропортів є однією із найважливіших функцій держави, справою кожного, хто залучений до діяльності аеропортів.
Безпека інформаційних систем аеропорту включає комплекс суспільних відносин стосовно дотримання правил, вимог визначених законодавством України, у підзаконних нормативно-правових, нормативно-технічних та інших актах, а також у державних технічних стандартах, що спрямовані на підтримання належного функціонування охорони та захисту інформаційних систем.
Охорона та захист інформаційних систем аеропортів гарантується державою.
Суб'єкти аеропортової діяльності, які впроваджують, застосовують та удосконалюють власні інформаційні системи зобов'язані вживати заходи спрямовані на попередження, запобігання, усунення порушень функціонування цих систем та наслідків таких порушень.
Забороняється вчиняти дії спрямовані на порушення функціонування інформаційних систем, у тому чисті комп'ютерних.
Розділ ІХ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО АЕРОПОРТИ
Стаття 46. Відповідальність за порушення законодавства про аеропорти
У випадку недотримання суб'єктами аеропортової діяльності зазначених у цьому законі вимог вони у залежності від характеру і серйозності порушень можуть бути:
Цивільно-правова та кримінальна відповідальність за порушення Закону про аеропорти визначається відповідно до законодавства України.
Стаття 47. Звільнення від відповідальності
Особа, яка заподіяла шкоду при правомірному захисті від злочинного зазіхання на безпечну і нормальну діяльність аеропорту, звільняється від відповідальності.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Закон "Про аеропорти України" набирає чинності з 1 січня 2009 року.
2. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України:
| Президент України | В. Ющенко |
(с) Державiаадмiнiстрацiя, 2001-2008